Крах усіх інститутів – яким Трамп бачить новий світовий порядок

«Америка перш за все» – це не тільки гасло політики, яку обіцяє і почав проводити президент США Дональд Трамп, а й її головний зміст. На думку Трампа, тепер кожен сам за себе. Тепер важлива не сила права, а право найсильнішого, тому немає потреби в ООН, міжнародному праві та вільній світовій торгівлі. Все це – обтяжливий баласт для майбутньої організації світу.

У політиці Трампа є багато раціонального, деякі його заходи визріли фактично самі собою, і потрібен був лише політик, який би взявся їх реалізовувати. Але багато в ній є спірного, небезпечного і просто непродуманого. Як мінімум насторожує те, що заявляючи про новий світовий порядок, у якому виживає найсильніший, Трамп фактично перебуває на одній хвилі з главою КНР Сі Цзіньпіном та Путіним.

Судячи з того, що відбувається, Трамп не має плану дій. Часто він б'є по тому, що потрапило на очі або йому підсунули як мішень його радники (і перший з них – Ілон Маск). Рішення можуть скасовуватися через день після їх ухвалення. Тому розповідає про те, яким Трамп бачить новий світовий порядок та як ламає існуючі інститути.

Читайте також: Індустрія вейпінгу вартістю $22 мільярди стане «бруднішою» і прибутковішою з приходом Трампа

Рада з прав людини ООН

Трамп підписав указ про вихід США з Ради ООН з прав людини (РПЛ ООН) та про припинення фінансування Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям (БАПОР). Пояснюючи своє рішення, він заявив, що «маючи чудовий потенціал, ООН працює погано» і не справляється зі своїми завданнями, назвавши причиною її проблем «погане управління».

Довідка. РПЛ ООН – це допоміжний орган Генеральної асамблеї ООН, метою якого заявлена допомога державам щодо дотримання прав людини. Рада приймає резолюції, які мають рекомендаційний характер.

США вже виходили із РПЛ у перший президентський строк Трампа, проте повернулися до цієї організації при Байдені. Трамп продемонстрував послідовність та скасував рішення свого попередника. Він переконаний, що РПЛ «не виконує своїх завдань і використовується як орган захисту країн, які допускають жахливі порушення прав людини».

Крім того, указ Трампа наказує держсекретареві Марко Рубіо регулярно доповідати Білому дому про те, які ще міжнародні організації чи об'єднання «займаються просуванням радикальної чи антиамериканської політики».

У РПЛ заявили, що бюджет цієї організації визначається Генеральною асамблеєю ООН і таким чином є невід'ємною частиною регулярного бюджету ООН. Тобто, доки є кошти у самої ООН, зупинення діяльності через відсутність коштів не загрожує її Раді з прав людини.

Гірші справи у БАПОР. «Ми змогли виплатити заробітну плату в січні, але ситуація в цьому відношенні стає дедалі складнішою. Фінансова криза гостра, ми нічого не можемо планувати», – заявили там.

Мотивом для виходу з БАПОР – спеціалізованої агенції ООН, яка з 1949 року займається наданням гуманітарної та соціальної допомоги палестинським біженцям, – у Білому домі назвали «антиізраїльську упередженість» цієї структури. Про неї критики агентства заявляли неодноразово, стверджуючи, що її діяльність має політичне забарвлення, підтримує певну позицію щодо арабо-ізраїльського конфлікту та заважає пошуку компромісів.

Читайте також: Енергосистеми країн Балтії успішно відключилися від РФ та Білорусі – як це було (відео)

Крім того, стверджує адміністрація президента США, бойовики ХАМАС використовували агентство для зберігання зброї та будівництва тунелів, а співробітники БАПОР причетні до нападу палестинських бойовиків на Ізраїль у жовтні 2023 року.

Довідка. Палестинські біженці – унікальна категорія у світовій історії, оскільки статус такого біженця передається у спадок. БАПОР спочатку визначала їх як «осіб, чиїм звичайним місцем проживання з 1 червня 1946 року по 15 травня 1948 року була Палестина і хто втратив будинок та кошти для існування внаслідок конфлікту 1948 року». У 1965 році вона розширила критерій для набуття статусу палестинських біженців на нащадків у третьому поколінні. У 1982 році БАПОР знову розширила критерій, включивши до нього всіх нащадків палестинських біженців чоловічої статі (включно з прийомними дітьми), незалежно від отримання ними громадянства будь-яких країн. В результаті близько 90% з 2 млн палестинських біженців у Йорданії мають громадянство цієї країни, але зберігають і статус палестинських біженців. У 1950 році БАПОР налічувало приблизно 750 тис. палестинських біженців, у 2021-му їх було вже 5,8 млн.

