Справи Коболєва та Пивоварського: чому юристи та бізнес обурені
Процеси над Андрієм Коболєвим та Андрієм Пивоварським, які ініціювали антикорупційні органи України – НАБУ та САП, залишаються максимально резонансними.
Зокрема, інвестбанкір Ігор Мазепа і партія «Демсокира» оголосили збір на заставу ексголові «Нафтогазу» в розмірі 229 млн грн. Тим часом 6 березня очікується рішення суду про заставу для ексміністра інфраструктури – НАБУ вимагає призначити суму в розмірі 20 млн грн.
Ми також писали, що юридична фірма «Міллер», яка захищає Коболєва, планує подати апеляцію на вирок колишньому очільнику аеропорту «Бориспіль» Євгенію Дихне, якого засудили на 5 років за надання приміщень в оренду за попередніми договорами.
The Page зібрало реакції юристів, інвестбанкірів і адвокатів на справи Коболєва та Пивоварського, які пояснюють, що не так із процесами розслідувань і судами та які ризики для держави можуть нести некомпетентні дії НАБУ та САП із позиції «суд розбереться».
Пивоварський: міністерство як корпорація
Андрія Пивоварського вважають успішним реформатором. Фото: Андрій Пивоварський/FB
Андрій Гук, партнер в Юридичній фірмі «Анте» згадує, що саме Андрій Пивоварський під час роботи в Мінінфраструктури показав, що міністерством можна управляти як хорошою корпорацією.
Юрист зазначає, що за Пивоварського бізнес почав брати активну участь в ухваленні рішень й отримував неабияку підтримку міністерства. Крім того, відбулася ціла лавина змін у роботі залізниці, авіації, портів — загалом інфраструктури. За словами Гука, Пивоварський зробив реформи та спокійно пішов, не чіпляючись за посаду.
«Переслідування придуркуватими підозрами таких менеджерів, як-от Пивоварський, Омелян, дуже подібна за рівнем абсурду справа (уже закрита – The Page), Коболєв, – це неприйнятно й завдає надзвичайно великої шкоди державі як роботодавцеві для справді крутих людей. НАБУ вчергове показує свою нездатність зрозуміти, які справи та обставини варті підозри, а які є просто запізнілим, старим, вчасно не прибраним політичним сміттям», – вважає юрист.
Він також підкреслює, що верховенство права – це не позиція «суд розбереться»:
«Це коли звичайний слідчий чи прокурор може сказати своїм керівникам: справа фігня і в суді розвалиться, тому її треба закривати. І реально закривають. А не коли в суд йде відверта дурня з надією на понад 90% статистику обвинувальних вироків і медіапідтримкою всіляких фарсових обшуків та начебто вдалою роботою сторони обвинувачення».
Коболєв: вибірковий підхід до правосуддя
Партнер у юридичній фірмі Arzinger Юрій Сухов вважає, що ВАКС у справі Коболєва діє незбалансовано: перша інстанція не встановила ризиків його перебування на свободі, а апеляція встановила заставу 229 млн грн.
Як пояснює юрист, апеляція розглядає справу за тими самими матеріалами, які були в першій інстанції, й підхід до оцінки фактів не може бути настільки різним.
«Ба більше, я впевнений, що в розпорядженні апеляції не було жодного допустимого для такого рішення доказу, оскільки НАБУ та САП принципово не надають для ознайомлення в суді оригіналів документів, експертиз, натомість приносять копії протоколів допитів, які за ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України не є доказами для слідчого судді».
Він також зазначає, що під час розгляду справи, очевидно, був застосований вибірковий підхід до правосуддя, чого не має бути з такими установами, як ВАКС.
«Бізнес розуміє, що успішних технократів можуть посадити»
Андрій Коболєв: його справа відлякує технократів від реформ. Фото: Андрій Коболєв/FB
Володимир Світлецький, керуючий партнер в Universal Exports, пише про те, що зараз бізнес розуміє, що найуспішніших реформаторів-технократів можуть посадити у вʼязницю.
«Антикорупційна вертикаль в особі НАБУ, САП і апеляційної палати ВАКС вирішили, що чудовою мотивацією для майбутніх технократів, які приходитимуть у державне й державно-корпоративне управління, є посадка найуспішніших попередників. Почати вирішили, звісно, з Андрія Коболєва», – обурений бізнесмен.
Він нагадує, що Коболєва хочуть кинути до СІЗО навіть не за вироком суду, а превентивно – якщо він не внесе заставу 2 229 млн грн.
