Киянка Марина помітила, що у її сина-студента почали з’являтися нові модні речі. Їх появу юнак пояснив тим, що він, начебто, знайшов підробіток, який не потребує багато часу. Але у чому полягає робота, так і не зміг пояснити. Одного разу Марина помітила в кімнаті у сина стопку платіжних карток різних банків. У відповідь на питання, навіщо вони йому, хлопець лише пересмикував плечима.
Вочевидь, син Марини погодився за певну винагороду виконувати роль дропа (грошового мула). Так називають людей, які надають доступ до своїх платіжних карток для проведення сумнівних операцій в інтересах інших осіб. Наприклад, інколи банківські картки дропів стають транзитними для виведення грошей, вкрадених шахраями.
Які обмеження карткових переказів введуть через дропів і хто вони такі
- не більше 30 операцій [миттєвих P2P-переказів з картки на картку];
- до 100 тис. грн на місяць з усіх рахунків в одному банку.
Національний банк України найближчим часом пропонує запровадити для усіх громадян подібні обмеження карткових переказів заради боротьби з дропами. Необхідність введення обмежень в НБУ пояснюють тим, що банки з осені 2023 року зафіксували абсолютно аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі, на що звернули увагу і у МВФ, і у РНБО.
Зокрема, один із найбільших банків-емітентів платіжних карток, за інформацією НБУ, викрив понад 12 тис. клієнтів-дропів лише за період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року. А інший банк за цей самий період виявив понад 4 тис. скомпрометованих карток.
«По кожній такій картці проходили сотні тисяч чи навіть мільйонів гривень платежів за короткий термін. Сукупно йдеться про мільярдні кошти, і це недоотримані державою податки та збори», – наголошують в НБУ.
В НБУ у відповідь на запит The Page повідомили, що остаточно масштаб проблеми використання дропів оцінити наразі важко через імітацію ними звичайної поведінки фізособи. Але Нацбанк зібрав детальну статистику майже щодо 700 унікальних клієнтів, які протягом 2023 року отримали на свої рахунки 1,6 млрд грн. Тобто в середньому один такий дроп пропустив через свої картки понад 190 тис. грн на місяць. Далі у Нацбанку детально пояснюють, хто такі дропи і що їх видає.
Типовий портрет дропа
- представник соціально незахищених верств населення, таких як пенсіонери, студенти з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки;
- має рахунки одночасно у багатьох банках.
Ознаки, за якими можна розпізнати дропа
- новий клієнт у банку, або той, у якого тривалий час не було транзакцій, але з певного моменту на його рахунку починається аномальна активність;
- понад 97% обороту становлять перекази і майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів, робіт та послуг або отримання готівки;
- перекази майже не мають спільних критеріїв чи показників (різні суми чека, отримувачі та відправники);
- кількість переказів може сягати сотні за добу, а обороти – понад 50-100 тис. грн.
Які фінансові операції видають дропа
- інтенсивне зарахування Р2Р-переказів з використанням реквізитів карток переважно на суми 200-500 грн;
- при акумуляції певної суми, зазвичай від 10 тис. грн, кошти виводяться на рахунки в інших банках або на картки інших дропів;
- поповнення через Р2Р-перекази з використанням реквізитів платіжних карток, тоді як доля зарахувань за реквізитами рахунку IBAN становить біля 0,8%;
- обсяг проведених операцій не співпадає з заявленими анкетними даними щодо планових операцій та доходів, що отримував клієнт (наприклад, пенсіонеру надходять сотні тисяч гривень за кілька днів).
Дропи зазвичай відкривають кілька карток у різних банках. Фото: Pixels
Яку винагороду отримують дропи за свої послуги
Володимир Місечко, адвокат, керуючий партнер Адвокатського Об’єднання «Місечко та Партнери», уточнює, що дропами здебільшого стають чоловіки, які шукають легкого заробітку: ВПО, безробітні, студенти і учні, представники економічно і соціально вразливих груп населення тощо.
За словами Місечко, існує кілька варіантів винагороди для дропів:
- оплата за оформлення картки в банку, яка потім передається злочинцям – в межах 500-1000 грн;
- виплата винагороди за здійснення кожної транзакції, коли людина сама приймає та переказує платежі;
- виплата відсотка від суми переказаних коштів.
«Це може бути десять операцій за день, а може і сотня за годину дрібними переказами в 200 грн, залежно від договору між власником картки та його «роботодавцем». Пенсіонерам, студентам, безробітним, мешканцям малих міст чи селищ за оренду картки шахраї пропонують певну суму комісії. Це змушує дропів переводити кошти активніше, щоб на цьому більше заробити», – додає Ігор Ясько адвокат, керуючий партнер ЮК Winner.
Дропи можуть робити перекази самостійно і отримувати відсоток від операцій. Фото: Pixels
Як банки протидіють дропам і чому цього замало
Нагадаємо, задовго до запровадження обмежень НБУ банки практикували блокування карток своїх клієнтів через аномальну активність. А деякі фінустанови вже встановили певні ліміти самостійно, щоб протидіяти незаконній діяльності дропів.
