Дефіцит робочих рук змушує роботодавців шукати нестандартні рішення. Так, під час роботи над спецпроєктом «Війна і праця» 
дізнався, що в мережі ТЦ «Епіцентр» водіями прибиральних машин тепер працюють виключно жінки, а в мережі EVA організували навчання водійок навантажувачів. з’ясовує, наскільки масова ця тенденція і якими є актуальні напрями перекваліфікації.
Чому роботодавці почали вчити жінок чоловічим професіям
На українському онлайн-порталі з пошуку роботи Work.ua протягом двох років повномасштабної війни спостерігають збільшення частки жінок та молоді до 25 років на ринку праці. Тобто, порівнявши склад нових шукачів, які створили резюме на порталі у січні 2022-го та 2024 року, на Work.ua дійшли висновку, що частка жінок збільшилася з 57% до 62%. Таким чином, середньостатистичним кандидатом на ринку праці зараз є молода жінка з досвідом роботи. Вочевидь, це стало наслідком повномасштабної війни і мобілізації до 1 млн чоловіків.
Одним з методів подолання дефіциту кадрів для роботодавців стало залучення жінок до професій, які стереотипно вважаються «чоловічими». «Розроблені спеціальні навчальні програми для жінок, системи перекваліфікації під конкретні посади, які раніше обіймали чоловіки — все це втілюється роботодавцями вже сьогодні. Насамперед це стосується посад на виробництві, в агросекторі, серед мереж заправних станцій тощо», — розповідають про тенденцію у Work.ua.
Жінки в Україні навчаються «чоловічій» роботі. Фото: Pixels
За спостереженнями Тетяни Пашкіної, HR-експертки, жінки активно долучаються до водійських спеціалізацій і сідають за кермо фур, тракторів, автобусів, потягів метро та освоюють виробничі професії операторів, зварювальників тощо. Адже держслужба зайнятості видає різноманітні ваучери на перекваліфікацію, є навчальні програми у деяких роботодавців або громадських організацій.
Аналітики Work.ua прогнозують, що таку практику навчання жінок «чоловічим» професіям для подолання дефіциту кадрів надалі будуть застосовувати все більше великих підприємств, які мають ресурс для кваліфікованого навчання персоналу.
«Питання різноманіття в компаніях в Україні донедавна не стояло гостро і на законодавчому рівні не регулюється, як в Європі. Тому раніше цим опікувався переважно міжнародний бізнес, впроваджуючи глобальні програми створення рівних умов для жінок і чоловіків, — продовжує Наталія Слинько, HR-експертка, власниця консалтингової компанії TalentMatch. — А дефіцит кадрів якраз зсунув кригу, і великі компанії започатковують програми навчання жінок працювати і з виробничими лініями, сідати за кермо вантажного транспорту тощо».
Наталія Слинько додає що, наприклад, водійки або фахівчині складу і обслуговування авто зараз стають майже повноправними учасниками відбору на ці традиційно чоловічі посади.
Кандидаток жінок зараз розглядають на позиції водійок вантажівок. Фото: FreePik
Проте масового руху жинок до опанування чоловічих професій опитані експерти не відзначають. «Не спостерігаю, щоб це стало тенденцією, бо кандидаток не вистачає і на «жіночі» професії», — зазначає Наталія Слинько. Проте, співрозмовниця впевнена, що впровадження рівності між гендерами і вільних можливостей на ринку праці — довготривалий тренд.
На думку Олени Журочкиної, HR-експертки, цей довготривалий тренд стане викликом для більшості технічних, інженерних та інших компаній, і нам точно знадобляться програми перекваліфікації в інженерному та радіотехнічному напрямах.
«Більшість роботодавців хочуть, щоб жінки самі якимось чином перекваліфікувалися і приходили до них вже готовими спеціалістами. А жінки перекваліфіковуватися не мотивовані, бо це вимагає сил, часу і коштів, — продовжує Журочкина. — Тому ринок праці має згенерувати короткострокові курси перекваліфікації для жінок різного віку, вчитися на яких було би зручно та економічно вигідно. Щоб жінка після такої перекваліфікації могла заробляти більше, а не менше. Інакше звідки візьметься мотивація? Це може спрацювати для невеликих регіональних містечок».
Проте Тетяна Пашкіна вважає, що цей тренд посилюватиметься під час війни та ще декілька післявоєнних років, як реакція на поточну ситуацію, але з часом ми матимемо лише певні галузі або професії, до яких жінкам буде долучатися найдоречніше.
Чи цікавляться жінки вакансіями, які традиційно вважаються чоловічими
За спостереженнями Work.ua, у розрізі окремих професій 100% пропозицій роботи припадає на чоловіків за наступними посадами:
- виконроб;
- замірник;
- електрослюсар;
- порізчик;
- складальник;
- установник;
- інженер з технічного нагляду;
- мебляр;
- автоелектрик;
- слюсар;
- майстер СТО;
- фарбувальник;
- електрик;
- інкасатор;
- автослюсар;
- кур'єр;
- зварювальник.
У Work.ua зауважують, що за цими посадами кількість резюме від жінок вкрай мала і, наприклад, серед усіх кандидатів-інкасаторів доля жінок становить лише 1,3%.
