Професорка Гарвардського університету Клаудія Ґолдін отримала Нобелівську премію за дослідження, які пояснюють тренди виходу жінок на ринки праці, різницю в зарплатах між чоловіками та жінками та причини цього явища. «Давно не було відзнак з економічної історії та різниці в зарплатах між чоловіками й жінками», – радіє професорка Київської школи економіки Ганна Вахітова.
Дослідження Ґолдін цінні історичними даними – науковиця вивчала дані жіночого ринку праці протягом останніх 200 років, з 1790-х років. Раніше її колеги вивчали дані лише за ХХ століття і пов’язували зростання залученості жінок з економічним зростанням. Проте ця теорія виявилася хибною. Науковиця також обґрунтувала причини розриву в зарплатах між чоловіками та жінками.
разом із Ганною Вахітовою з КШЕ розібралися, за що Ґолдін отримала найпрестижнішу наукову премію.
Що змінили дослідження Клаудії Ґолдін
Клаудія Ґолдін провела глибоке дослідження залучення жінок на ринку праці та причин розриву в зарплаті між чоловіками й жінками.
Ґолдін спростувала стійке переконання, що кількість жінок на ринку праці збільшувалася паралельно з економічним зростанням. Натомість цей тренд утворює U-графік: з 1790-х по 1910-ті роки працювало все менше жінок, попри економічне зростання. Лише після початку XX століття залученість жінок почала збільшуватися.
Як змінювалася залученість жінок на ринку праці за останні 200 років. © Johan Jarnestad/The Royal Swedish Academy of Sciences
Дослідивши дані за останні 200 років, науковиця помітила: статистика реєструвала меншу кількість залучених до праці жінок до 1890 року, ніж це було насправді. Одна з причин – часто рід занять жінки писали як «дружина», хоча жінки часто працювали разом з чоловіками в сімейних бізнесах, виробництві текстилю, молокопродуктів чи в аграрній сфері. Ґолдін виправила ці дані – відповідно до відкоригованої статистики, залученість одружених жінок збільшилася втричі.
«Це не одне дослідження. У неї багато робіт у цій сфері. Вона завжди спиралася на економічні дані та будувала довгі ряди. Щоб це зробити, потрібно заглиблюватися в архіви, підбирати різні джерела, розуміти, як це співставити та видобути інформацію», – пояснює Ганна Вахітова.
Ганна Вахітова, професорка Київської школи економіки. Фото надано пресслужбою Київської школи економіки
Як контрацептиви спричинили революцію на ринку праці для жінок
Контрацептиви нарешті звільнили жінку від невизначеності, коли і скільки вона народить дітей. Це допомогло контролювати кар’єру та революційно вплинуло на ринок праці, пише Нобелівський комітет у своєму пресрелізі.
Винайдення контрацептивів безпосередньо вплинув на збільшення кількості жінок-професіоналів у медицині, праві та економіці. Починаючи з 1970-х, це зменшило розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками.
«Це була бомба. Зараз би сказали, що це виклик сімейним цінностям, – каже професорка КШЕ.– Раніше кількість дітей була лише в руках чоловіка. Бажання жінки не бралося до уваги, завжди була можливість маніпулювати. Тепер якщо ти хочеш займатися бізнесом, наукою, медициною, ти розумієш, що в тебе є час».
Ґолдін також звертає увагу на очікування від майбутнього жінок, базуючись на досвіді їхніх мам. Розвиток кар’єри жінки буде повільнішим, якщо її мама не поверталася на роботу, доки діти не виросли.
Чому шлюб зупиняв жіночу кар’єру
На початку ХХ століття 20% жінок у США працювали на оплачуваній роботі – проте серед одружених жінок цей показник становив лише 5%. Перешкодами були закони США, соціальні норми та шлюб.
Упродовж 1930-1970-х років у США діяли так звані «шлюбні заборони». Згідно з соціальними нормами, жінок не можна було наймати після одруження та продовжувати з ними трудові відносини, особливо із вчительками та офісними працівницями. «Існували соціальні уявлення, що жінка після одруження має припинити працювати назовні. Бо це приниження для чоловіка, що він не може її забезпечити», – каже Вахітова.
Для жінок велику роль відігравали очікування. У період раннього XX століття від жінки чекали, що вона працюватиме лише декілька років до шлюбу, а потім буде виключена з трудового ринку. В другій половині XX століття цей проміжок часу збільшився до 25 років, перш ніж жінка вийде заміж. Тобто ніхто не очікував, що жінки матимуть довготривалу кар’єру.
«Якщо я буду працювати до заміжжя, то навіщо мені навчатися чи будувати кар’єру, якщо це може тривати лише 5-7-10 років? Тому молоді жінки планували своє життя і кар’єру, шукаючи будь-яку роботу та не інвестуючи в довгу», – пояснює дослідниця КШЕ.
Це також вплинуло на розрив у зарплаті між чоловіками та жінками. У другій половині XX століття ринок праці збільшився вдвічі, проте залученість жінок на трудовому ринку становила в середньому 30%. Згідно з дослідженнями Ґолдін, вона збільшилася з 20% до 40% від попереднього покоління до наступного. При цьому рівень освіти жінок зріс і навіть перевищив рівень освіти чоловіків.
Навіть зараз кращі здібності жінок не дозволяють їм заробляти більше. Причина – невпевненість у собі. Прикладом може стати ІТ-індустрія, де жінки продовжують залишатися на позиціях кодерів чи тестерів і не зростати до тімлідів.
Як перша дитина стає чинником гендерного розриву в оплаті праці
Розрив у зарплатах становить 10-20%, навіть коли у країні є законодавство, спрямоване на попередження дискримінації жінок на ринку праці, а жінки освіченіші за чоловіків. І цей розрив зростає, щойно в сім’ї з’являється перша дитина. Роботодавці вимагають від працівника постійного доступу та підлаштування під їхні потреби. А жінка в сім’ї зазвичай бере більше відповідальності за дитину і тому зменшує свої робочі години.
Дослідження Нобелівської лауреатки можна екстраполювати на інші країни, а не лише США. «В інших країнах спостерігається те саме. У Швеції дискримінації немає, але теж є падіння рівня зарплати після народження першої дитини», – розповідає Вахітова.
Після народження дітей різниця в оплаті праці залишається, і жінки не можуть вийти на попередній рівень протягом понад п’яти років, за словами Вахітової. В деяких країнах можливість взяти відпустку по догляду за дитиною є у чоловіків, про такі історії постійно розповідають у місцевій пресі. Але згідно з інформацією на офіційному вебсайті країни, у Швеції таку відпустку беруть лише 30% чоловіків.
Як народження першої дитини впливає на розрив в оплаті жінок і чоловіків. © Johan Jarnestad/The Royal Swedish Academy of Sciences
Як урівняти зарплати чоловіків і жінок
Перш ніж вивчати дискримінацію в зарплатах, потрібно зрозуміти її причини, свідчать дослідження Клаудії Ґолдін. «У першій половині XX столітті відбулася масова залученість жінок в економіку, рівень освіти та продуктивність жінок зросли. Номінально зарплати жінок доганяли зарплати чоловіків. Проте потрібно порівнювати коректніше і брати до уваги освіту, досвід, посаду, сектор (промисловість, сільське господарство, послуги тощо), регіон, наявність дітей та вік. І жінки з однаковою освітою та досвідом отримували менше. Це був парадоксальний висновок на той час», – каже Вахітова.
Щоб виправити ситуацію, потрібно змінювати законодавство та інформаційно впливати на соціальні норми. Бо навіть у країнах з найвищими зарплатами та кращим рівнем освіти серед жінок розрив між винагородою жінок і чоловіків залишається. Рішенням в цих ситуаціях може бути продуманий план повернення жінки на ринок праці після народження дітей і більш гнучкий графік роботи, а також відповідне фінансування таких ініціатив.
Вахітова додає, що антидискримінаційного законодавства недостатньо.
Можна використовувати соціальні кампанії на телебаченні чи інших медіа і підвищувати впевненість дівчат у собі, щоб у них були сили претендувати на щось більше. Варто більш масово запускати подібні програми в школах, наприклад, освітній проєкт STEM IS FEM. «Чого дівчата залишаються на нижчих позиціях? Бо невпевнені у собі», – підсумовує професорка.
Читайте також
