Всесвітній економічний форум у Швейцарії пройшов у 2022 році багато в чому під знаком України. Він відкрився 22 травня та завершив свою роботу 26 травня, зібравши майже 2500 учасників, з-поміж них і лідерів 50 держав.
Вторгненню росії, яку, до речі, уперше в історії на форум не покликали, а майданчик окупантів віддали Україні для зустрічі з інвесторами, було присвячено чималу кількість сесій.
зібрало найцікавіші теми, що цього року обговорювалися в Давосі (з-поміж них були вже традиційні для ВЕФ диспути) й окремо виділило дискусії, присвячені Україні.
Міленіали, пандемія та метавсесвіт
Фото: weforum.org
Звісно, навіть тривожність через пандемію та війну не могла змусити Давос відмовитися від обговорення важливих глобальних проблем, які бізнесмени та лідери з усього світу намагаються розвʼязати роками.
Наприклад, у 2020 році більшу частину форуму було присвячено поступовій відмові від вугілля, «зеленій» енергетиці та правам людини.
Тоді ми писали про те, як відома екоактивістка Грета Тунберг і експрезидент США Дональд Трамп були критично категоричними у своїх промовах — від «зупинити всі заводи разом» до «через таких, як вона, Америку не зробити величною знову».
У 2021 році форум спочатку взагалі скасували через пандемію, а потім ближче до літа провели віртуально.
Цього року теми кліматичних змін, енергоефективності, пандемії та рівності також були на порядку денному. Ось приблизний перелік напрямків для дискусій:
- охорона здоровʼя (психічне здоровʼя, освіта та виховання в умовах пандемії, системи охорони здоровʼя майбутнього, переломні моменти в подоланні раку тощо);
- клімат і природа (тут обговорювали розблокування вуглецевих ринків, заходи з адаптації до клімату, Європейську «зелену» угоду, потенціал синього вуглецю, майбутнє прісної води, декарбонізацію авіації тощо);
- суспільство та рівність (гендерна рівність, рівність у захисті від пандемії, фінансова інклюзія, расова справедливість, стійкість ЛГБТКІ+, вплив покоління міленіалів на світ, свобода преси тощо);
- кращий бізнес (у рамках цієї рубрики обговорювалося переосмислення туризму, лідерство з емпатією, цифрова економіка, відповідальне споживання тощо);
- технології та інновації (говорили про технології видалення вуглецевого газу, вуглецевий слід Crypto, біотехнологічну революцію, створення та можливості метавсесвіту і захист майбутнього інтернету);
- робота та навички (тут топтемами стали прискорення революції перекваліфікації; робочі місця завтрашнього дня; нюанси гібридної роботи, навчання на робочому місці, інтеграція біженців на ринки праці тощо);
- глобальне співробітництво (переосмислення податків, енергетичний перехід Китаю, забруднення пластиком, підготовка до наступної пандемії, колективні дії щодо кіберстійкості та космічна співпраця);
- справедливі економіки (приділили увагу підготовці до зростання глобальної ролі Африки, квантовій економіці та безпеці Європи).
Водночас майже всі ці рубрики були просякнуті дискусіями щодо України та впливу війни на кожну зі сфер, у яких Давос декларує намір побудувати квітуче майбутнє.