Також у Work.ua називають наступні категорії, де на вакансії відгукуються переважно чоловіки:
- будівництво, архітектура: 76% від усіх відгуків;
- транспорт, автобізнес: 74%;
- охорона, безпека: 71%;
- робочі спеціальності, виробництво: 62%;
- сільське господарство, агробізнес: 61%.
В порівнянні з січнем 2022 року — останнім мирним місяцем — ситуація суттєво не змінилася. Єдине виключення — категорія «Охорона, безпека», де у січні 2022 року відгуки від чоловіків становили 81%, тоді як у грудні 2023 року їх частка знизилася до 71% і жінки наразі представлені більше. У Work.ua це пояснюють розміщенням у цій категорії вакансій Сил оборони України. Мова йде як про бойові, так і цивільні професії у війську. А, як зазначають у Work.ua, наразі ми бачимо інтерес суспільства до військового рекрутингу, в тому числі й від жінок. До речі, за інформацією Міноборони, станом на січень 2024 року в українській армії служать 45,5 тис. військовослужбовиць, з яких майже 13,5 тис. мають статус учасника бойових дій.
Інфографіка: Military Media Center
У межах кожної з наведених вище категорій є десятки вакансій, на які на Work.ua продовжують відгукуватися лише чоловіки. Але це ще не означає, що жінки не опановують такі «чоловічі» професії. «Безпосередньо від роботодавців ми знаємо про кейси успішного навчання та працевлаштування жінок на посади оператора котельні, оператора виробництва, інкасатора тощо. Але часто жінки отримують ці посади після проходження навчання у межах конкретного підприємства. Тобто вони не проходять шлях кандидата, який шукає роботу, і не відображаються у статистиці відгуків на вакансії», — пояснюють у Work.ua.
Переважно чоловічою цариною в Україні донедавна також вважався IT-сектор і взагалі більш широка сфера STEM-професій (S — Science, T — Technology, E — Engineering, M — Mathematics).
Проте, аналітика спільноти розробників України DOU доводить, що і тут ситуація поступово змінюється. Тобто якщо у кінці 2011 року в IT працювало лише 7% жінок, то у грудні 2023 року серед респондентів опитування їх було вже 24%. Зокрема, за час повномасштабного вторгнення частка жінок в українському ІТ зросла від 20% у грудні 2021 року до 24% у грудні 2023-го. Більшість жінок в IT (66%) працюють за технічними напрямами, 34% — за нетехнічними. Найчастіше вони займають посади QA-інженерок (28%) і розробниць (19%).
В IT в Україні зараз працює 24% жінок. Фото: Depositphotos
Як в Україні долають гендерну дискримінацію на ринку праці
Законодавчого підґрунтя для поділу професій за гендером в Україні наразі немає. Проте аналітики Work.ua нагадують, що це мало місце до 2017 року, коли існував список із 450 професій, заборонених для жінок.
У Work.ua додають, що українське законодавство забороняє вказувати у вакансіях вимоги до статі кандидата, як і до віку, раси тощо, але на практиці не всі роботодавці дотримуються цих вимог передусім через упередження, що, наприклад, керування автівкою — начебто «чоловіча» справа. Тож вакансії для водіїв часто починаються зі слів «шукаємо чоловіка на посаду…».
Більш того, оглядаючись на перспективи мобілізації роботодавці взагалі все частіше віддають перевагу найму жінок.
Жінок в ритейлі все частіше можна побачити на складських посадах. Фото FreePik
Попри те, що жінкам відкрито вільний вибір будь-якої спеціальності, відмінність рівня зарплати для чоловіків та жінок залишається одним з найбільш розповсюджених проявів дискримінації у сфері праці. Це загальносвітова тенденція. За дослідження цього феномену в США професорка Гарвардського університету Клаудія Ґолдін отримала у 2023 році Нобелівську премію.
Чи сприятиме стирання межі між чоловічою і жіночою роботою вирівнюванню зарплатних очікувань жінок і чоловіків — питання відкрите. Адже ефект може бути зворотним. Бо професорка соціології Нью-Йоркського університету Пола Інгленд у своєму дослідженні доходить висновку, що після залучення більшої частки жінок до роботи у певній сфері в ній зменшується рівень оплати. Наприклад, коли більше жінок стали працювати дизайнерами, зарплати в цій професії впали на 34%.
Інфографіка: Work.ua
А станом натепер в Україні, відповідно до аналітики Work.ua, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, тоді як серед чоловіків таких тільки 13%. Гендерний розрив зберігається і в межах однієї посади. Так, серед пошукачів роботи аналітика із досвідом від 5 років середня бажана зарплата в кандидатів-чоловіків сягає 37,5 тис. грн, а у жінок — 30 тис. грн. Проте аналітики Work.ua побачили гендерну рівність серед кандидатів на посаду логіста із досвідом роботи від 2 років, де середня очікувана зарплата у обох статей становить 25 тис. грн.
Цю проблему в Україні визнають на вищому рівні. Український уряд планує скоротити різницю в оплаті праці чоловіків та жінок до 2030 року з 18,6% до 13,6%, бо таким зараз є показник ЄС. Тоді як за оцінками міжнародних інституцій, для подолання гендерного розриву в оплаті праці чоловіків і жінок у світі може знадобитися від 130 до 257 років.
Читайте також