БАПОР є однією з найбільших програм ООН, в якій працює близько 30 тис. співробітників при загальному штаті персоналу системи ООН на 2022 рік в 125 тис. осіб.

Наступною у черзі на припинення участі у планах Трампа може стати Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури – ЮНЕСКО. Протягом 90 днів держсекретар США Марко Рубіо спільно з представником країни в ООН має перевірити, чи ЮНЕСКО підтримує інтереси Вашингтона. Окрема увага буде приділена антиізраїльським та антисемітським настроям в організації.

Одним із перших указів Трампа стало рішення про вихід США із Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Як зазначено в документі, ВООЗ «неправильно діяла в пандемію COVID-19», не змогла «провести необхідні реформи» та виявилася «нездатною продемонструвати незалежність від неналежного політичного впливу держав – членів ВООЗ». У зв'язку з цим генеральний директор ВООЗ повідомив, що організація змушена заморозити набір персоналу та обмежити поїздки.

Рішення про вихід із ВООЗ набуде чинності з січня 2026 року. Членами ВООЗ зараз є 193 країни.

Трамп припустив, що США можуть повернутися, якщо ВООЗ буде «зачищена», не вдаючись у подробиці щодо того, що для цього буде потрібно.

Сполучені Штати є найбільшим фінансовим спонсором ВООЗ, щорічно вносячи близько 18% від загального фінансування, що складається з $400 млн добровільних внесків і $130 млн обов'язкових внесків, які виплачуються державами-членами залежно від розміру їх економіки. ВООЗ попередила про скорочення видатків, якщо інші донори не наростять допомогу. У дворічний період 2024-2025 років США хотіли виділити майже $1 млрд, що приблизно втричі більше, ніж Німеччина – друга за величиною країна-донор, і приблизно вп'ятеро більше, ніж Китай. Але поки що США не заплатили навіть за 2024 рік.

Близько 25% коштів ВООЗ нині спрямовується на програми зміцнення систем охорони здоров'я. Ще 23% призначені для допомоги у надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров'я, що перевищують національні можливості, такі як спалахи лихоманки Ебола. 8% коштів йдуть на боротьбу з поліомієлітом, який ВООЗ намагається викорінити протягом багатьох років, а ще 12% – на запобігання епідеміям та пандеміям.

Немає чітких правил виходу із ВООЗ і є лише один прецедент: Радянський Союз покинув ВООЗ у 1949 році через напруженість Холодної війни, але повернувся у 1956 році.

США вже припинили співпрацю з ВООЗ, включаючи заборону на зв'язок із Центрами США з контролю та профілактики захворювань, давнім партнером у виявленні та стримуванні спалахів захворювань у всьому світі.

Читайте також: Що являє собою новий «авіаносець» Ірану: фото, відео

На початку лютого 43 американські законодавці закликали Трампа переглянути своє рішення «для здоров'я американців та світу». Активісти громадської охорони здоров'я також намагаються зупинити вихід із ВООЗ, включаючи подання позовів до суду. Вони вважають, що в інтересах Америки залишитися у ВООЗ та добиватися її реформ.

Трамп ввів санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) за дії проти Сполучених Штатів та їхнього «близького союзника» Ізраїлю. Він зазначив, що дії МКС «створили небезпечний прецедент, безпосередньо наражаючи на небезпеку нинішній і колишній персонал США, включаючи діючих військовослужбовців, наражаючи їх на переслідування, образи і можливий арешт», що є «посяганням на уряд». При цьому ні Ізраїль, ні США не визнають юрисдикцію МКС, що знаходиться в Гаазі, і не підписали договір про його заснування.

Довідка. МКС був створений на підставі Римського статуту 1998 року і розпочав свою діяльність у 2002 році. Нині у міжнародному договорі беруть участь 125 країн. МКС може переслідувати осіб за військові злочини, злочини проти людяності, геноцид та агресію проти території держав-членів суду або їхніх громадян.

У листопаді 2024 року МКС видав ордер на арешт прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта за «злочини проти людяності та військові злочини» у зв'язку з конфліктом у Секторі Газа.

Вперше США запровадили санкції проти МКС у 2020 році, у перший президентський строк Трампа. Тоді під санкції потрапили чиновники МКС, які беруть участь у розслідуванні дій США в Афганістані. Цей указ Трампа скасував Байден, а Трамп зараз скасував указ Байдена. Тим самим юридично відновлено санкції 2020 року.

Реагуючи на указ Трампа, генеральний секретар Amnesty International Аньєс Калламар заявила: «Це жорстокий крок, спрямований на підрив і знищення того, що міжнародне співтовариство старанно створювало десятиліттями: глобальні правила, які були б застосовні до всіх і спрямовані на забезпечення справедливості для всіх. Сполучені Штати готові покарати інститут, який гарантує, що особи, які найбільше відповідають за скоєння злочинів, не зможуть уникнути правосуддя».

