Світові лідери та західні медіа стежать за другим днем візиту Сі Цзіньпіна до Москви та його переговорами з Володимиром Путіним не менш уважно, ніж у понеділок, 20 березня.
На чому акцентують союзники України, про що вони вкотре попереджають Китай і що відбувається під час візиту китайського лідера до росії?
Кісіда в Києві на противагу Сі в Москві
Фуміо Кісіда відвідав Бучу. Фото: https://t.me/FAKTY_ICTV
The New York Times та інші провідні видання звертають увагу на те, що на тлі перебування Сі в Москві Київ відвідав премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Японський лідер у рамках візиту в Україну відвідав Бучу та поклав квіти біля церкви, де ховали вбитих росіянами українців.
«Своєю неочікуваною вилазкою в зону активних бойових дій прем’єр-міністр Японії підкреслив надзвичайно швидку та проактивну прихильність своєї країни до України та підготував основу для змагальних проявів дипломатії двох східноазійських сусідів», — пише NYT.
МЗС Китаю зреагувало на цей візит негативно, підкресливши, що Японія має допомогти в «деескалації ситуації, а не навпаки». Нагадаємо, така заява зʼявилася на тлі обмінів компліментами та завірянь у дружбі між Китаєм і рф саме тоді, коли Гаага вже видала ордер на арешт Володимира Путіна за воєнні злочини.
Ба більше, на другий день візиту Сі запросив Путіна відвідати Китай, ще більше висловлюючи свою підтримку державі-терористу.
Візит Сі як прикриття для допомоги рф у війні
У США візит Сі до Москви назвали дипломатичним прикриттям. Фото: Getty Images
Офіційні особи США також другий день поспіль різко критикують відвідування Сі Цзіньпіном Москви. На думку держсекретаря Ентоні Блінкена, візит є «дипломатичним прикриттям для того, щоб росія й надалі здійснювала» воєнні злочини в Україні.
NYT також пише про те, що у війні в Україні Китай намагається зберегти «майже неможливу позицію, представляючи себе неупередженим спостерігачем, водночас зберігаючи тісні зв’язки з росією».
Зміцнення звʼязків із рф ставало останніми роками тіснішим на тлі того, що відносини між Китаєм і США погіршувалися.
Водночас автори матеріалу зазначають, що Сі намагається зберегти відносини з Києвом.
The Guardian зі свого боку пише про те, що, за інформацією генсека НАТО Єнса Столтенберга, росія запитувала летальну зброю в Китаю. Поки що ознак постачання такої зброї немає, проте Столтенберг попереджає:
Як Сі та Путін зміцнювали стосунки роками
Сі роками називає Путіна своїм найкращим другом. Фото: Getty Images
The Guardian аналізує різні етапи зміцнення відносин між Сі та Путіним протягом років: за даними The Guardian, з 2013 року вони зустрічалися понад 40 разів:
- 2013 рік – відвідуючи Москву, Сі заявив Путіну, що їхні характери схожі, а Китай і росія є «природними партнерами та союзниками»;
- 2014 рік – коли росія анексувала Крим, речник МЗС Китаю заявив, що Пекін «повною мірою розуміє» виклики, з якими стикнулася рф, і підтримує «підхід Москви» до розв'язання українського питання;
- 2015 рік – Китай і рф домовилися про продаж зброї та підписали пакт про ненапад, зокрема й щодо кібератак;
- 2019 рік – Китай і рф заявили про «всеосяжне стратегічне партнерство» з п’яти пунктів, Сі заявив, що Путін – його найкращий друг;
- 2022 рік, лютий – Сі та Путін у лютому підписали пакт про «безмежне партнерство», західна розвідка писала про те, що Китай знав про повномасштабне вторгнення в Україну, проте просив рф дочекатися кінця Олімпійських ігор, Китай це заперечує;
- 2022 рік, березень – Китай відмовився засуджувати вторгнення рф в Україну, намагаючись позиціювати себе як нейтральний миротворець;
- 2022 рік, квітень – США закликали Китай переконати росію припинити вторгнення в Україну, Пекін відмовився та звинуватив Штати й НАТО в «менталітеті холодної війни»;
- 2022 рік, травень – Сі запевнив Путіна в підтримці в питаннях суверенітету та безпеки;
- 2022 рік, червень – Сі та Путін спільно виступили проти економічних санкцій щодо росії;
- 2022 рік, вересень – на регіональному саміті в Узбекистані аналітики помітили ознаки певного розбрату;
- 2022 рік, жовтень – Китай утримався від голосування в Раді безпеки за засудження російської анексії українських територій;
- 2023 рік, лютий – Китай утримався від заклику ООН до росії припинити військові дії в Україні та оприлюднив так званий «мирний план» від себе, Сі прийняв у Пекіні союзника Путіна Олександра Лукашенка;
- 2023 рік, березень – Сі прибув із візитом до Москви, де заявив, що Китай готовий разом із росією «стояти на сторожі світового порядку».
Як Китай використовує росію для стримання США
Сі зміцнює відносини з Путіним для противаги США. Фото: Getty Images
BBC також пише про те, як Путін і Сі зміцнюють китайсько-російські зв'язки в міру зростання розбіжностей із Заходом. Зокрема, Москва запросила китайський бізнес замінити західні компанії, що вийшли з рф через війну в Україні.
Наскільки далеко він готовий зайти в підтримці рф, буде зрозуміло за результатами триденного візиту до Москви. Зовнішня політика Китаю завжди формувалася інтересами, а не цінностями, вважає автор матеріалу:
Отже, поглибленням зв'язків із рф Китай намагається врівноважити вплив Америки:
США: припинення вогню без виведення військ – це план Путіна
CNN зазначає, що західні союзники залишалися скептичними щодо будь-якого прориву у війні в Україні за результатами зустрічі Сі та Путіна.
США: мирний план Сі лише закріпить завоювання росії. Фото: Getty Images
Видання нагадує, що останніми тижнями Китай намагався зобразити себе посередником, закликаючи до припинення вогню та мирних переговорів у нечітко сформульованому «мирному плані».
Водночас Захід із глибокою підозрою сприйняв такі пропозиції Пекіна. За словами Ентоні Блінкена, на тлі рішення Гааги Китай не відчуває відповідальності щодо того, аби Кремль поніс покарання за жорстокості, скоєні в Україні.
За його словами, будь-які заклики до припинення вогню, що не передбачають виведення російських військ з України, фактично означатимуть підтримку ратифікації російського завоювання.
Газопровід Китай — росія: новий газовий шантаж від Путіна
Сі та Путін запланували збудувати новий газопровід. Фото: Getty Images
Росія тим часом підкреслила, що готова до тіснішої співпраці з Китаєм у різних сферах, включно з:
- торгівлею;
- енергетикою;
- «мирним використанням» ядерної енергії;
- космічними технологіями;
- технологічними інноваціями;
- транскордонним транспортуванням;
- продовольчою безпекою;
- безпекою ланцюгів постачань.
Financial Times на тлі цих пропозицій цитує Путіна, який заявив, що росія та Китай близькі до угоди щодо газопроводу «Сила Сибіру — 2», плану перенаправлення експорту російського газу з Європи в Азію.
Очікується, що такий трубопровід запрацює до 2030 року, і до цього моменту, за словами Путіна, росія поставить до Китаю щонайменше 98 млрд кубометрів газу та 100 млн тонн зрідженого природного газу.
Читайте також
