Війна в Україні — скільки українців й далі слухають російську музику та дивляться російські серіали. Фото: slovoidilo.ua
Більшість українців відчувають гордість, думаючи про Україну. Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».
Проведене опитування показало, що 75% респондентів назвали гордість головною емоцією, яку українці відчувають, думаючи про Україну. Водночас 29% заявили, що відчувають сум, а 26% — радість. Приблизно 10% відчувають зацікавлення або страх. Тобто протягом року гордість і радість за країну зросли вдвічі.
На індивідуальному рівні показники гордості також показали приріст. Водночас зросли сум і страх, які більш виражені щодо особистості, а не до країни. Так само й із гордістю.
Сум за країну частіше відчувають жителі південних регіонів України та жінки. Страх — жінки та бідніші категорії населення. На індивідуальному рівні страх частіше відчувають мешканці сходу, жінки та бідніші люди. Радість частіше відчувають молодші респонденти.
Розвиток і майбутнє України
На думку 74% українців, нинішній напрям розвитку країни є правильним. А от на думку 13% — Україна рухається в неправильному напрямку. Ще стільки опитаних не змогли відповісти.
Водночас більшість українців наголосили, що бачать свою країну в майбутньому вільною, незалежною та багатою.
У рамках опитування респондентам запропонували назвати три слова, якими б вони схарактеризували майбутню Україну. Найчастіше це було слово «вільна». Також звучали «сильна», «квітуча», «успішна», «мирна», «щаслива». Ще однією основною характеристикою майбутньої України було «незалежна». Також вживалися терміни «багата», «європейська», «розвинута», «єдина».
Цікаво, що молодь частіше за інші вікові категорії бачить майбутню Україну як вільну, незалежну та сильну. Люди середнього віку говорили про мирну, квітучу та успішну Україну, а старшого віку — про багату, квітучу й щасливу.
Мова та ідентифікація
94% респондентів ідентифікують себе як громадян України. Майже стільки – мешканцями свого регіону.
Половина опитаних ідентифікують себе європейцями, а приблизно 30% — ні. Ще майже 10% назвали себе «радянською людиною». Проте переважна більшість, а саме 80%, себе такими не вважають. Водночас європейцями частіше називала себе молодь, а «радянською людиною» — більш старші громадяни.
Продовжує зростати в суспільстві й використання української мови. Наразі 51% населення вдома розмовляють українською. У квітні цей показник складав 48%. Третина опитаних відповіли, що використовують у побуті дві мови, а 13% — розмовляють російською.
Крім того, 76% респондентів назвали українську мову рідною. Російську рідною вважають 19% опитаних. До того ж 30% російськомовних вважають своєю рідною українську.
На думку 86% респондентів, українська має бути єдиною державною мовою. 10% підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах і лише 3% за російську як другу державну мову в Україні.
Російський контент в Україні
В Україні далі знижується споживання російського інформаційного контенту.
Так, понад 40% опитаних зазначили, що більше не дивляться російські серіали. Ще чверть зазначили, що не дивилися їх раніше й не дивляться зараз. Загалом майже 70% респондентів не дивилися російські серіали протягом останніх пів року. Водночас 15% і далі дивляться російські серіали, як і раніше.
Ще понад 40% опитаних розповіли, що відмовилися від російської музики. Водночас 18% респондентів наголосили, що не слухали її раніше й не слухають зараз. Загалом понад 60% не слухали російську музику протягом останніх пів року (цифра зросла майже вп’ятеро). Водночас чверть респондентів і далі слухають російську музику, як і раніше.
Ставлення до рф, білорусі та жителів окупованих Криму та Донбасу
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ставлення українців до громадян сусідньої держави значно погіршилося. Так, 81% опитаних зазначили, що ставляться до росіян негативно, 14% ставляться нейтрально, а 3% – позитивно.
Погіршилося ставлення й до білорусів. Негативно до них ставляться 52% опитаних, нейтрально — 34%, позитивно — 10%.
Також погіршується ставлення й до жителів окупованих Криму та Донецька з Луганськом. До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45%. До мешканців так званих Донецької та Луганської Народних Республік позитивно ставляться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32%.