Санкції, біженці та ризики нових воєн
Фото: weforum.org
Україна згадувалася в таких дискусіях, як-от:
- Безпека та ефективність санкцій — обговорювалася ефективність санкцій проти росії та Ірану як основного інструменту для досягнення цілей геобезпеки;
- Відповідь на гуманітарну кризу в Україні - дискусія про довгостроковий план для задоволення «безпрецедентного рівня» гуманітарних потреб України після вторгнення рф 24 лютого;
- Стратегічні перспективи: Євразія — йшлося про поширення наслідків вторгнення в Україну та санкцій проти росії на Південний Кавказ і Центральну Азію;
- Відповідь на нові міграційні потоки у Європі — дискусія про те, як світовим лідерам варто реагувати на потреби мільйонів біженців з України;
- Геополітичний огляд — дискусія про наслідки війни в Україні для великих світових держав і менших держав через «міждержавний конфлікт» у «післявоєнну геополітичну епоху»;
- Працюючи разом заради миру — дискусія про можливість скоординованої відповіді на наступні можливі конфлікти, адже війна в Україні «сколихнула геополітичний ландшафт у Європі та за її межами»;
- Безпека Європи — обговорювалися спільні дії Європи у сфері безпеки, адже війна в Україні, хоча й об’єднала ЄС навколо спільної загрози, але водночас «порушила порядок, що допомагав Європі процвітати»;
- НАТО в Північних країнах — дискусія про наслідки розширення НАТО на північ через вступ Швеції та Фінляндії та співпрацю з іншими країнами, для яких світ розділився на до й після вторгнення 24 лютого в Україну;
- Місце США в мінливому світі — дискусія про те, як після вторгнення в Україну Штати мають захищати та просувати свої політичні та економічні інтереси;
- Занепокоєння - дебати про те, як поводитися з державами та лідерами, які порушують міжнародні норми (як зрозуміти, що дипломатія та торгівля вже не працюють);
- Переосмислення партнерства ЄС із сусідами — дискусія про те, чи зможе Євросоюз трансформувати політику розширення блоку з огляду на бажання України, Грузії, Молдови та Західних Балкан якомога швидше стати його членами;
- Європейська єдність у розбурханому світі — обговорювалося, чи стане ЄС після відповіді на вторгнення росії серйознішим економічним і геополітичним суб’єктом;
- Глобалізація мертва? — дебати про те, як COVID-19 і російське вторгнення в Україну похитнули основи глобалізації та чи має нова ера самодостатності й регіоналізації її замінити;
- Харчові системи в умовах кризи - обговорювалася дорожня карта дій через війну в Україні, що спричинила тиск на глобальні продовольчі системи на додаток до зміни клімату та пандемії COVID-19;
- Балансування глобалізації та стійкості під час криз — дискусія про баланс глобального руху товарів, послуг та ідей, адже війна в Україні та COVID-19 завдали удару по тісно взаємопов’язаних мережах світової економіки;
- Повернення до війни — перспективи війни в інших конфліктних зонах у всьому світі після того, як стався «міждержавний конфлікт у Європі, що здавався немислимим»;
- Економічна залізна завіса - сценарії та їхні наслідки — дискусія про ризики створення нової економічної залізної завіси через санкції проти рф і його наслідки для світу;
- Расові відмінності в поводженні з біженцями — дебати про те, як забезпечити гідне ставлення до всіх людей, що рятуються від конфліктів (йшлося про контраст у сприйнятті українських біженців і попередніх хвиль міграції з Близького Сходу та Північної Африки).
Концерт і російський дім воєнних злочинів
Фото: weforum.org
Крім дискусій і виступів світових лідерів, 24 травня відбувся концерт музикантів Емануеля Акса та Йо-Йо Ма на знак солідарності з народом України.
Вони виконали сонату для віолончелі № 3 ля мажор Бетховена та «Пісню птахів» Пабло Казальса. Глядачам також показали добірку зображень від Атласу людства та ексклюзивний виступ танцівника й хореографа Ахмада Джоуде, що народився й виріс у Сирії як біженець без громадянства.
Утім, «російський дім» у Давосі цього року зайняли українці. Майданчик для знайомства з інвесторами перейменували на «Будинок російських воєнних злочинів».
На тлі фільму, змонтованому з кадрів вбитих окупантами українців, відвідувачі могли почути записи перехоплень з голосами російських військових, які, пишаючись, розповідали своїм родичам про звірства, які вони чинили в Україні.
А в «Українському домі» саме тоді відбулася презентація віцепрем’єра Михайла Федорова на тему цифрової держави та інноваційних інструментів війни.
Контекст.
- Раніше ми писали про те, яке озброєння західні країни надали Україні за три місяці від початку повномасштабного вторгнення росії.
- Також ми підбили підсумки трьох місяців повномасштабної війни в Україні та пояснили, чому рф не вдався косплей США в Іраку.