За словами Ігоря Ясько, банк може заблокувати картку в таких випадках:
- за місяць чи за рік власник картки отримав більше, ніж встановлена межа його офіційно вказаних у банку доходів;
- на особистий рахунок приходить багато платежів від різних людей протягом короткого проміжку часу;
- певну велику суму на карті дроблять і направляють на декілька рахунків;
- банк має підстави вважати, що інші особи отримали доступ до рахунків шляхом омани чи використання інших шахрайських дій.
Ясько додає, що випадки блокування карток розповсюджені і серед звичайних клієнтів банків, які не є дропами. Проте саме дропи є у фокусі особливої уваги.
«Кількість операцій [дропа] на місяць може сягати сотень, але суми не перевищують порогового значення, встановленого банком. Кожна фінустанова використовує власний набір критеріїв для виявлення такого роду операцій. Але базово сума не може перевищувати 400 тис. грн, адже за цим порогом операції підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг», – пояснює Денис Гавриков, начальник управління транзакційних продуктів Юнекс Банку.
Гавриков додає, що банки блокують підозрілі картки, а їх власників просять надати пояснення операцій та докази, які можуть їх підтвердити. За словами співрозмовника The Page, таких кейсів доволі багато і стає все більше у всіх банків.
Володимир Місечко підтверджує, що найпоширенішою санкцією для дропів є блокування рахунку внаслідок фінмоніторингу банку. Такі особи, зазвичай, не можуть довести законність походження коштів, і рахунок більше не вдається розблокувати.
Проте низки заходів, які вже застосовують банки, з точки зору НБУ, виявилося недостатньо. Як зазначає Місечко, йдеться про виявлення сотень і навіть тисяч скомпрометованих карток, але істотно на ситуацію з картковим шахрайством це не впливає.
«Без державного втручання побороти цей вид злочинності складно, бо шахраї створюють цілі екосистеми карток та дуже швидко перекидають між ними кошти. Тому припинити злочинну мережу повністю і відразу надто важко, а блокування окремих карток не дає змоги досягнути результату», – пояснює Володимир Місечко.
«Ключова проблема полягає у тому, що занадто жорсткі обмеження, запроваджені окремими банками, сприймаються клієнтами занадто емоційно. Підтвердженням тому можуть слугувати регулярні публікації в різних джерелах про нібито неадекватне блокування карток окремих клієнтів, що ґрунтуються на скаргах останніх. Встановлення загальноринкових обмежень знімає цю проблему, крім того, вирішується й питання різноманіття лімітів. Іншими словами, загальні ліміти для усіх учасників ринку – це більш чесний та прозорий підхід як з точки зору банків, так і з точки зору клієнтів», – пояснює логіку нових обмежень Денис Гавриков.
Як дропам протидіють за кордоном
Проблема платіжного шахрайства не є суто українська. Володимир Місечко розповідає The Page, що цей вид шахрайства прийшов в Україну саме з Європи та США, і наводить у приклад розслідування Європолу, відповідно до якого за період з середини вересня до кінця листопада 2022 року ідентифікували 8755 грошових мулів разом із 222 вербувальниками, у результаті чого по всьому світу заарештували 2469 осіб.
«В США платіжне шахрайство зросло до майже $48 мільярдів у 2023 році. Але на державному рівні ліміти на миттєві карткові перекази не встановлюються, – зазначає Володимир Місечко. – Їх можуть вводити самі банки на власний розсуд. Наприклад, в Bank of Washington денний ліміт P2P Payments становить $1000, місячний – $4000. Як і у США, в Європі йдуть не шляхом встановлення лімітів, а рухаються в напрямку більш жорсткого контролю рахунків та більш тісної співпраці банків з податковими і правоохоронними органами».
Шахрайство з використанням дропів — світова проблема. Фото: Pixels
Що загрожує дропам, крім блокування картки і зіпсованої репутації
В НБУ The Page повідомили, що вже працюють над необхідними змінами до нормативно-правових актів, які би дозволили вести спеціальні реєстри фізосіб, картки яких були скомпрометовані, а також реєстри юросіб, POS-термінали яких використовувались з порушеннями платіжного законодавства. Відповідно до задуму регулятора, такі реєстри мають дозволити усім учасникам ринку ефективно та швидко обмінюватись інформацією та припиняти незаконні схеми.
Проте, крім потрапляння у такий чорний список і низки заблокованих карток, особам, які погодилися стати дропами, можуть загрожувати куди більш лякаючі наслідки.
Так, за словами Ігоря Ясько, банк може відмовитись обслуговувати таку особу та передати дані про неї до правоохоронних органів, які незаконні платіжні операції можуть кваліфікувати за статтею 209 ККУ: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
«Нерідко для дропа участь у нелегальних оборудках з грошима несе ризики особистої небезпеки – злочинці погрожують застосуванням насильства. І такі погрози цілком реальні», – попереджає пошукачів легкого заробітку Володимир Місечко.
Крім того, Місечко зазначає, що у ході розслідування незаконних схем відмивання грошей саме дропи передусім потрапляють в поле зору правоохоронних органів, а в таких випадках йдеться про загрозу притягнення до кримінальної відповідальності.