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що не буде на саміті «Групи двадцяти» в Йоганнесбурзі наприкінці лютого. «Південна Африка робить дуже погані речі. Експропріює приватну власність. Використовує G20 для просування «солідарності, рівності та стійкості», іншими словами: DEI та зміна клімату», – сказав Рубіо.

Довідка. DEI – Diversity, Equity, Inclusion (різноманітність, рівність, включення) – комплекс заходів, спрямованих на досягнення представленості та рівноправності для історично непредставлених та пригноблених соціальних груп.

Одночасно Трамп виступав із критикою земельної політики ПАР та погрожував припинити майбутнє фінансування країни.

ПАР вважає США другим за величиною торговим партнером після Китаю. Деякі американські законодавці закликали до перегляду торгових зв'язків двох країн через тісніші відносини Південної Африки з Китаєм і її відмови засудити вторгнення Росії в Україну.

США надали понад $8 млрд допомоги ПАР за останні два десятиліття. Днями Трамп заявив, що США припинять усе фінансування Південної Африки через земельне законодавство. Уродженець ПАР Ілон Маск заявив, що у країні відбувається «геноцид» білих фермерів.

З грудні 2024 року ПАР головує у G-20. Вона планує провести зустріч міністрів закордонних справ 20-21 лютого та саміт лідерів групи в Йоганнесбурзі у листопаді, після чого передасть головування США.

Трамп уже виводив США з Паризької угоди щодо клімату під час свого першого строку, але потім Байден його указ анулював. Паризька угода була прийнята у 2015 році, до неї приєдналися майже всі країни світу. Її мета – скоротити глобальні викиди парникових газів та обмежити підвищення температури атмосфери.

Деякі експерти вважають, що виведення США з Паризької угоди є частиною ширшого геополітичного світогляду Трампа. Вони зазначають, що політика Трампа щодо клімату збігається з його позиціями в інших сферах зовнішньої політики: він хотів би мати свободу дій у рамках НАТО та незалежність від інших організацій, які передбачають колективні дії.

Трамп заявив, що не захищатиме країну НАТО, якщо вона не витрачає достатньо грошей на колективну оборону. Висловлювалися навіть припущення, що Трамп взагалі вийде з НАТО.

Насправді НАТО зараз навряд чи є серйозною військовою силою в умовах конвенційної війни, в чому Україна, яка воює, де-факто вже змогла переконатися. Останніми роками там більше обговорювали принципи DEI, ґендерної рівності та особливості демократичних процедур, ніж займалися будівництвом сучасних збройних сил, виробництвом зброї та боєприпасів. Однією з головних причин цього є те, що країни-члени отримували безпеку фактично за рахунок американців. Тому реформа НАТО – питання перезріле. Вона потрібна не так Трампу, як усім членам альянсу. І потрібна Україні, яка прагне стати членом НАТО, оскільки альянс у його нинішньому стані навряд чи надасть їй ефективні гарантії безпеки.

Китай подав скаргу у Світову організацію торгівлі на новий 10-відсотковий тариф Трампа на китайський імпорт і скасування ним безмитного звільнення для недорогих посилок, стверджуючи, що ці дії є «протекціоністськими» і порушують правила СОТ.

СОТ ще 2020 року заявила, що введені Трампом у його перший строк мита на імпорт Китаю порушують правила торгівлі. Але Апеляційний орган СОТ багато років практично непрацездатний, оскільки США заблокували призначення апеляційних суддів через те, що вони вважають судовим зловживанням з боку СОТ. Це не дозволяє ухвалити остаточне рішення у справі 2020 року.

Але не Трамп став ініціатором процесів ігнорування СОТ. Після того, як Захід дав згоду на початку 2000-х на вступ до СОТ Китаю під обіцянку торгувати за єдиними правилами, Пекін почав активно «реформувати» ці правила під себе, фактично розв'язавши торговельну війну проти США та ЄС. Державні дотації, пільгові кредити, крадіжка інтелектуальної власності, вигідний для експортерів курс національної валюти, доступ до субсидованої сировини та інфраструктури тощо. – все це дозволяло Китаю, порушуючи правила СОТ, здійснювати потужну торговельну та інвестиційну експансію по світу.

Захід понад 20 років не давав адекватної оцінки діям Китаю. При цьому самі США та Євросоюз, хоч і значно меншою мірою, також «трансформували» правила міжнародної торгівлі під себе.

Тому Трамп зараз не «підриває СОТ» – ця організація давно хвора і часто фактично безпорадна. За великим рахунком, її потрібно створювати заново.