Зміна стратегії ведення воєнних дій в Україні може означати не лише зміну напрямків ударів, а й застосування нових видів зброї. Зокрема хімічної. Так, її заборонено в усьому цивілізованому світі, але коли це зупиняло росіян? Правильна відповідь: тільки провокувало «випробувати в ділі». Ще одним джерелом небезпеки можуть стати аварії на підприємствах і складах хімічної промисловості, як нещодавній підрив цистерни чи то із соляною, чи то з азотною кислотою в Рубіжному.
За даними ГУР МО України, ще в середині березня офіцери російської армії, що воюють в Україні, отримали ін'єкцію антидотом фосфороорганічних сполук Pralidoxime, а командному складу видали ампули з атропіном, що застосовується при отруєнні отрутохімікатами.
Отруйна хмара над Рубіжним після підриву цистерни з азотною кислотою біля заводу «Зоря». Фото: Луганська райадміністрація
Способи розрізнення хімічних речовин
Фосген, фосфін, іприт, люїзит, синильна кислота, адамсит, хлорціан, рицин — отруйних, задушливих, нейротропних газів та інших бойових отруйних речовин (БОР) в арсеналі російської армії достатньо. Але найчастіше застосовуються БОР на основі набагато поширеніших хлору та аміаку. Щоб мінімізувати втрати в разі хімічної атаки цими газами, потрібно навчитися їх розрізняти. Безпечніше робити це дистанційно: в аміаку (з давньогр. — «жовто-зелений») характерний відтінок від помаранчевого до салатового. А от хлор, на жаль, безбарвний. Розрізняються ці гази і способом «розповсюдження». Наш військовий керівник любив повторювати під час уроків ОБЖ: «хлор — бігом на горб, аміак — у підвал херак». Справді, перший із газів немов стелеться землею, оскільки він важчий за повітря, а от щільність аміаку майже вдвічі менша, ніж у повітря.
Найнебезпечніший спосіб ідентифікації БОР — за запахом, оскільки це означає, що повітря вже отруєне. В аміаку характерний запах нашатирного спирту. У хлору — не менш різке амбре хлорки, якою прибиральниці із часів СРСР дезінфікують громадські приміщення.
Ознаки хімічної атаки
Про те, що ви потрапили в зону хімічної атаки, можна зрозуміти за одномоментною загибеллю птахів, собак, кішок та інших дрібних тварин. Через малу масу тіла вони гинуть першими й буквально за лічені секунди. У людей може спостерігатися масове звуження зіниць, нудота, блювання, неконтрольовані сльозотеча та слиновиділення, скорочення м'язів у місцях потрапляння крапель БОР на шкіру.
Характерними ознаками отруєння зарином є паралітичний або, навпаки, спастичний міоз, у якому діаметр зіниці зменшується до 2,5 мм. Крім того, настає частковий параліч лицевих м'язів, утруднюється дихання, посилюється пітливість та сечовиділення, прискорюється або сповільнюється серцебиття, втрачається контроль над функціями організму.
Що робити в разі хімічної атаки: топ засобів захисту
Якщо є протигаз, респіратор і засоби хімічного захисту – чудово. Якщо їх немає, потрібно використовувати народний досвід. Щоб уникнути потрапляння отруйних речовин на шкіру (особливо потрібно берегти слизову оболонку), одягніться так, щоб залишилося якнайменше відкритих ділянок тіла. Підійде щільний закритий одяг, включно з рукавичками та головними уборами. Для захисту очей чудово підійдуть окуляри для плавання та водолазні маски.
Крім того, підготуйте запас питної води в герметичній місткості та мильний розчин для оброблення рук.
Засоби індивідуального захисту в разі хімічної атаки. Фото: Геннадій Хайлук
Чим просочити маски в разі хімічної атаки
Засоби респіраторного захисту – просочення для масок – легко приготувати вдома буквально з підручних засобів. Берете пару пластикових пляшок 1 — 2-літрового об'єму. У першій розчиняєте 2 столові ложки соди на кожний літр води. У другій у тій самій пропорції розмішуєте лимонну кислоту. Обов'язково підпишіть пляшки великими друкованими літерами «ХЛОР» і «АМІАК» та намалюйте стрілки «вгору» та «вниз». У позаштатній ситуації вони підкажуть, де який розчин і куди бігти.
У разі атаки хлорвмісною БОР якнайшвидше просочуйте ватно-марлеву пов'язку розчином із першої пляшки (або будь-яку натуральну тканину: махровий шарф, бязеву наволочку тощо) і підіймаєтеся максимально високо. Якщо відчули запах нашатирю, відповідно, використовуєте просочення з другої пляшки і спускаєтеся максимально вниз.
В обох випадках не забудьте попередити всіх, хто поруч, і допомогти дітям, літнім людям та інвалідам. Важливо пам'ятати, що виходити із зони хімічного зараження потрібно в напрямку, перпендикулярному вітру. Якщо ви не впевнені в типі отруйної речовини, намагайтеся уникати тунелів, ям, ярів, лощин — у пониззі концентрація отруйних газів (іприт і зарин також важчі за повітря) може бути максимальною.
Залишивши зону зараження, зніміть верхній одяг і ретельно вимийтеся. У разі підозри на ураження отруйними речовинами пийте якнайбільше рідини, обмежте фізичні навантаження і зверніться до медичного закладу.
Перша допомога при отруєннi зарином
Важливо якнайшвидше залишити зону ураження, намагаючись не контактувати з поверхнями, на яких можуть бути сліди отрути. Уникайте навіть наступати у калюжі. Пам'ятайте, що залишаючись на одязі, зарин продовжує випаровуватись, тому не знімайте, а розрізайте заражений одяг. Після чого як ніколи у своєму житті ретельно вмийтеся з милом, а ще краще вимийтеся. Витратьте мінімум десять хвилин на миття очей та полоскання дихальних шляхів. Якщо волосся і нігті не були захищені, то необхідно їх зістригти якнайшвидше. В ідеалі обробіть слизові оболонки слабким розчином лугу, наприклад однопроцентним розчином бікарбонату натрію. Краще промити шлунок (підійде той же лужний розчин) і випити активоване вугілля.
сподівається, що ці поради ніколи вам не знадобляться. Але хто попереджений — той озброєний.
Читайте також
