БРУДНИЙ КЕШ – 2. Таємниці найуспішніших ФОПів в Україні: як заробити 14 мільйонів гривень без зусиль

Як з Укргазбанку вивели 200 млн грн: розслідування. Фото: Національний банк

Ця стаття – результат розслідування вкрай успішної діяльності цілої низки малих підприємців, які дуже добре заробили на співпраці з одним державним банком і кількома державними підприємцями. У чому секрет успіху? Треба взяти простий радянський…

Коли ви уявляєте собі пограбування банку на 200 мільйонів гривень, вам здається, що ви мусите бачити людей зі зброєю для нейтралізації охорони, з ноутбуками для зламу сигналізації та з лазерами для того, аби відкоркувати центральний сейф банку.

Але ми живемо в Україні, і в нас усе не так. Усе що вам потрібно – це корупція. І не завжди навіть хитра корупція. Інколи вистачає й тупої. Наше розслідування саме про такий випадок – дуже тупий, але вельми цікавий.

У цьому розслідуванні ми розповімо вам про пограбування Укргазбанку, під час якого з банку вкрали 200 мільйонів гривень. Але чомусь наші правоохоронні органи не можуть розслідувати його. І з нашого розслідування ви дізнаєтеся чому.

Не дуже державний Укргазбанк

Аби пограбувати банк, вам передусім потрібен банк. Звісно, бажано, щоб цей банк був державним, або майже державним. Бо, як відомо, держава не дуже пильно стежить за державними грошима.

У 2009 році, щоб зберегти Укргазбанк від банкрутства та «крєпкіх хазяйствєнніков», його фактично націоналізували, тобто передали державі. Ну, майже весь. Бо чомусь націоналізація Укргазбанку була не повною, й Укргазбанк став державним не на 100%, а лише на 94,94%. Тому, коли потрібно, влада вважає Укргазбанк державним банком. А коли потрібно не розкривати, наприклад, зарплати керівництва Укргазбанку – влада вважає його комерційним банком із комерційними таємницями. Дуже зручно.

Саме така ситуація з власниками банку дала змогу створити в Укргазбанку дуже просту лобову схему з розкрадання грошей банку.

Із чого складається ця схема? З одного цілком логічного доручення Кабінету міністрів і зухвалості грабіжників.

Кабінет міністрів, отримавши у 2014 році країну з порожніми казначейськими рахунками, ухвалив доручення №10874/1/1-14, яке вимагало від бюджетних установ і більшості великих державних компаній закрити рахунки в комерційних банках і відкрити їх у державних. Після цього почалася вимушена міграція держпідприємств до держбанків.

Але ми пам’ятаємо, що насправді Укргазбанк – це не цілком державний банк. Тому спеціально для Укргазбанку створили новий клас банків – «банки державного сектору». Це ті, у яких доля держави вища за 75%. І тоді квазідержавних банків стало три: Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк. Приватбанк тоді ще не було націоналізовано.

Тут немає проблеми та схеми – державні компанії, державні навчальні заклади, бюджетні та державні установи розміщують свої гроші в державних банках. Це абсолютно логічно, хоча й не дуже конкурентно. І в цьому не було проблеми, бо ще був так званий банкопад. А схема от де.

Найуспішніші ФОПи України – хто вони? Звичайні пенсіонери та студенти

Укргазбанк платив величезні гроші стороннім посередникам за те, що буцімто ці посередники приводили до Укргазбанку клієнтів у вигляді великих державних компаній. Насправді вони однаково були змушені переходити до Укргазбанку через доручення Кабінету міністрів.

Ці держкомпанії не потрібно було вмовляти — вони зобов'язані були це робити. Та й навіщо будь-якому банку сторонні люди для такої діяльності? Невже співробітники банку, а топменеджери Укргазбанку й поготів не знають, як зателефонувати до «Укрзалізниці» чи «Енергоатому»?

Зрозуміло, що держкомпанії приходили до Укргазбанку самостійно, а банк просто грабував кошти. Так із банку вивели майже 200 мільйонів гривень на рахунки тридцяти людей.

Ось люди, які сукупно отримали винагороду від Укргазбанку в сумі майже 200 мільйонів гривень. Після виплати цієї нагороди отримані ними гроші ставали абсолютно чистими, і щодо них не могло бути питань навіть у податкової – бо державний банк легально заплатив на ФОП кожного із цих людей.