«Я ХЗ, у скількох людей в Україні є вільні 229 млн грн, які можна дістати за 5 днів, але для Андрія челендж вирішили ускладнити арештом рахунків. Одним словом, щоб сів гарантовано», – пояснює Світлецький.
Бізнес збирає гроші на заставу Коболєву
Ігор Мазепа збирає кошти на заставу Коболєву. Фото: Ігор Мазепа/FB
Тим часом CEO в Concorde Capital Ігор Мазепа, як ми вже зазначали вище, відкрив збір на заставу для Коболєва, підкреслюючи, що це буде «голосування грошима за країну, яка почала зароджуватися після Революції гідності».
Він пояснює, що це має бути держава, яка:
- в активній співпраці з бізнесом та інвесторами дбає про добробут усіх громадян;
- де люди при владі не бояться приймати важливі рішення;
- де результати ефективної роботи гідно винагороджуються, а видатні результати – винагороджуються особливо;
- де в чиновники та менеджери державних компаній йдуть найкращі;
- де колишні чиновники не ховаються від людей і правосуддя за кордоном;
- де немає місця корупції та свавіллю.
У своїй мотивації зібрати до 6 березня кошти на заставу Мазепа називає Коболєва «найбільшим ворогом російської газової монополії» та «найяскравішим менеджером «Нафтогазу» й саме прикладом для тих реформаторів, які потрібні країні.
Як знищують репутацію Коболєва
Засновник рекрутингової компанії Сatcher Олександр Тусик також критикує справу Коболєва, наголошуючи на послідовності таких подій:
- у 2018 році Коболєв виграв суд у російського «Газпрому"(це в перерахунку всіх виплат між НАК і «Газпромом» принесло бюджету $2,56 млрд) – у разі програшу арбітражу Київ мав би заплатити «Газпрому» $80 млрд;
- Коболєв отримав премію $10 млн на себе та команду;
- росія через депутата ОПЗЖ поскаржилася на «незаконну премію»;
- Коболєва звільнили без пояснення причин, нехтуючи законом і реформою корпоративного управління;
- за декілька років Коболєву висунули підозру, підписану не головою САП Олександром Клименком, а його заступником Андрієм Синюком, якого повʼязують із заступником голови ОП Олегом Татаровим;
- Коболєв приїхав в Україну, де виграв суд;
- апеляція призначила заставу на суму 229 млн грн, аби вже точно закрити Коболєва в СІЗО;
- медіапомийки почали писати, як Коболєв «сам собі виписав премію у $10 млн, не зазначаючи року, коли це сталося, а також того, що це рішення ухвалювала наглядова рада;
- українці, що не вдавалися в деталі справи, почали читати ті самі гучні заголовки й радіти, що Коболєва посадять.
Чому Коболєв «не сам собі виписав премію»
Масі Найєм: Коболєв не виписував премію сам собі. Фото: Масі Найєм/FB
Адвокат Масі Найєм, чия компанія взялася за захист Коболєва, пояснює також, чому його команда вирішила захищати ексголову НАК:
«Фактично Андрія звинувачують у тому, що він виписав собі надто велику премію й нібито це є порушенням закону. Але рішення про премію ухвалив не він сам, а наглядова рада, яка самостійно визначала суму премії».
Він нагадує про оприлюднену спільну заяву членів наглядової ради «Нафтогазу» Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена: ті наголошують, що виписали премію «відповідно до світових практик корпоративного управління», і вона була погоджена всіма членами ради, а також ділилася на більш як 40 осіб.
Крім того, Найєм цитує лист колишнього посла США в Україні Джона Гербста, який зараз є старшим директором Євразійського центру Атлантичної ради. За словами дипломата, саме Коболєв зробив унікальний внесок в енергетичну політику США, спрямовану на протидію російській агресії:
- допоміг посилити санкції проти російського енергетичного сектору;
- сприяв збільшенню технічної та фінансової допомоги США енергетичній галузі України.
Зараз Коболєв працює в наглядовій раді «Київстару» й сприяє співробітництву США та України в галузі кібербезпеки.
Колишній представник наглядової ради Людо Ван дер Гейден також зазначає, що премію Коболєву ретельно обговорювали, розуміючи, що вона може «сколихнути Україну». За його словами, наглядова рада вважала нагороду заслуженою, і вона обговорювалася з прем’єр-міністром.
На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, зараз йде свідома дискредитація антикорупційної системи, що створює конфлікт між громадянським суспільством й органами правосуддя. Крім того, справи Пивоварського та Коболєва дають чіткий сигнал усім притомним людям не лізти в реформи після закінчення війни, бо це обійдеться дуже дорого.