В Україні можуть зробити мобілізацію ще жорсткішою
Збройні Сили України стикаються з численними труднощами, зокрема з питанням мобілізації. Однією з проблем є напади на українські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що призводять до загибелі та поранень військовослужбовців, які займаються призовом громадян до армії.
Про це повідомляє видання The Economist, яке нагадало про трагічний випадок вбивства співробітника ТЦК у Полтавській області. Під час виконання службових обов'язків Олександр Сікальчук супроводжував групу призовників, коли під час зупинки на заправці на Полтавщині з темряви вийшов чоловік з мисливською рушницею.
«Він вимагав передати йому зброю Сікальчука. Солдат відмовився, і внаслідок цього чоловік застрелив його. Вбивця втік разом з одним із солдатів строкової служби, якого, ймовірно, знав. Цей інцидент став першим у ланцюгу нападів на офіцерів-строковиків, що сталися в перший тиждень лютого. Українські спецслужби поклали відповідальність за ці події на російських диверсантів. Солдати підозрюють, що напад у Полтаві міг бути організований всередині країни», — зазначено в матеріалі.
Проблеми мобілізації в Україні
Окрім того, українська армія, яка стикається з дефіцитом особового складу, піддається загрозі з боку президента США Дональда Трампа. Незважаючи на те, що останніми тижнями рух на сході фронту уповільнився, бойові дії все ще тривають, зазначає The Economist. В результаті через побоювання за своє життя потенційні призовники розуміють ситуацію та намагаються уникнути мобілізації або втекти.
«Ми не змогли реалізувати мобілізацію», — підкреслив офіцер 46 бригади Артем.
За словами військового, політичні обмеження стали на заваді військовій необхідності. Він зокрема розповів, як на початку січня його підрозділ був змушений залишити Курахове через нестачу особового складу.
«Десять росіян на одного українця. Група з чотирьох солдатів була відповідальна за утримання кількох багатоповерхівок, кожна з яких мала три або чотири під'їзди. Це навіть не наближалося до реальності», — пояснив офіцер.
Попри це, перевага рф в кількості особового складу не є очевидною, якщо дивитися на загальні показники. Зокрема, президент України Володимир Зеленський повідомив, що чисельність Збройних сил України становить 880 тисяч військових, тоді як російське угруповання в Україні налічує 720 тисяч осіб.
«Це виглядає логічним співвідношенням, якщо врахувати, що Україна в основному захищає свою територію. Однак таке спрощене порівняння може бути оманливим. Там, де це дійсно важливо — на лінії фронту, в окопах, — росія значно швидше відновлює свої втрати, ніж Україна. Вона може посилати людей вперед часто під прицілом російських гвинтівок, спрямованих їм у спину, на відміну від України», — зазначили в публікації.
Своєю чергою, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що у війні проти України бере участь саме один мільйон російських окупантів.
Як вирішити проблему нестачі українських військових
Таким чином, для зменшення цього розриву Україна стоїть перед складним вибором. Одним із можливих варіантів є зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років, проте така ідея не знаходить підтримки в суспільстві.
«Багато батьків воюють саме для того, щоб їхні сини не потрапили на фронт», — зауважив Артем.
Однак на Заході виявляють зацікавленість у цій ідеї, підкреслюючи, що це забезпечить найшвидший приріст боєздатності. Зокрема, високопосадовець із США зазначив, що єдиний шанс України протистояти невигідній угоді з Трампом — це мобілізація молоді.
The Economist також відзначає, що проблеми з мобілізацією зумовлені економічним тиском на країну. Наразі уряд надав відстрочку від мобілізації менш ніж 1 мільйону працівників, яких вважають «критично важливими».
«Зеленський прагне досягти обох цілей. Але йому, ймовірно, доведеться більше ризикувати економікою, якщо він хоче зберегти країну», — зазначає один європейський чиновник.
Під таким тиском Зеленський вже оголосив про програму мотивації для добровольців віком від 18 до 24 років. Однак ця програма має суттєві відмінності від російської: молоді солдати не будуть використані як «гарматне м'ясо», а отримають підготовку за високими стандартами в одній з елітних українських бригад, зазначає видання. Тим часом колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк зауважив, що людські ресурси не зможуть зупинити росіян. На його думку, ЗСУ повинні переглянути стратегію ведення бойових дій, аби операції стали більш розумними та потребували меншої кількості особового складу.
«Ми не зможемо перемогти, якщо й надалі гратимемо за правилами Росії, що ведуть до виснаження», — додав він.
У The Economist підсумували, що Україні потрібно буде посилити мобілізацію, якщо війна триватиме.
«Жорсткість триватиме, оскільки ніхто не знайшов кращого виходу з ситуації», — пояснив високопосадовець з України.
У виданні також додали:
«Така перспектива ризикує поглибити розбіжності в і без того виснаженій нації і спровокувати більше насильства проти офіцерів, які призиваються на військову службу».