Список людей, які отримали винагороду від Укргазбанку

Ось нікому не відомий Яценко Євгеній Сергійович, який отримав на свій ФОП [фізична особа-підприємецьThe Page] чотири з половиною мільйони гривень від Укргазбанку, бо там не знайшлося жодної людини, яка змогла б загуглити телефон держкомпанії. А можливо, у державному банку не знайшлося жодної людини, яка б знала про існування державних компаній взагалі.

До речі, пан Яценко не мав жодних рахунків у якихось інших банках, окрім Укргазбанку. Його ФОП також обслуговувався в Укргазбанку. Жодних значних рухів коштів за рахунками ФОП Яценка, окрім винагород за залучення клієнтів від Укргазбанку, також немає. Не було на той час у Яценка й окремих юридичних осіб, які б могли надавати послуги із залучення клієнтів або, як написано у КВЕД його ФОП, «Надання інших інформаційних послуг».

Прискіпливий читач може поставити запитання. Якісь люди отримують якісь гроші від державного банку як винагороду за залучення клієнтів. А можливо, вони дійсно висококласні спеціалісти? Можливо, їхні послуги стільки й коштують? Звісно, ні.

Подивіться на цих висококласних спеціалістів. Ось ця група людей або відкрила ФОП саме перед початком реалізації схеми, або змінила його саме для того, аби виконати вимоги Укргазбанку. Їхні ФОПи мали рахунки тільки в самому Укргазбанку, де вони й отримували гроші (іноді вони мали персональні рахунки ще й у Приватбанку, адже в багатьох людей є картка цієї фінустанови). І весь оборот їхніх ФОПів — це гроші, отримані від Укргазбанку. Тобто ніякі вони не спеціалісти — вони «працювали» тільки на Укргазбанк і після того нічим таким не займалися.

Можемо придивитися до цих людей уважніше. Ось Марія Володимирівна Костюк – пенсіонерка з Києва. Вона отримала за клієнтів від Укргазбанку понад 14 мільйонів гривень. Шановні пенсіонери, не треба вкладатися в B2B Jevelry — варто просто взяти звичайний Укргазбанк і заробити там 14 мільйонів гривень завдяки залученню клієнтів.

А от Владимирова Ольга Олегівна. Вона 1993 року народження, і 2016 року їй було 23. На її ФОП перерахували винагороду від Укргазбанку в розмірі 9 466 826 гривень. Також видатний фахівець.

Таких людей аферисти називають «дропи». Це спеціальні люди, підставні особи, завдання яких – пропустити через себе гроші. Зазвичай у них навіть немає документів на свої ФОПи, і вони особисто не отримують гроші на руки. Адже хто дасть у руки пенсіонерці або студентці таку купу кешу? У цьому випадку більшість зазначених ФОПів так само не отримували гроші на руки. Бо організатори «схематозу» в Укргазбанку просто отримували всі гроші із каси одразу самі. А вся ця система з ФОПами була потрібна лише для звітності й документального підтвердження, бо всі ці ФОПи обслуговувалися в Укргазбанку.

Як ще довести, що ці люди не є ніякими висококласними фахівцями та успішними підприємцями? Можемо подивитися історію їхніх судових справ.

Наприклад, той самий Євгеній Яценко. З-поміж багатьох судів за його участі є одне цікаве провадження. Це кримінальне провадження, адже пан Яценко був звинувачуваний у викраденні автомобіля. Пан Євгеній, цинічний викрадач автівок, а згодом статечна людина, член суспільства, залучає заможних клієнтів до Укргазбанку.

Деякі люди із цього списку дропів мають справи зі стягування коштів (деталі за посиланням — https://reyestr.court.gov.ua/Review/64077188), бо не змогли виплатити невеличкі кредити. Складно собі уявити ситуацію, що людина отримує мільйони, а тут не може повернути 7 тисяч гривень, як Ольга Владимирова.

Це бідні люди. Деякі з них — професійні аферисти, але дехто просто безробітні або пенсіонери. До них прийшли шахраї і сказали, що можна заробити легкі гроші. І вони погодилися.

Окрім того, ми знайшли декого із цих людей або їхніх родичів, яки мешкають за місцем реєстрації ФОП.

Ось у такій хрущовці живе Антюхова Вікторія Борисівна, яка отримала 9 340 732 гривні від Укргазбанку. Вона відмовилася відчинити двері знімальній групі та погрожувала, що викличе поліцію. Тому, на жаль, ви можете побачити лише двері.

Будинок Антюхової Вікторії Борисівни, яка отримала 9 340 732 гривні від Укргазбанку.

А от родичі Юлії Рудь, яка отримала від Укргазбанку на свій ФОП 12 мільйонів гривень, розповідають, що ніколи таких грошей не бачили, а їхня дочка таких грошей не мала.

