Перевага в людській силі та величезні гроші на пропаганду не гарантують перемогу, якщо програти інформаційну війну, і тут росія демонструє більше провалів, аніж успіхів.
Про це пише у колонці для SPEKA професор політичного маркетингу Пол Бейнс, заступник декана Школи бізнесу Університету Лестера у Великобританії та співредактор The SAGE Handbook of Propaganda (2019).
Як Вʼєтнам переміг США та чи буде так із росією
Як приклад перемоги за рахунок інфофронту професор наводить успіх в'єтнамського генерала Ви Нгуєн Джапа проти США.
У 1970-х роках, коли рівень втрат серед американських солдат став неприйнятним для суспільства й у США почалися масові протести, американці були змушені піти з В'єтнаму через масові протести.
Аналізуючи питання, чи може в росії повторитися та сама історія, Бейнс припускає таку ймовірність, адже такй приклад уже був: Москва вже мала власний В'єтнам, вийшовши з Афганістану після 11 років війни.
Кремль був вимушений визнати, що втратив понад 13 тис. солдатів, і це за 11 років, тоді як Україна повідомляє про понад 30 тис. вбитих окупантів за 100 днів війни. Міноборони Великої Британії порахувало, що росія втратила третину особового складу, що брав участь у вторгненні. Тобто втрати більше ніж вдвічі перевищують 11 років війни в Афганістані.
Недолугість пропаганди кремля
Наразі Москва, що не спромоглася взяти Київ та інші великі міста на півночі та в центрі України, намагається окопатися на Донбасі та створити коридор до анексованого Криму та невизнаного Придністров'я.
Про це в інтерв'ю пропагандитському агентству кремля ТАСС відкрито розповів генерал-майор Рустам Міннекаєв. Російські інформаційні операції зараз спрямовані на розпалювання протестів в Україні.
Також лунають заклики до українців голосувати за «незалежність» окупованих територій, тобто фактично формалізацію їхнього переходу під контроль кремля шляхом незаконних референдумів. Те саме ми вже бачили у Криму у 2014 році.
Бейнс далі пише, що його дивує така «недолугість росіян» у цій повномасштабній війні, адже незаконна анексія Криму спрацювала в них набагато вдаліше. Кремль використовував тему «зелених чоловічків» та техніку без розпізнавальних знаків. Референдум же подавався як ініціатива знизу.
На думку професора, тоді стратегія рф захопила Україну та Захід зненацька, і на адекватну відповідь не вистачило часу та ресурсів.
Провал ходу про «навчання на кордоні»
Щодо внутрішньої пропаганди, зараз росія активно використовує цензуру та репресії для придушення протестів у своїй країні та вперто називає повномасштабне вторгнення та загарбницьку війну з ознаками геноциду «спеціальною військовою операцією».
І, хоча наратив про «денацифікацію українців» має не меті заспокоїти росіян та налаштувати на підтримку дій влади, дехто все ж протестує.
Кремль намагався приховати намір вторгнення та захоплення українських територій «навчаннями» на кордонах з Білоруссю та рф, але й цей хід провалився через успішну роботу західних розвідок.
Як Україна перемагає в інформвійні
На противагу російській, інформаційна стратегія Києва виявилася ефективною.
Серед успішних кейсів професор називає:
- вчасно вжиті заходи для обмеження інформації для росіян від щодо місць падіння ракет, а також дислокації та пересування українських військ;
- відповідальність для порушників правил інформаційної безпеки у воєнний час;
- створення кіберармії, яка спромоглася робити як наступальні, так і захисні операції, за ініціативи голови Мінцифри Михайла Федорова.
Але ключовим елементом інформаційної війни стали дипломатичні зусилля Києва, включно з тиском на Захід для отримання:
- зброї;
- даних розвідки;
- фінансової підтримки;
- дипломатичної підтримки;
- допомоги біженцям.
І така стратегія спрацювала: країни НАТО, навіть Німеччина, надають Україні допомогу. Бейнс нагадує, що Берлін спочатку відмовився надсилати Києву свою зброю чи зброю, вироблену в Німеччини, але потім кардинально змінив свою позицію.
#БрендЗе: футболка хакі проти «золотої» куртки Путіна
На думку професора Бейнса, президент Володимир Зеленський фактично створив бренд із себе, частково посприявши зовнішньополітичним успіхам України.
«Як колишній актор, що вміє правильно подавати себе, він усіляко наголошує, що протистояння України та росії — це бій Давида та Голіафа», — пише автор матеріалу.
Він нагадав, що Зе став «глобальним комунікатором року» за оцінкою британського PR Week.
Велику роль тут зіграв образ президента воюючої України: Зеленський носить звичайний одяг кольору хакі (його кофтини та футболки вже ввійшли в моду на Заході), а звернення до громадян записує просто на мобільний.
На контрасті з цим Путін символізує старий «нафталіновий» світ, виходячи на стадіон «Лужники» у Москві у куртці Loro Piana за 10 тис. фунтів стерлінгів (приблизно $12, 5 тис.).
Образ Зе проти образу Путіна дозволив йому максимілізувати підтримку на Заході, особливо у Великій Британії. Подібний ефект також отримали Kalush Orchestra на Євробаченні — їхній виступ та відкритий заклик рятувати «Азовсталь» отримав величезну підтримку народних голосів, пише Бейнс.
Стратегія України: зброя, ізоляція та росіяни
Коли Зеленський звертався до парламентів країн НАТО та ЄС, вимагаючи зброї та фінансової підтримки, йому стоячи аплодували за героїзм та сміливість українського народу.
Врешті до закликів Києва запровадити нафтове та газове ембарго на імпорт з росії дослухався навіть Євросоюз, попри велику злежність від кремлівських енергоносіїв.
Як наслідок запеклої боротьби українського народу та військових та успіхам на інфофронті темп війни змінився, адже цілі кремля з повалення влади у Києві зменшилися до спроб відгризти частину Півдня та Сходу, хоча й частину велику.
Бейнс зазначає, що Україна також гнучно коригує свою комунікаційну стратегію, намагаючись зберегти інтерес союзників до постачання зброї та докладаючи нових дипломатичних зусиль для ізоляції росії у міжнародній торгівлі та політиці.
Крім того, частина зусиль Києва йде на те, щоб переконати росіян не підтримувати війну, яка забирає дедалі більше життів та бʼє по стабільності в їхній країні.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора