В умовах війни страхування воєнних ризиків (СВР) як можливість необхідне багатьом бізнесам. Але його впровадженню перешкоджає низка об'єктивних чинників. Поступово ці перешкоди долають, і новий страховий продукт стає більш затребуваним. Про це йшлося під час дискусії на конференції, організованій проєктом USAID «Інвестиції для підвищення стійкості бізнесу».
У квітні 2024 року першим в Україні Райффайзен банк запустив послугу для бізнес-клієнтів – страхування майна різного типу від воєнних ризиків. Її розробили у співпраці зі світовою компанією професійних послуг «Аон» та українськими страховими компаніями ARX, «Універсальна» та «ІНГО». Клієнти банку з-поміж МСБ отримали можливість застрахувати нерухомість, обладнання та товари в обороті. Протягом року банк планував сформувати страховий портфель на суму близько 1 млрд грн у сферах агро, переробки, видобутку, ритейлу, фармацевтики, енергетики та палива.
У листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про страхування інвестицій від воєнних ризиків за рахунок державного Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Кабінет Міністрів 9 квітня 2024 року затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також умови та порядок страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків при провадженні діяльності ЕКА.
До воєнних ризиків віднесли:
- воєнний конфлікт, включаючи війну чи збройний конфлікт, збройну агресію, бойові дії, масові заворушення;
- насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
- терористичні акти чи диверсії;
- окупацію, анексію.
Виступаючи на конференції, Ігор Гордієнко, голова правління «ІНГО», зазначив, що СВР в Україні з'явилося ще 2014 року. Бізнес його використовував не для залучення фінансування, а як необхідність захисту активів. У 2022 році перші продукти СВР з'явилися для ритейлу, воєнні ризики додали до КАСКО. На суму до 5 млн грн можна застрахувати особисте майно. 2023 року впровадили продукт зі страхування об'єктів, вантажів, транспортних засобів, комерційного флоту. Наразі договори СВР приблизно порівну розподілені між захистом активів та залученням фінансування. Вже є досвід урегулювання збитків як для фізичних, так і для юридичних осіб.
Андрій Перетяжко, голова правління ARX, розповів, що його компанія 1 вересня 2023 року запропонувала ринку страхування майна від воєнних ризиків. Нині такий продукт пропонують практично всі провідні страхові компанії.
Одна з трьох головних проблем у СВР – обмежені ліміти відшкодування, оскільки українським страховикам донедавна було недоступне перестрахування воєнних ризиків на Заході. Також суттєвим обмеженням є неможливість СВР для об'єктів, розташованих поблизу лінії фронту. І головне – висока вартість страхування, вона завжди індивідуальна та становить від 2 до 8% від суми страхування. У його компанії за 13 місяців від воєнних ризиків застрахували близько 300 підприємств, укладено «тисячі договорів КАСКО та страхування вантажних перевезень».
Наразі ліміт – 20 млн грн на один об'єкт страхування. Але ARX домовилася з американською урядовою організацією UFC, яка візьме функцію перестрахування. У результаті в листопаді ліміти зростуть до 100 млн грн.
Бізнес-саміт «Cпільне інвестування та фінансування бізнесу: результати та нові можливості» (відео)
«Сподіваємося, що ціна СВР знижуватиметься, оскільки ми нарощуємо резерви під цей вид страхування», – сказав Перетяжко.
Гордієнко також оцінив вартість СВР у 2–8% і додав, що це невисока ціна для захисту активів в умовах війни. Ліміти в його компанії зараз також 20 млн грн, але ведеться робота з ринком перестрахування, в результаті якої в листопаді ліміти можуть бути підвищені до 100 млн грн і більше.
Руслан Співак, директор з роботи з інституційними клієнтами Райффайзен банку, зазначив, що 40-50% випадків відмови клієнтів від СВР зараз пов'язані з високою ціною. Він сказав про розробку грантових інструментів, які знижуватимуть вартість такого страхування. Істотний вплив на ціни може зробити державний фонд для часткової компенсації вартості СВР, який наповнюватиметься донорами. Про такий фонд ідеться у законопроєкті, розробленому НБУ та Мінекономіки. Але створення такого механізму вимагатиме багато часу.
Читайте також
