На початку кожного тижня 
традиційно публікує свій «Економічний барометр». Він відображає вплив рішень українських чиновників на рейтинг президента Володимира Зеленського. У цьому нам допомагають глави найбільших бізнес-асоціацій, експерти, політологи та підприємці.
Ми проаналізували такі теми, які вплинуть на рейтинг Зеленського:
- контроль над медичними закупівлями;
- скандал у Національному банку, який стосується заступниці голови регулятора Катерини Рожкової;
- законопроєкт № 4241 про захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості;
- програма співпраці України та Китаю у сфері космосу.
Міністерство охорони здоров'я може повернути собі контроль над медичними закупівлями. Зараз вони проводяться через держпідприємство «Медичні закупівлі», яке підпорядковується Міністерству охорони здоров'я. Міністерство зможе повернути собі право формувати технічні вимоги до товарів і їхні характеристики перед оголошенням торгів. За даними Bihus.Info, у якого в розпорядженні є копія проєкту постанови, уряд планує розглянути його на найближчих засіданнях.
Це негативно позначиться на рейтингу президента Володимира Зеленського, оскільки повернення контролю над медзакупівлями Міністерству охорони здоров'я може містити корупційні ризики і значно розтягувати процес у часі. Щодо формування технічних вимог і характеристик товарів перед оголошенням торгів, то це може загрожувати тим, що заздалегідь вноситимуться погоджені під конкретний товар умови, для того щоби не допустити до торгів інших учасників.
Правління Національного банку забрало в заступниці голови регулятора Катерини Рожкової більшість повноважень. Йдеться про пруденційний нагляд, за який вона відповідала раніше. Зараз Нацбанк створив нову вертикаль — «Регулювання фінансового сектору», за який відповідатиме Рожкова.
Водночас Нацбанк створив вертикаль «Пруденційний нагляд і загальні питання», за яку відповідатиме глава НБУ Кирило Шевченко. Отже, у його підпорядкуванні опиняться 15 підрозділів — майже половина структурних одиниць регулятора. Таке рішення в Нацбанку пояснили необхідністю розширення мандата НБУ, зокрема у сфері регулювання ринку небанківських фінансових установ.
Сама ж Рожкова зазначає, що таке рішення не відповідає світовим практикам, руйнує колегіальність і створює загрози для ухвалення Національним банком неупереджених рішень, а також не відповідає принципам незалежності регулятора.
Це негативно позначиться на рейтингу глави держави, адже скандал у Нацбанку, який стосується Рожкової та заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, не схвалює Міжнародний валютний фонд. Раніше повідомлялося, що скандал навколо них є однією з причин затримки надання чергового траншу допомоги Україні від МВФ.
Група народних депутатів, серед яких Ольга Василевська-Смаглюк, Данило Гетманцев, Анна Пуртова, Андрій Мотовиловець та інші нардепи від «Слуги народу», а також від «Батьківщини» і «Опозиційної платформи — За життя», зареєстрували законопроєкт № 4241 про захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості. Над ним працювали депутати, Національний банк і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Проєкт, зокрема, передбачає зміни, які покликані реформувати ринок колекторських компаній.
Це позитивно позначиться на рейтингу глави держави, оскільки чинне законодавство не визначає понять «колектор» і «колекторська діяльність» і не регулює повноваження і правила поведінки таких компаній, через що відбуваються численні порушення прав споживачів фінансових послуг.
Новий же законопроєкт впроваджує:
· нагляд за колекторами та їхньою поведінкою щодо споживачів;
· Національний банк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами й захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян;
· банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит муситимуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора;
· у разі прострочення платежу колектори повинні будуть дотримуватися вимог етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем.
Україна та Китай на засіданні підкомісії країн зі співробітництва у сфері космосу підписали програму співробітництва в галузі космосу на 2021 — 2025 роки. Вона складається із 69 спільних проєктів на загальну суму контрактів понад $70 млн. Підписана програма співробітництва є базовим документом для спільної діяльності двох країн у дослідженні космічного простору в середньостроковій перспективі.
Це позитивно позначиться на рейтингу Володимира Зеленського, бо дасть змогу Україні розвивати цей напрямок. Ба більше, країни також створять спільну лабораторію космічної науки і зміцнюватимуть обмін інформацією щодо космічної діяльності двох країн.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
