Як Україна за 33 роки заговорила українською — показові цифри і досвід громадян

Автор

Марія Бабенко

Родина з Одеси, яка під звуки канонади 24 лютого 2022-го тікала з рідного міста за кордон, з того самого дня почала принаймні намагатися спілкуватись українською. А інша мешканка Києва наважилася на цей крок у 2024-му, коли російська ракета знесла стіну сусіднього житлового будинку. Так чи інакше, все більше російськомовних громадян України, проходячи через потрясіння і випробування, стають україномовними. досліджує це явище.

Як змінюється частка україномовних громадян під впливом повномасштабного вторгнення

Відповідно до всеукраїнського опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), яке виконала соціологічна група «Рейтинг» у лютому 2024 року, українською вдома розмовляє 59% громадян, і українською, і російською — 28%, лише російською — 12%.

Цікаво, що 9% учасників дослідження, хто розмовляє тільки українською, уточнили, що цілеспрямовано перейшли на цю мову нещодавно.

Інші опитування підтверджують тенденцію. Відповідно до найсвіжішого дослідження компанії Gradus Research у межах проєкту «Градус суспільства під час війни» від липня 2024 року, частка тих, хто спілкується українською в побуті, становить понад дві третини — 68%. Проте учасники цього дослідження не мали такого варіанту відповіді, як спілкування обома мовами. Тим не менш, з квітня 2022 року, відповідно до даних Gradus Research, частка україномовних зросла на 15 відсоткових пунктів (в.п.).

Деякі користувачі соцмереж, яких опитав , підтверджують свій перехід на українську мову під впливом повномасштабного вторгнення. Люди розповідають про відчуття відрази, неможливість розмовляти російською буквально на фізичному рівні. Так само від використання російської відмовлялися бізнеси, а медіа, як-от , припиняли оновлювати російську версію.

Для багатьох перехід на українську був поступовим. Дехто ще до початку великої війни відмовився від вживання російської у соцмережах і, наприклад, під час подорожей за кордон, щоб не асоціюватися там з росіянами. А з часом українська увійшла і в ділове середовище, і в побут.

Мова незалежності. Обкладинка: Олександр Шатов

Є випадки, коли рішення про остаточну відмову від російської родина приймала напередодні народження дитини. А буває, що й син-підліток заявляє про своє небажання чути дома мову країни-агресорки, і батьки йдуть назустріч.

Проте мовні кордони часто досі розділяють родини. Адже людина, яка перейшла на українську, може залишатися у цьому прагненні самотньою. Прохання до родичів приєднатися часто сприймається як тиск і має зворотний ефект. Тому подекуди протягом багатьох років різними мовами у родині розмовляють жінка і чоловік, мати і діти або рідні брати. І це часто є свідомим компромісом, а не джерелом для конфліктів.

Деякі батьки помічають, як часто їхні діти переходять на російську у середовищі однолітків. Адже у Києві російська залишається доволі розповсюдженою серед підлітків.

Варто згадати і про поширену позицію громадян, які не вважають за потрібне відмовлятися від вживання російської мови у побуті та соцмережах «через політику і кон’юнктуру». Серед них, зокрема, лунає думка, що ворог не може узурпувати їхнє право розмовляти саме російською і будь-яким чином впливати на мовні вподобання. Це не заперечує знання і використання ними української, скажімо, на роботі або у громадських місцях.

Якою мовою в Україні розмовляли в 1990-ті

У перші роки незалежності України мовна ситуація в українських родинах суттєво відрізнялася від теперішньої. За даними моніторингових щорічних досліджень Інституту соціології НАНУ, у 1994 році мова спілкування українців вдома була такою:

переважно українська: 36,7%;
переважно російська: 32,4%;
і українська, і російська (залежно від обставин): 29,4%;
інша: 0,7%;
не відповіли: 0,2%.

Дослідження соціологічної служби Центру Разумкова, яке пройшло у грудні 2002 року, виявило ще більше поширення російської мови. Отже, на питання про мову спілкування вдома респонденти тоді відповіли таким чином:

російська: 42,2%;
українська: 37,5%;
і російська, і українська: 19,8%;
інша: 0,5%.

