В Україні 4 березня 2025 року Український Жіночий Фонд вперше презентував Індекс ґендерної рівності, який досліджує паритет між жінками та чоловіками в різних сферах і дозволяє порівняти ситуацію з правами жінок із країнами ЄС. 
вивчив звіт і ділиться найцікавішими висновками.
Ґендерна рівність в Україні та ЄС: чи є відмінності
Індекс ґендерної рівності (ІҐР) України становить 61,4 бала, що на 8,8 бала нижче за середній показник для 27 країн ЄС (70,2 бала). Україна, на жаль, знаходиться у нижній третині списку, але випереджає вісім країн Євросоюзу: Хорватію, Кіпр, Естонію, Словаччину, Грецію, Чехію, Угорщину та Румунію. Наступні три позиції вище України – Латвія, Польща, Литва. Тобто результати України не є кардинально відмінними від загальноєвропейських і виглядають типовими для сусідніх країн Європи.
ІҐР оцінює рівність між чоловіками та жінками в наступних шести ключових доменах:
- робота: доступ до зайнятості та якість робочих місць;
- гроші: доходи та економічна незалежність;
- знання: освіта та рівність у доступі до навчання;
- час: баланс між роботою та сімейними обов’язками;
- вплив: представництво у політиці та бізнесі;
- здоров’я: тривалість життя, доступ до медичних послуг.
Оцінки спираються на аналіз офіційних статистичних даних та соціологічних досліджень. І хоча ІҐР вказує на певні виклики у сфері ґендерної рівності, втішає те, що за жодним із шести основних доменів Україна не посіла останнє місце.
Чи є ґендерна рівність на ринку праці в Україні
Оцінка України в ІҐР за доменом «Робота» – 65,6 бала, що на 8,2 бала нижче середньоєвропейського рівня.
В дослідженні зазначають, що у 2021 році рівень повної зайнятості для жінок становив 42,9%, а для чоловіків – 56,9%.
Середні для ЄС значення відрізняються не суттєво – 42,5% для жінок та 57,4% для чоловіків. Для прикладу, найбільш економічно активними є жінки у Литві (54,1%) та Швеції (52,8%).
На жаль, в Україні більш помітна сегрегація на ринку праці – адже жінки значно частіше працюють в освіті, охороні здоров'я та соціальній сфері. Крім того, дослідження виявило, що для українських роботодавців не є типовою практика надання найманим працівникам кількох годин в робочий час для вирішення особистих або сімейних справ. Адже частка тих, хто мав таку можливість у 2024 році, становила лише 7,7% як для жінок, так і для чоловіків. Попри гендерний паритет, автори дослідження підкреслюють, що це найгірший результат серед країн ЄС, що свідчить про обмежені можливості поєднувати роботу з сімейними обов'язками.
В українських школах панує жіночий колектив. Фото: Depositphotos
Чому жінки заробляють менше
Оцінка України за доменом «Гроші» – 76,6 бала (в ЄС – 82,6 бала). Тут Україна знаходиться між Іспанією (78,3) та Словаччиною (74,2), випереджаючи 10 європейських країн. Позиції України погіршує значний ґендерний розрив у середньомісячній зарплаті та доходах.
Щоб порівняти статки працюючих жінок і чоловіків у різних країнах, в дослідженні середньомісячні доходи перерахували в євро за паритетом купівельної спроможності (ПКС) місцевої грошової одиниці. В результаті Україна потрапила до кола країн з низьким рівнем оплати праці. Адже у 2020 році середньомісячна зарплата за ПКС для українських жінок становила 1516 євро, для чоловіків – 1895 євро.
Тобто жінки в Україні в середньому заробляють на 25% менше за чоловіків.
Ґендерний розрив у доходах – не тільки українська проблема. Середні для країн-членів ЄС значення становлять 2321 євро для жінок, а для чоловіків – 2818 євро (на 21% більше).
Ці поширені явища описують усталені метафоричні визначення. Наприклад, невидимий бар’єр у кар’єрному просуванні жінок прийнято називати «скляна стеля». Горизонтальну сегрегацію праці, коли жінки мають обмежений доступ до певних професій, – «скляні стіни». А вислів «липка підлога» стосується дискримінаційних моделей зайнятості, коли переважно жінки залишаються на посадах найнижчого рівня.
