У соцмережі потрапили секретні документи США та НАТО, що можуть бути підробкою, президенту Бразилії відповіли на його ідею віддати Крим росії, а рейтинг Дональда Трампа навіть збільшився після оголошення обвинувачення.
Тим часом ЄС намагається налагодити відносини з Китаєм, а новий президент Чорногорії обіцяє привести країну до ЄС.
пропонує дайджест західних медіа, яким завершується робочий тиждень 3 — 7 квітня 2023 року.
У мережу злили секретні документи США щодо України
Пентагон розслідує, хто міг злити документи США. Фото: Wikipedia
У соцмережах опублікували засекречені військові документи, що докладно описують секретні плани США та НАТО щодо посилення української армії перед контрнаступом, пише The New York Times.
Як повідомили високопосадовці адміністрації Джо Байдена, наразі Пентагон розслідує, хто міг стояти за витоком документів, які з'явилися у Twitter і Telegram.
Військові аналітики говорять, що документи змінили, як порівняти з оригіналом: американські оцінки втрат української армії були завищені, а російської — занижені.
Опубліковані документи також містять графіки очікуваних постачань зброї, розклад військових навчань і дані про чисельність українських військ станом на 1 березня, але не плани бойових дій.
Для російських військових і розвідників ці документи є цінним джерелом інформації. Наприклад, у них наводиться рівень витрат боєприпасів для реактивних систем залпового вогню HIMARS.
Наразі аналітики не можуть оцінити вплив розкриття цих документів на бойові дії.
Цей витік є першим значним успіхом російської розвідки з початку повномасштабної війни в Україні.
Генштаб ЗСУ на засіданні в п'ятницю обговорив заходи щодо запобігання витоку військової інформації, повідомляє Reuters.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк сказав Reuters, що витік даних містить «дуже велику кількість вигаданої інформації» та є російською дезінформаційною операцією з метою посіяти сумніви щодо запланованого контрнаступу України.
Віддати Крим: як Україна відреагувала на пропозицію Бразилії
Лула да Сілві закликали поважати суверенітет України. Фото: Wikipedia
У четвер, 6 квітня, Луїс Інасіо Лула да Сілва запропонував Україні віддати Крим росії, щоб припинити війну, пише Euronews. І хоча, на його думку, Володимир Путін не має права захоплювати територію України, Крим, можливо, варто обговорити.
«Світ потребує спокою... Ми маємо знайти рішення», — заявив він і запропонував стати посередником у конфлікті в складі групи країн.
Він також висловив припущення, що президент України Володимир Зеленський «може не хотіти всього», пише Le Figaro.
Наступного тижня він має представити свою пропозицію главі Китаю Сі Цзіньпіну в Пекіні.
Президент Бразилії сказав, що «впевнений» щодо шансів на успіх цього проєкту.
Речник МЗС України Олег Ніколенко, реагуючи на слова да Сілви, підкреслив, що цінує зусилля президента Бразилії щодо миру, проте Україна не торгує своїми територіями:
Суд над Трампом: як змінилися його шанси піти в президенти
Дональд Трамп не встратив популярність. Фото: Getty Images
Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, судове переслідування колишнього президента Дональда Трампа розділило американців порівну, але, схоже, підвищило його шанси стати кандидатом від Республіканської партії на виборах 2024 року.
Опитування, проведене в середу та четвер 6 — 7 квітня, показало, що 49% усіх американців схвалюють перше в історії США порушення прокуратурою кримінальної справи проти президента або колишнього президента. Звинувачення вважають обґрунтованими приблизно 84% демократів і лише 16% республіканців.
Майже 40% республіканців сказали, що з більшою ймовірністю проголосують за Трампа у 2024 році, тоді як 12% — з меншою, а 38% не змінили своєї думки після порушення справи.
Трамп із великим відривом лідирує з-поміж кандидатів від Республіканської партії: 58% республіканців вважають його своїм кандидатом, що на 10% більше за результат, опублікований у понеділок.
Губернатор Флориди Рон ДеСантіс, який не оголосив про участь у виборах, посів друге місце з 21%.
Водночас приблизно 73% американців вірять у те, що Трамп організував виплати порнозірці Стормі Деніелс і моделі Карен Макдугал, щоб вони мовчали про ймовірні стосунки з ним. Однак 76% республіканців вважають, що розслідування проти колишнього президента є політично вмотивованим.
Візит Макрона та фон дер Ляєн до Китаю: чого вони хочуть від Сі
Урсула фон дер Ляєн і Еммануель Макрон відвідали Китай. Фото: Getty Images
Президент Франції Емманюель Макрон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прилетіли до Пекіна, де зустрілися з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, пише BBC.
Їхня спільна поїздка продовжує тенденцію європейських лідерів до взаємодії з Китаєм, який в останні місяці відвідали канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.
Подібно до них Макрон і фон дер Ляєн тиснуть на Сі, щоб той вжив подальших кроків для зупинення війни в Україні, а також налагоджують усе більш напружені торгові відносини між ЄС і Китаєм, його найбільшим торговим партнером.
Макрон зустрівся з Сі у Китаї. Фото: Getty Images
Європейські спостерігачі очікують, що вони працюватимуть як спільна команда. Президент Франції, ймовірно, грає роль «доброго поліцейського». Речник Єлисейського палацу сказав журналістам, що Макрон знайшов «точки дотику з китайськими пропозиціями» щодо припинення війни.
Тим часом фон дер Ляєн називають «злим поліцейським із Брюсселя» з огляду на її тісні стосунки з президентом США Джо Байденом і підтримку позиції НАТО. Фон дер Ляєн критикує Сі Цзіньпіна за дружбу з Путіним, називає мирний план Китаю «нежиттєздатним» і висунула концепцію «зменшення ризиків» — поміркованішу версію американської ідеї економічного відокремлення від Китаю.
Китай має відносини з росією, які дають йому певні важелі впливу, цитує держсекретаря США Ентоні Блінкена Euronews.
На його переконання, Китай намагається всидіти на двох стільцях: хоче виглядати так, наче виступає за мир, і водночас і далі підтримує росію.
Новий президент Чорногорії: за росію чи проти?
Яков Мілатович: якою буде його зовнішня політика. Фото: Wikipedia
Обраний президент Чорногорії Яков Мілатович обіцяє прискорити вступ країни до ЄС і дотримуватися політики блоку щодо росії, водночас зміцнюючи зв'язки із Сербією та іншими балканськими сусідами, пише AP.
Прихильність новообраного президента членству у ЄС, схоже, спростовує широко поширені звинувачення прозахідних груп у Чорногорії та Сербії в тому, що він є маріонеткою проросійського керівництва в Белграді.
Мілатович, 36-річний економіст, який отримав освіту на Заході, переміг у другому турі президентських виборів у Чорногорії чинного президента Міло Джукановича, який перебував при владі понад три десятиліття. Зокрема, Мілатовича підтримали просербські та проросійські політичні групи.
Відносини між Сербією та Чорногорією погіршилися після того, як Джуканович вивів країну із союзу із Сербією у 2006 році, а потім увійшов до НАТО у 2017 році. Під час виборчої кампанії Джуканович стверджував, що виборці обирають між членством у ЄС і приєднанням до «Сербського світу» — аналогу «русского мира».
За словами Мілатовича, причинами поразки Джукановича були його тривалий контроль над владою та звинувачення в нестримній корупції. Новообраний президент заявив, що спробує налагодити відносини із Сербією, а також з іншими сусідніми балканськими державами.