Деякі опитані користувачі соцмереж згадують, що в Києві тоді розмовляти українською було немов непрестижно. Одна зі співрозмовниць видання згадує, як у 1990-ті складно було знайти роботу у Києві україномовній людині. Отже їй довелося рік опановувати російську, щоб розмовляти без галицького акценту. Так само дитина, яка погано розуміла російську, у дитячому колективі могла наражатися на утиски і насмішки.

Як на частку україномовних вплинули Майдани 2004-го і 2014 років

Мовне середовище почало змінюватись у 2004-2005 роках. Можна припустити, що певні зрушення відбулися під впливом Помаранчевої Революції. Нагадаємо, йдеться про хвилю протестів прихильників проукраїнського кандидата у президенти України Віктора Ющенка проти фальсифікації виборів на користь провладного, проросійського кандидата Віктора Януковича. Помаранчевий Майдан домігся проведення повторного другого туру президентських виборів, які підтвердили перемогу Ющенка.

Мова спілкування українців вдома у 2005 році відповідно до моніторингового щорічного дослідження Інституту соціології НАНУ змінилася таким чином:

переважно українська: 41,8%;
переважно російська: 36,4%;
і українська, і російська (залежно від обставин): 21,6%;
інша: 0,2%.

Померанчева Революція 2004 рік. Фото Depositphotos

Тобто у порівнянні з 1994 роком у 2005 році відбулася деяка поляризація мовних уподобань, коли частка переважно україномовних і російськомовних зросла за рахунок зменшення тих, хто вдома спілкувався обома мовами. Тих, хто розмовляв виключно українською, побільшало на 5,1 в.п., російською — на 4 в.п.

Після Революції Гідності, коли українці виступили проти режиму тодішнього проросійського президента Януковича, частка російськомовних поменшала. Тенденцію підсилила анексія росіянами Криму і початок війни на сході.

Події в Києві 18 лютого 2014 року. Фото: Марія Бабенко

Тобто, відповідно до дослідження, яке у 2016 році провів Центр Разумкова, у домашньому спілкуванні вживання переважно української мови збільшилося до 49%, двох мов одночасно — до 25%, а використання російської мови зменшилося до 24%. Частково це можна пояснити неможливістю проведення опитування на окупованих на той момент територіях, де історично були сильні позиції російської мови.

Майдан 2013-2014. Фото: Марія Бабенко

Але опитування підтверджує, що вже на початку Євромайдану, принаймні у соцмережах, активні громадяни почали переходити на українську. Це сприймалося, як певний супротив режиму Януковича. Для декого перехід на розмовну українську відбувався під час захоплення активізмом у 2014-2015 роках. Адже, як згадує одна з учасниць тих подій, «активісти всі були україномовні».

Для інших поштовхом стала саме російська агресія, що розпочалася практично відразу після втечі Януковича з Києва. Співрозмовниця родом з анексованого Криму згадує, як перейшла на українську у побуті після так званого «референдуму» про статус півострова 16 березня 2014 року. Для іншої громадянки поштовхом стало оточення українських захисників під Іловайськом у серпні 2014 року, де опинилася її рідна людина.

Нагадаємо, що навіть у 2014-2015 роках перехід на українську у Києві був чималим викликом. Як зазначила одна зі співрозмовниць , найбільшою перепоною стало несприйняття з боку оточення. Адже дехто на свою ще вчора російськомовну знайому, що заговорила українською, дивився так, немов у неї зненацька з’їхав дах.

Лише в останні кілька років україномовні в Україні вже не почуваються «білими воронами». Бо принаймні в громадських містах і робочих колективах українська лунає все більш упевнено.

Більш того, в Україні можна помітити зміни норм етикету — адже спілкування з незнайомою людиною більш чемно починати українською. Мовою ділового спілкування також стає українська. Зараз нечасто можна почути російську, наприклад, при оформленні покупки товару або послуги в інтернеті, на гарячій лінії, в торговельних мережах тощо.