Вірменія виходить з орбіти росії: що відбувається в Карабаху та на Кавказі

Автор

Артур Гмиря

Вірменія прощається з росією?

Обирайте між незалежністю і «покірною задвіркою» – саме з таким меседжем прем’єр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до країни 24 вересня. Більше того, усю відповідальність за втрату Нагірного Карабаху він поклав на російських «миротворців», які не захотіли воювати на боці Вірменії.

ділиться тезами важливого виступу голови Вірменії та розповідає, чому росія, ймовірно, втратить свого сателіта на Кавказі.

«Події змусили нас переоцінити ситуацію та зробити висновки»

«Зроблені Азербайджаном протягом останніх років атаки проти Республіки Вірменія приводять до очевидного висновку, що ті системи зовнішньої безпеки, частиною яких ми є (ОДКБ. – Ред.), неефективні з погляду державних інтересів і безпеки Республіки Вірменія. Це було виявлено і під час 44-денної війни, і під час подій у травні та листопаді 2021 року, а також у вересні 2022 року, і цей список можна продовжити», – фактично скаржиться Пашинян на бездіяльність ОДКБ і 2 тис. російських «миротворців» на території Вірменії та Нагірного Карабаху.

Він наголошує на ризику етнічних чисток у Нагірному Карабаху Азербайджаном і важливості надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Прапор невизнаної навіть Вірменією Незалежної Республіки Нагірний Карабах. Фото: Getty Images

Злам союзних відносин Вірменії з росією та ОДКБ

Важливо, що після 24-годинної операції Азербайджану з відновлення власної територіальної цілісності Пашинян почав звинувачувати росіян через як і невтручання у війну, так і в можливих майбутніх негараздах.

Вірменія ще до цього поступово холоднішала до росії, але лише відносно, адже тоді це був головний союзник вірмен на противагу союзу турків і азербайджанців та гарант миру в так званій Нагірно-Карабаській Республіці (НКР).

«Республіка Вірменія ніколи не відмовлялася від своїх союзницьких зобов'язань і ніколи не зраджувала своїх союзників. Однак аналіз подій показує, що системи безпеки і союзники, на яких ми сподівалися протягом багатьох років, поставили перед собою завдання виставити на показ нашу вразливість і обґрунтувати неможливість вірменського народу мати незалежну державу», – звичайно, Пашинян знову говорить насамперед про росію як голову ОДКБ.

Ба більше, ми бачили, що під час останньої операції Азербайджану 19 вересня офіційний Кремль підтримав азербайджанців, сказавши, що вони не проти, якщо російських «миротворців» не будуть чіпати.

«Наші союзники ставлять під удар нашу зовнішню та внутрішню безпеку»

Цікаво, що після такої зради росії Пашинян згадав про Римський статут. Він розглядає ратифікацію статуту. За умови ратифікації, в’їзд путіна до Вірменії, ймовірно, буде неможливий, адже за рішенням Міжнародного кримінального суду він винен у воєнному злочині – незаконному вивезенні українських дітей.

Прем’єр Вірменії, звичайно, зазначив, що ця дія не спрямована проти рф, але факти говорять про інше.

«Чи буде Вірменія суверенною, вільною, демократичною державою або переляканою окраїнною провінцією? Уже практично відкрито і прозоро саме такий вибір ставиться у внутрішньополітичному полі Вірменії. І кожен громадянин має зробити вибір: він є учасником руху за захист незалежності чи прихильником окраїнної провінції», – наполягає Нікол Пашинян.

Президент Азербайджану Алієв, президент росії путін, прем'єр Вірменії Пашинян під час зустрічі в Москві у травні 2023 року. Фото: Getty Images

Нагірний Карабах – остання крапля у відносинах з росією?

Варто зауважити, що за всіма міжнародними документами Нагірний Карабах вважається територією Азербайджану. Вірмени претендували на Карабах через його переважно вірменський етнічний склад та часткову волю місцевого населення бути в складі Вірменії.

Після того, як рф знехтувала запитами Вірменії на допомогу проти Азербайджану 19 вересня, багато людей вийшли на протести в Єревані саме з антиросійськими гаслами: «путін – хуйло, лавров – сука» і подібними.

Самі російські ЗМІ згадують про небезпеку виходу Вірменії із зони російського впливу, але у них у всьому винні, звісно, «західні сили», які впливають на вірменську молодь та роблять її русофобською. Дуже мало росіян реально згадують про те, що минулі перемоги Вірменії та фактичне володіння Нагірним Карабахом трималося на союзі з Кремлем.

Тобто росія не захотіла вступати у ще одну війну, навіть невеличку, порівняно з розмірами війни в Україні. Guardian у своїй статті зазначає, що такі дії рф, звісно, відвертають Вірменію з орбіти росіян. Такими темпами вплив останніх у регіоні має зменшитись.

Можливо, тепер головним гравцем на Кавказі стане Азербайджан разом з Туреччиною, а Туреччина як союзник азербайджанців стане гарантом нового порядку, але це вже покаже час.