Розгромна перемога Дональда Трампа та Республіканської партії на виборах у США призведе до серйозних змін у важливих сферах політики, від імміграції до України. Але значення виборів виходить далеко за межі цих конкретних питань і є рішучим неприйняттям американськими виборцями лібералізму і того особливого шляху, яким розвивалося розуміння «вільного суспільства» з 1980-х років. Про це пише Френсіс Фукуяма у статті, опублікованій Financial Times. 
переказує її основний зміст.
Довідка. Френсіс Фукуяма – 72-річний американський філософ, політолог, політичний економіст та письменник. Старший науковий співробітник Центру з питань демократії, розвитку та верховенства права у Стенфорді. Став відомий завдяки книзі «Кінець історії та остання людина» (1992), в якій проголосив, що поширення ліберальних демократій у всьому світі може свідчити про кінцеву точку соціокультурної еволюції людства та стати остаточною формою людського уряду.
Френсіс Фукуяма
Коли Трампа було вперше обрано у 2016 році, було легко повірити, що ця подія була відхиленням. Коли Байден через чотири роки переміг, здавалося, все повернулося на круги своя після одного катастрофічного президентства. А тепер здається, що аномалією було президентство Байдена, і що Трамп відкриває нову еру в політиці США і, можливо, для всього світу.
Класичний лібералізм – це доктрина, побудована на повазі рівної гідності людей за допомогою верховенства закону, яке захищає їхні права, та за допомогою конституційних перевірок спроможності держави втручатися у ці права. Але за останні пів століття цей імпульс зазнав двох великих спотворень. Першим було піднесення «неолібералізму» – економічної доктрини, яка звеличувала роль ринків і зменшувала здатність урядів захищати тих, хто постраждав від економічних змін.
Другим спотворенням стала поява «пробудженого лібералізму», в якому прогресивна турбота про робітничий клас була замінена цілеспрямованим захистом більш вузького кола маргіналізованих груп: расових меншин, іммігрантів, сексуальних меншин тощо. Державна влада все частіше використовувалася не для забезпечення неупередженого правосуддя, а швидше задля просування конкретних соціальних результатів цих груп.
В результаті робітничий клас відчув, що ліві політичні партії більше не захищають його інтереси, і почав голосувати за праві партії.
Трамп не тільки хоче відкинути неолібералізм, а й є серйозною загрозою класичному лібералізму. Нині реальне питання не в зловмисності його намірів, а в його здатності здійснити те, що він загрожує зробити. Багато виборців не сприймають його риторику всерйоз. Це помилка: ми маємо дуже серйозно поставитися до його заявлених намірів.
Трамп запропонував запровадити 10-ти або 20-відсоткові мита на всі товари, вироблені за кордоном. Як зазначила велика кількість економістів, цей рівень протекціонізму матиме вкрай негативні наслідки для інфляції, продуктивності та зайнятості. Він буде надзвичайно руйнівним для ланцюжків постачання. Створює можливість для високого рівня корупції та фаворитизму. Тарифи на цьому рівні провокують настільки ж масштабні заходи у відповідь з боку інших країн, створюючи ситуацію, в якій торгівля (і, отже, доходи) впадуть.
Зміна підтримки Дональда Трампа у різних демографічних групах
Щодо імміграції, Трамп більше не хоче просто закрити кордон, а мріє депортувати якнайбільше з 11 мільйонів нелегальних іммігрантів, які вже перебувають у США. З адміністративної точки зору це настільки складне завдання, що знадобляться роки інвестицій в інфраструктуру, необхідну для її виконання – центри тримання під вартою, агенти імміграційного контролю, суди тощо.
Деякі з найважливіших змін відбудуться у зовнішній політиці та у характері міжнародного порядку. Україна, безумовно, є найбільшим, хто програв – Трамп може змусити її погодитися на умови Росії. Трамп погрожував вийти з НАТО, але навіть якщо він цього не зробить, може серйозно послабити альянс.
Союзники та друзі США зі Східної Азії не в кращому становищі. Хоча Трамп жорстко висловлювався про Китай, він також захоплюється Сі Цзіньпіном і, можливо, готовий укласти з ним угоду щодо Тайваню. Трамп, схоже, спочатку не схильний до використання військової сили і ним легко маніпулювати, але винятком може стати Близький Схід, де він, швидше за все, повністю підтримуватиме війни Ізраїлю проти ХАМАС, «Хезболли» та Ірану.
Є вагомі підстави вважати, що Трамп буде набагато ефективніший у виконанні цього порядку денного, ніж під час першого терміну. Коли його було обрано 2016 року, він не мав політичних помічників; натомість йому довелося покладатися на республіканців з істеблішменту. Нині поряд із Трампом багато людей, відданих особисто йому. Ось чому цього разу він з більшою ймовірністю здійснить свої плани.
Трамп поглибив і без того істотну поляризацію в суспільстві і перетворив США з суспільства з високою довірою на товариство з низькою довірою. Він демонізував уряд і послабив віру в те, що той представляє колективні інтереси американців. Він огрубив політичну риторику і дав дозвіл на відкрите вираження фанатизму та женоненависництва. Переконав більшість республіканців, що його попередник був нелегітимним президентом, який украв вибори 2020 року.
***
«Масштаб перемоги республіканців буде інтерпретуватися як сильний політичний мандат, що підтверджує його ідеї і дозволяє Трампу діяти так, як йому заманеться. Ми можемо тільки сподіватися, що деякі з інституційних огорож, що залишилися, збережуться, коли він вступить на посаду. Але може статися так, що ситуація може стати набагато гіршою, перш ніж стане краще», – резюмував Фукуяма.
