На четвертому році повномасштабної війни у сфері кредитування бізнесу триває пожвавлення. Умови, що пропонують банки, наближаються до реалій 2021 року. Про це 
розповіла Первін Дадашова, директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ.
В другій частині інтерв’ю з Дадашовою обговорюємо кредитування оборонної сфери, фінансування підприємств на територіях стійкості, можливі зміни у програмі 5-7-9% та перспективи розвитку ринкової іпотеки. У першій частині ми говорили про те, як за допомогою кредитних коштів бізнес забезпечує свою енергонезалежність.
Повне відеоінтерв’ю з Первін Дадашовою, директоркою Департаменту фінансової стабільності Національного банку України
Кредити для оборонки та бізнесу біля лінії фронту
Серед пріоритетних напрямів Стратегії з розвитку кредитування є оборонний сектор. Зрозуміло, що тут ми не можемо обговорювати багато деталей з міркувань безпеки. Але відомо, що раніше у компаній з оборонної галузі були проблеми з отриманням кредитів в банках. Чи відбулося зрушення?
В нас у стратегії, так само як і щодо енергетики, було визначено буквально декілька моментів, які було потрібно підкоригувати, щоб банкам стало простіше працювати з підприємствами, які забезпечують певні потреби оборони. І, відповідно, ми вже зробили деякі коригування й уточнення з нашого боку. Адже сфера специфічна, взаємодія з клієнтами має певні особливості, і нам було потрібно спростити деякі процедурні моменти для банків.
Крім того, держава виконала своє зобов'язання запровадити окрему програму фінансування для підприємств оборонного сектору. І два досить помірні коригування у цій сфері дали додатковий поштовх для того, щоб фінансування прискорилося.
І до того, як була реалізована стратегія, відбувалося фінансування потреб оборони, головним чином державними банками. Але тепер дуже важливим зрушенням є те, що дедалі більше приватних банків фінансують підприємства з сектору оборони різного розміру. Переважно це середні або невеликі компанії. І це якраз той результат, який нам і був потрібен.
Перейдемо до наступного напряму: кредитів, які видаються підприємствам на «територіях стійкості». Що це за території і які там умови кредитування для бізнесу?
Ця назва «територія стійкості» народилася в стратегії для окреслення регіонів, які наближені до бойових дій і тимчасово окупованих територій. Безумовно, це населені пункти, в яких зараз бізнес працює в дуже складних умовах. Бо там посилені ризики руйнувань, пов'язаних з війною, порівняно з іншими більш віддаленими населеними пунктами. Також є дуже високі ризики втрати клієнтів через бойові дії, тому що відбувається певний рух населення і попит пригнічений. Тому цей напрям теж опинився у фокусі уваги.
Про які області ми говоримо – Херсонщина, Харківщина, Миколаївщина?
Ми говоримо умовно про 100-кілометрову смугу довкола всієї лінії зіткнення. Але, будемо відверті, ми абсолютно не прагнемо якось зафіксувати конкретні населені пункти, які мають отримувати фінансування, а які нас не цікавлять. Йдеться про те, щоб врівноважити пропозицію з попитом на території всієї країни, щоб фінансування можна було отримувати і в тих місцях, які можуть бути навіть трошки далі, ніж 100 кілометрів, від зони бойових дій. Тому умовно це 100-кілометрова зона вздовж усієї лінії фронту, але в цілому стоїть питання про активніше фінансування підприємств у тих регіонах, які зараз отримують менше фінансування.
Тюльпани біля зруйнованого будинку в селі Циркуни Харківської області. Фото: УНІАН
Хто формує попит на кредити в таких регіонах?
Всі бізнеси, які там функціонують, мають потреби фінансувати свої поточні задачі. Але це те питання, яке вирішується з багатьох сторін, і тут дійсно ще є чимало роботи. Бо з одного боку, є покращені умови фінансування – в рамках державних програм для територій стійкості, є нижчі ставки близько 3%. Але, на жаль, цього часто недостатньо. Бо тут переважно стоїть питання навіть не стільки про вартість ресурсу (а державна програма підтримки 5-7-9% саме про вартість ресурсів). Адже бізнесам на тих територіях часто потрібен не стільки дешевший кредит, скільки можливість в разі реалізації негативного сценарію, якщо будуть руйнування або втрати, поділити ці ризики. Тому що банк на себе всі ризики повною мірою теж не може прийняти.
Первін Дадашова (праворуч) в студії The Page. Скріншот відео
До речі, для будь-якої фінансової компанії, банку, страхової компанії працювати в зонах, де може в будь-який момент статися приліт або бойові дії, взагалі не прийнятно. Як стимулювати банки кредитувати там?
Так, це воєнний ризик, який у стандартній, класичній ситуації банки і навіть страховики дуже обережно на себе готові приймати. Як із цим можна працювати? Ми пропонували в стратегії розподіл ризиків такого характеру. По-перше, ми говоримо про прямий воєнний ризик руйнування або втрати. І, на жаль, сьогодні мало хто, крім держави, може на себе цей ризик взяти.