Жінки часто не можуть досягнути керівних посад через так звану «скляну стелю». Фото: Depositphotos
Чи є стереотипи щодо чоловічих і жіночих професій
Відповідно до домену «Знання» ІҐР Україна має високі показники рівного доступу до освіти. Адже серед випускників закладів вищої освіти (ЗВО) частка жінок в Україні традиційно є більшою – 49% проти 39,9% серед чоловіків.
Між тим, залишається помітна ґендерна сегрегація за спеціальностями – жінки частіше здобувають освіту в сфері педагогіки, охорони здоров’я та соціального забезпечення. Крім того, левова частка жінок опановує в ЗВО гуманітарні науки, культуру та мистецтво, журналістику, психологію.
Тим часом кількість дівчат, які вступили до ЗВО за STEM-спеціальностями (природничі науки, технології, інженерія та математика), залишається дуже низькою.
Враховуючи викладене, індекс України за доменом «Знання» становить 55 балів (на 8,6 менше, ніж в ЄС). Автори дослідження зазначають, що Україна займає 20-те місце за значенням субіндексу «Доступність та участь» і 26-те місце – за субіндексом «Сегрегація».
Чи мають українці час і натхнення
У наступному домені «Час» аналізується, як жінки та чоловіки розподіляють цей ресурс між оплачуваною і неоплачуваною роботою, дозвіллям, соціальним життям і доглядом за дітьми або літніми людьми. У більшості країн, включно з Україною, жінки традиційно перевантажені неоплачуваною роботою, що обмежує їхнє дозвілля.
Крім того, частка тих, хто займається спортом або приділяє час хобі і розвагам поза домом принаймні кілька разів на тиждень, серед жінок в Україні становить 22,3%, тоді як серед чоловіків – 18,6%. У ЄС до занять поза домом, навпаки, частіше залучені чоловіки – 34,4% проти 28,6% серед жінок.
Українські жінки частіше за чоловіків приділяють час спортивним або іншим хобі поза домом. Фото: Depositphotos
Чому українська влада є цариною чоловіків
Відповідно до ІҐР найбільш проблемний домен для України – «Вплив», де оцінка становить лише 38,7 бала, що на 20,4 бала нижче середньоєвропейського рівня (59,1).
Адже в Україні жінки становлять лише 20,5% депутатів Верховної Ради, що значно нижче середнього рівня ЄС (32,7%), Представництво жінок на рівні міністрів в Україні лише 18,8%, тоді як у ЄС – 33,4%. І хоча це не найгірший показник в Європі, до лідерів за збалансованістю представництва жінок і чоловіків Україні дуже далеко. Наприклад, у Франції міністерства очолюють 50% жінок, в Австрії – 49,3%, Швеції – 51,4%, у Фінляндії – 54,6%.
Подібний розрив у дослідженні пов’язують з низкою факторів. Зокрема, йдеться про дискримінаційне ставлення до жінок у питаннях призначення на керівні посади та кар’єрного зростання. Крім того, має місце виборче насильство, сексизм та кібербулінг щодо кандидаток, політикинь та жінок на керівних посадах, нерівне та подекуди упереджене висвітлення діяльності жінок у ЗМІ.
Чому здоров’я для українців не на часі
Оцінка України за доменом «Здоров’я» становить 82,8 бала (середньоєвропейський рівень – 88,5 бала). У цьому компоненті індексу досліджується рівність доступу чоловіків і жінок до медичних послуг, очікувана тривалість життя та загальний рівень здоров'я.
В Україні, як і в ЄС, жінки мають вищу очікувану тривалість життя, але частіше стикаються з хронічними захворюваннями. Тим часом чоловіків відрізняє більш ризикована поведінка, що призводить до високого рівня передчасної смертності.
Україна має найнижчі порівняно з ЄС показники очікуваної тривалості життя при народженні: жінки – 74,4 роки, чоловіки – 65,2 роки.
Подібний стан речей автори дослідження, зокрема, пояснюють тим, що виклики повномасштабної війни зсувають підтримку здорового способу життя та турботу про здоров’я на задній план.
Читайте також