Родичі Юлії Рудь, яка отримала від Укргазбанку на свій ФОП 12 мільйонів гривень

Потім виходить батько Юлії, і розмова далі якось не складається. Не дивіться на напис «Охорона» — це не охорона будинку, це він так одягнутий.

Тато Юлії Рудь, яка отримала від Укргазбанку на свій ФОП 12 мільйонів гривень

Батько Катерини Смовж розповідає, що його донька не живе за адресою реєстрації свого ФОП і працює в колцентрі. Вона отримала від Укргазбанку 3 611 397 гривень.

Батько Катерини Смовж, яка отримала від Укргазбанку 3 611 397 гривень

А ось це паркан навколо домівки Костюк Марії Володимирівни, яка отримала 14 225 961 гривню від Укргазбанку за залучення великих клієнтів.

Будинок Костюк Марії Володимирівни, яка отримала 14 225 961 гривню від Укргазбанку

Сама Марія Володимирівна, після того як почула запитання, намагалася в кадр не потрапляти.

А от Володимир Рудик довго не міг вимовити нічого членороздільного у відповідь на запитання, за що він отримав 3 932 943 гривні від Укргазбанку. Потім зачинив двері і сказав, що не відповідатиме. Раджу подивитися цей момент на відео — це дуже смішно.

Рудик Володимир, який отримав 3 932 943 гривні від Укргазбанку.

Навіть прискіпливий читач змушений буде погодитися, що показані люди не дуже схожі на фахівців банківської сфери. Вони не можуть і не хочуть пояснити, за що отримали свої гроші. Ці люди, вочевидь, не тримали в руках таких грошей ніколи. Зрозуміло, що це дропи.

Але де докази, що ці люди отримували гроші саме від Укргазбанку, а не, наприклад, від самих держкомпаній?

Такі докази теж є. З-поміж людей, які отримували кошти, є і представники самого Укргазбанку. Так, майже п’ять із половиною мільйонів гривень винагороди отримала дружина заступника голови Укргазбанку. Тобто Укргазбанк платив прямим родичам своїх співробітників мільйони гривень.

Навіщо, запитаєте ви? Це ж видно. Імовірно, дропи скінчилися, адже кожен ФОП має обмеження — так званий ліміт, понад який пропустити гроші неможливо. І довелося відправляти вкрадені гроші вже самим собі — настільки багато їх було.

Згоден, скаже, читач. Дійсно, це робив Укргазбанк, дійсно, ці гроші з банку виводили на дропів, а також через своїх родичів і знайомих. Схема дерев’яна та прозора, знайти її співучасників дуже просто. Ось усі вони на екрані, там навіть родичі очільників Укргазбанку. Це схоже на те, якби люди грабували банк відкрито, без масок і ще й загубили під час пограбування свої документи та паспорти.

А чому наші правоохоронні органи й досі не змогли всіх цих людей посадити? Бо організатори цієї схеми й сьогодні обіймають ті самі посади в Укргазбанку, а прості реалізатори ходять вулицями й живуть там, де жили раніше.

Хабар для заступника Генпрокурора

На це є відповідь. Окрім чистого заробітку грошей, ця схема Укргазбанку використовувалася для підкупу тих самих правоохоронців. Відповідь нам дасть Герасимюк Катерина Ігорівна. Вона отримала понад 9 із половиною мільйонів гривень винагороди від Укргазбанку. Катерину Ігорівну складно назвати дропом — вона заможна, і дуже.

Її чоловік – колишній перший заступник Генерального прокурора України Герасимюк Микола Володимирович. Він, до речі, також отримав гроші від Укргазбанку, і також 9 із половиною мільйонів гривень.

Колишній перший заступник Генерального прокурора України Герасимюк Микола Володимирович, який отримав від Укргазбанку 19 млн грн

Загалом подружжя Герасимюків отримало від Укргазбанку 19 мільйонів гривень. Майже мільйон доларів за курсом того часу. І це хабар у вигляді величезної гори брудного кешу.

За що цей хабар? Відповідь дуже проста. Але для того, аби її отримати, маємо нагадати вам, хто був головою Укргазбанку під час реалізації цієї брудної дерев’яної схеми.

Кирило Євгенович Шевченко

Головою Укргазбанку на той час був КЕШ – нинішній голова Нацбанку України Кирило Євгенович Шевченко.