З іншого боку, на щастя, у держави є інструмент гарантій. І ми запропонували розподілити наявний портфель гарантій, щоб воєнний ризик на територіях стійкості покривати коштом держави. Безумовно, не йдеться про те, що це будуть якісь однозначні втрати за кожним з випадків, але якщо таке стається, то банк буде у більшому комфорті.
Тому наша пропозиція полягала в тому, щоб розподілити ризики для таких кредитів між різними типами, і для кожного з типів запропонувати інструменти, які дадуть змогу банкам активніше фінансувати.
Я не кажу, що фінансування тут не відбувається – воно є. Просто завжди є прагнення зробити цей процес простішим та масштабнішим. Нині ця тема із розподілом ризиків або інші альтернативи для того, щоб зробити таке фінансування масовішим, ще в роботі. Тобто зрушення є, але ще багато чого належить зробити.
Кому і для чого потрібна програма 5-7-9% в 2025 році
Ми вже згадували програму державної підтримки кредитування 5-7-9%, яку запровадили ще напередодні епідемії коронавірусу. Попит бізнесу фокусується саме навколо цієї програми, чи все більше поширюються саме стандартне кредитування на звичайних ринкових умовах?
Ми відзначаємо досить активно в усіх своїх звітах, що останні півтора року кредитування жваве і триває відповідно до ринкових тенденцій в дуже багатьох секторах, сегментах і для багатьох типів позичальників. І останнім часом, зокрема понад рік, частка державної підтримки в новому кредитуванні знижується.
Якщо згадаємо початок великої війни, то тоді кредитування відбувалося переважно в межах державної підтримки. Ми вже поступово відходимо від такої моделі?
Так, якщо ще рік тому ми говорили, що загалом в наданих кредитах державна підтримка становить близько 40%, а в нових могла сягати до половини, то натепер в цілому це близько третини, а в нових видачах ще менше. Тому нині ситуація кардинально відрізняється від початку повномасштабної війни. Ринкові умови прийнятні. Фінансовий стан бізнесу значно кращий, ніж був у 2022 році.
Первін Дадашова, директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ. Фото: НБУ
Що відбувається з 5-7-9%? Підтримка звужується чи клієнти втрачають до неї інтерес? Чому відбувається таке перерозподілення попиту?
Ми, в принципі, так собі й уявляли цю динаміку із поліпшенням умов на ринку і можливістю доступу клієнтів до фінансування без будь-якого субсидіювання. Тому державна програма має просто відійти і сфокусуватися на тих напрямках, де це критично необхідно і підтримка доцільна. Наприклад, це стосується вже згаданих територій стійкості та інвестиційних проєктів, які тривають довше і пов’язані з більшими ризиками. Цей процес поволі й відбувається.
Сподіваюся, що будуть зроблені додаткові кроки для того, щоб з програми більшу частку ресурсів надавати саме на ці потреби. Водночас, наприклад, зараз у програмі залишається напрям фінансування широких кіл бізнесу під оборотні кошти для поточних потреб, щоправда, ставка там вже близька до ринкової. Тож безумовно вже програма втрачає свою привабливість.
Тобто ми тільки називаємо програму 5-7-9%? А насправді які там натепер ставки?
Тобто шляхом перегляду держпрограми можна вивільнити певні ресурси для інших потреб? Коли тоді варто очікувати змін в 5-7-9%?
Нині триває узгодження між різними органами. Крім того, держава працює над тим, щоб посилити гарантійну складову цієї програми. Ми про неї часто забуваємо, але вона також існує. Тобто фонд також надає гарантії. Над цим зараз ведеться робота. Тому я не можу сказати про конкретні строки, але думаю, що точно найближчим кварталом ми вчергове повернемося до цього питання.
Кредитування в Україні 2025: нові пріоритети
Чого взагалі варто чекати від кредитування у 2025 році?
Почну, напевно, з наших намірів і планів. Ми проговорили багато про стратегію розвитку кредитування. Вона складалася з двох фаз. Перший етап потребував негайних, необхідних, критичних дій. І зазначу, що у сферах, які ми обговорили: енергетиці, оборонному комплексі, територіях стійкості – вже багато чого зроблено. Насправді відсоток виконання тих завдань, які ми собі поставили, чималий.
Але це лише перший фокус – так звані негайні дії. Бо був величезний перелік кроків, які є критично необхідними, але можуть займати трошки більше часу. Це і робота з непрацюючими кредитами, і урегулювання різноманітних законодавчих нюансів стосовно захисту прав споживачів і кредиторів. Це також розширення доступу до інформації й деякі законодавчі новації, наприклад, закон про превентивну реструктуризацію. Тобто насправді є ціла низка заходів, які ми будемо надалі здійснювати в рамках цієї стратегії.
Другий момент: ми нині цим опікуємося і сподіваємося, що у нас будуть успіхи й у розвитку іпотечного кредитування. Це окремий і дуже важливий напрям, і там потрібно також працювати не менш прискіпливо і пильно.
Іпотека сприяє пожвавленню будівництва в Україні. Фото: Depositphotos
Тобто є сподівання, що у нас з'являється ринкова іпотека, не тільки держпрограма «єОселя»?
Читайте також
