Генасамблея ООН та зустріч Ради безпеки по Україні: чому вони важливі для Києва

Автор

Олександра Захарова

77-а сесія високого рівня Генеральної Асамблеї ООН вперше з початку пандемії відбувається у повному складі. Вона стартувала 13 вересня у Нью-Йорку під головування Угорщини, а центральною темою стала війна в Україні. Крім того, засідання Ради Безпеки щодо війни в Україні заплановане на 22 вересня. Чому ця сесія така важлива для Києва?

Криза глобальної системи безпеки

За словами генсека ООН Антоніу Гутерреша, 77-а сесія має посприяти трансформації людей і планети в цілому. Як пише Foreing Affairs, глобальні лінії розлому у світі заглибилися, і він, здається, відкотився назад у часі.

Зокрема, як приклад видання наводить посилення недовіри мід США та Китаєм і рішення Пекіну потурати повномасштабному вторгненню Володимира Путіна в Україну.

Останнє, на думку автора матеріалу, зміцнило відчуття того, що світ розділений на два табори: НАТО та Захід проти росії, Китаю та їхніх прихильників.

Останні три роки, зважаючи на пандемію Covid-19, також оголили серйозні недоліки та нерівність у готовності миру до непередбачуваних криз суспільної охорони здоров'я. Паралельно наростають наслідки зміни клімату.

Пандемія, кліматична криза та війна в Україні призвели також до безпрецедентної глобальної продовольчої кризи: за даними Всесвітньої продовольчої програми, з відсутністю продовольчої безпеки зіштовхнулися 345 млн людей, 50 млн опинилися на межі голоду.

Одночасно 40 країн зараз перебувають під загрозою дефолту.

Генеральна Асамблея ООН матиме важливе значення принаймні у трьох напрямках, вважає видання:

як можливість побачити позицію держав-членів щодо війни в Україні;
як каталізатор для активізації гуманітарної енергії;
як перевірка того, чи зможе найуніверсальніша організація світу зберегти свою актуальність.

Думка про війну в Україні: лакмусовий папірець

Те, що час проведення Генасамблеї у 2022 збігається з разючими успіхами України на полі бою, робить зустріч лакмусовим папірцем для світової думки про війну Володимира Путіна.

Президент України Володимир Зеленський не відвідає захід особисто, але подав спеціальне прохання щодо надання заздалегідь записаних виступів. Його петиція отримала підтримку 101 країни, хоча зазвичай таких виступів вимагають особисто.

За відсутності президента України провідну роль щодо отримання Києвом допомоги у війні з рф відіграють лідери західних держав. Також у Нью-Йорк прибула перша леді України Олена Зеленська.

Дії Росії в Україні одночасно поглибили розбіжності та стали каталізатором нових коаліцій у всьому світі, зазначає видання.

Автор матеріалу нагадує, що у березні Генасамблея ООН уже ухвалила резолюцію, яка підтвердила суверенітет України та закликала росію вивести свої війська із захоплених територій — за проголосувала 141 держава.

У квітні Генасамблея ухвалила резолюцію про призупинення членства росії в Раді ООН з прав людини, з 93 голосами «за».

Хоча резолюції ООН і стали сигналом широкої згоди, вони приховали двоїсте ставлення багатьох провідних середніх держав, включаючи Південну Африку та Індію, а також Індонезію та Бразилію, які утримувалися в таких голосуваннях. Крім того, до останнього лояльність Сі Цзіньпіна до Путіна здавалася непохитною.

Рада Безпеки ООН обговорить Україну

Як фінал Генасамблеї ООН, засідання Ради Безпеки щодо війни в Україні заплановане на 22 вересня. Наразі цей вето-зобов'язаний орган зайшов у глухий кут по будь-яким діям, пов'язаними з війною, підкреслює видання.

Тепер Рада функціонує хіба що як найбільша фокус-група, де ретельно аналізуються вибір фраз і розстановка акцентів.

На сьогодні рішення Пекіна залишатися на боці росії та небажання провідних країн Латинської Америки, Азії та Африки брати активну участь у допомозі України допомогали Путіну зберегти підтримку дорогої військової кампанії з боку населення всередині рф.

Але тепер світ все більше повертається обличчям до путінської війни, вважає автор статті.

Водночас остання зустріч Сі з Путіним показала, що підтримка Китаю не є абсолютною. Путін зізнався, що китайський лідер має питання та побоювання з приводу війни.

Прем'єрміністр Індії Нарендра Моді також заявив публічно, що сьогоднішня епоха не є епохою війни та закликав Путіна рухатися до миру.

«Стурбованість, виражена на ГенАсамблеї ООН, може сприяти переломному моменту у світовому ставленні до війни та відгукнутися у Москві», —зазначає Foreing Affairs.

За словами автора матеріалу, якщо люди, які займають впливові позиції в Москві та Пекіні, продовжать негативно ставитися до війни, наслідки як на полі бою, так і всередині Кремля можуть бути серйозними для Путіна.

Також, якщо США зможуть продемонструвати, що вони очолюють широку коаліцію за конкретні заходи для просування ООН вперед, це може передбачати значні зміни.