Саме у 2015 — 2016 роках почалося розслідування афери в «Терра Банку», яку організував Кирило Шевченко. Кирило Шевченко намагався уникнути потрапляння в розслідування оборудок у «Терра Банку», і йому хтось мав у цьому допомогти. Допоміг старий знайомий Микола Герасимюк, який у 2014 році, бувши прокурором міста Києва, став першим заступником Генерального прокурора та увійшов до складу Колегії Генеральної прокуратури.

Саме він був у прокуратурі куратором тих підрозділів, які займалися зокрема й розслідуваннями щодо «Терра Банку» Кирила Шевченка. І хоча на час отримання коштів він уже не працював у Генпрокуратурі, усіх потрібних людей він знав. І гроші для підкупу потрібних людей він отримав від Кирила Шевченка, до того ж цілком офіційно на свій ФОП. Ну, і взагалі він дуже поважна людина в тих колах, де все «вирішують»: наприклад, він був помічником Олександра Грановського, коли той був депутатом ВР 8 скликання. Це дуже показово.

Довести, що Герасимюк і Шевченко пов’язані між собою, дуже просто. У 2010 році Герасимюк був головою юридичного департаменту Укргазбанку, а згодом і керівником юридичної служби цієї фінустанови. Водночас Кирило Шевченко був першим заступником голови Укргазбанку. Вони колеги. А ще в той час, коли Шевченко був радником Юлії Тимошенко, Герасимюк був помічником впливового депутата від БЮТ.

Як бачимо, куди б Кирило Шевченко не прийшов, всюди гори брудного кешу, за допомогою яких створюються комфортний рівень життя самого Кирила Шевченка та схеми підкупу корумпованих правоохоронців.

Сам Кирило Шевченко говорить, що схема з виплатою «винагороди» посередникам за залучення клієнтів є загальною світовою практикою, і в ній немає нічого протизаконного. Але повірити в це дуже складно. Не є нормальним, коли винагороду за залучення клієнтів отримують нікому не відомі дропи, корумповані силовики та родичі топменеджменту банку. Ба більше, не є нормальним, коли винагороду за залучення державної компанії вони отримують у той час, коли держкомпанії зобов'язані обслуговуватися тільки в держбанках. У будь-якій нормальній країні за такі схеми сіли б усі й уже давно. Адже це очевидна корупційна схема.

Це лише одна схема, і я б не назвав її маленькою. 200 мільйонів гривень, які вивели з державного банку, тобто вкрали в усіх нас, це нова збудована обласна лікарня. Або п’ять — шість зведених із нуля дитячих садочків. Або три великі школи, теж із нуля й із повним фаршем. За 200 мільйонів гривень можна було б пів року утримувати танкову бригаду в період активних бойових дій. Але замість того ці гроші поділили декілька корумпованих очільників Укргазбанку та корумпованих правоохоронців, які їх прикривали.

Зараз Кирило Шевченко — голова Національного банку, який є регулятором усіх банків, і Укргазбанку зокрема. Крім того, Кирило Шевченко фактично контролює Укргазбанк, де сидять усі його знайомі, які разом із ним пограбували Укргазбанк. Вочевидь, він має конфлікт інтересів щодо розслідування ситуації навколо Укргазбанку, а також «Терра Банку», але Кирило Шевченко вдає, що такого конфлікту немає.

Як голова Нацбанку, Кирило Шевченко тепер може реалізовувати такі схеми не лише в одному державному банку, а взагалі й усіх банках нашої країни — як державних, так і комерційних. І він це насправді робить прямо зараз, адже треба платити корумпованим правоохоронцям, суддям і продажним ЗМІ.

І хоч якими тупими не були б схеми, завдяки яким пограбували Укргазбанк, пройшло вже майже п’ять років, але й досі ніхто не покараний, адже Кирило Шевченко й далі реалізовує свої схеми й корумпує своє оточення та правоохоронців. Бо схем насправді набагато більше, і деякі з них не такі вже й тупі. Але не ловлять навіть за тупі схеми.

Коли ви замислюєтеся над тим, чому наша країна така бідна, маємо для вас відповідь. Це тому, що можна вкрасти сотні мільйонів гривень, вкрасти абсолютно нахабно й відкрито, і за це нікому нічого не буде. Ось це проблема нашої країни.

Ми будемо домагатися, щоб Кирило Шевченко сів. Ми будемо боротися з корумпованими правоохоронцями, і для цього нам потрібен розголос. Кожен із вас може допомогти й відправити це розслідування своїм друзям і знайомим.

І ми вимагатимемо від НАБУ, щоб корупція отримала заслужене покарання, а приклад «найуспішніших ФОПів» не поширився країною.

Читати на The Page