Всесвітній економічний форум у Давосі, який закінчив роботу 29 січня 2021 року, став особливим — 50-м за рахунком і першим у повністю віддаленому варіанті. Власне кажучи, формат його завжди був консультативним і не передбачав обов'язкових до виконання рішень.
Добре поговорити про нерівність доходів, прибувши на лижний курорт на особистому літаку, де доба в готелі обійдеться, як річна середня зарплата в Румунії. Або поговорити про забруднення довкілля, як це було 2020-го, як власник найбільших «брудних» активів із виробництва алюмінію Дерипаска.
Davos Agenda — уперше в мережі
Але цього року через пандемію та безпрецедентні обмеження в ЄС зустріч перенесли до Сінгапура на травень 2021 року, обмежившись відеовиступами. Тому цього разу обійшлося без акцій антиглобалістів і $46 млн на безпеку.
Подія отримала назву Davos Agenda і досить бідно висвітлювалася в ЗМІ без звичних тусовок у кулуарах і вечірок на гірськолижному курорті.
Хоча все-таки концентрація політиків, великого бізнесу, вчених і мислителів, безумовно, впливає на дії національних урядів. Давос у будь-якому разі є місцем для вироблення стратегії, досягнення консенсусу та активних переговорів щодо бачення найближчого майбутнього.
І Davos Agenda залишається такою навіть на тлі екранів для конференцій і лише 1500 учасників. З-поміж віртуальних — гостей канцлерка Німеччини Ангела Меркель, єврокомісарка Урсула фон дер Ляєн, прем'єр-міністри Індії, Ізраїлю, лідер Китаю, тож не можна сказати, що ця зустріч — просто данина моді чи віддалена фотосесія для сильних світу цього.

Фото: World Economic Forum
Хоча те, що форум і далі проходить під знаком боротьби за збереження довкілля, не додає йому очок. Бо на тлі найбільшої рецесії з 2008 року, пандемії та хронічних ідеологічних проблем у єврозоні, що вже спричинили вихід Британії з ЄС, екологія, як і раніше, є далекою від гострих проблем Старого Світу.
Хоча можна нескінченно малювати принади «зеленого пакета» для Європи, як це зробила пані фон дер Ляєн:
- 40% енергії з поновлюваних джерел через 10 років;
- циркулярна економіка;
- авто на водні...
Пандемія проти глобального потепління
Але що в ЄС на табло, крім хвилювань за долю клімату? Середнє падіння в єврозоні — 6% ВВП: вельми непогані мінус 5% у Німеччині, рекордні мінус 11% у надто зав'язаній на послуги та туризм Іспанії. Топ-5 членів Євросоюзу відчувають принаймні «10-тижневий брак вакцин».
У ФРН дефіцит бюджету — 4,8% (межа в Європі, нижче якої не рекомендовано опускатися, 3%). Францію струшують протести — спочатку через пенсійний вік, пізніше через законопроєкт із безпеки.
Які питання обговорювалися в контексті того, що відбувається, у Давосі торік? Кліматичні зміни та виступи Грети Тунберг, а пандемія не фігурувала навіть у десятці викликів. Геніально. Хоча 50% викидів емісії СО2 припадають на США, Індію та Китай. Вони також є лідерами із забруднення пластиком — «автори» гігантської сміттєвої плями в Тихому океані.
А кожна країна ЄС має синхронізувати свій план підтримки економіки після кризи, пов'язаної з COVID-19, із питаннями кліматичних змін, виділяючи на ці цілі до третини коштів. Хоча будь-які зусилля Європи щодо зменшення емісії — зникаючі відсотки мільйонів тонн викидів «великої п'ятірки». Виглядає поки що ніби колективне божевілля.
Ново-Огарево на зв'язку
Через 12 років відсутності на форумі в Давосі, скориставшись відеозв'язком, виступив Володимир Путін — востаннє він відвідував майданчик, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра 2009 року. Ймовірно, йому не дуже хочеться покидати затишний бункер, і подібний формат став просто знахідкою. Бо на тлі ізоляції РФ, що триває, санкцій щодо «Північного потоку — 2», що посилюються, і тиску через Навального, що зростає, доводиться демонструвати зовнішньополітичну активність.
«Використання торгових бар'єрів і обмежень може призвести до однобічного застосування сили, а це небезпечно», — риторика щодо санкцій, які роблять Росію сильнішою, якось невловимо змінилася.
Критика цифрових гігантів, які «узурпують природне право людини, як жити і яку позицію висловлювати», — не так просто стало полоскати тепер російську свободу слова, коли Трампа банять у соціальних мережах.
«Пріоритети РФ — навколо людини та сім'ї», — старий добрий бездуховний Захід і традиційні цінності. «Бульбашки технологічних компаній», — перша п'ятірка ринку США за капіталізацією вдвічі перевищує ВВП Російської Федерації.
Сутичка в Азії
Водночас виступ лідера Китаю Сі Цзіньпіна був гранично конкретним, й адресат його теж зрозумілий:
«Міжнародне управління має ґрунтуватися на консенсусі, а не на розпорядженнях кількох країн. Потрібно конкурувати один з одним, як на перегонах, а не бити в рингу».
Пекін серед небагатьох країн зберіг економічне зростання у 2%, а за прямими іноземними інвестиціями вперше обігнав США.

Фото: World Economic Forum
На тлі того, що в адміністрації Байдена в розпалі криза через COVID-19 і майже 900 тис. нових безробітних на тиждень, уже з'являються прогнози, що Китай може обігнати Америку до 2028 року. Бо обмеження та пів мільйона померлих від вірусу сповільнюватимуть відновлення економіки нинішнього гегемона.
Отже, санкції проти Xiaomi та мита, ймовірно, не останній етап активної запеклої торгової війни, яка не припиняється з відходом Трампа. Недарма Байден призначає торговою представницею Кетрін Тай, яка виступає традиційним критиком економічної експансії Китаю.
Цікавим був виступ прем'єра Індії з амбітним планом вакцинувати 300 млн осіб до літа й виготовити десятки мільйонів доз вакцин для країн, що розвиваються. До речі, український контракт на 12 млн доз — це фармацевтичні потужності Індії, отже, його обіцянка вже починає здійснюватися.
Загалом майже всі західні еліти з виступами про «зелену» економіку, «перезавантаження капіталізму», який має забезпечити гендерну рівність у наглядових радах і рівні зарплати, усе більше схиляються до лівого дискурсу.
«Виконати борг перед суспільством і вийти за рамки юридичних зобов'язань», — це завуальована пропозиція власникам під час кризи платити більше.
Це все відбувається на тлі того, що амбіції регіональних лідерів явно починають виходити за межі їхніх регіонів. Багато хто порівнює нинішню ситуацію з «ревучими 20-ми», наступним крахом західної економіки та Великою депресією. Чи повториться історія як фарс або як трагедія, — покажуть найближчі кілька років.