У 2023 році кількість незаконних дій з платіжними картками зросла на чверть, до 272 тис. операцій. Надавачі платіжних послуг, торговці і клієнти втратили майже 833 млн грн від шахрайства. Це на 73% більше, ніж у 2022-му. Про це повідомили у НБУ.
Середня сума однієї незаконної операції минулого року – 3065 грн, що на 39% більше, ніж у 2022 році (2200 грн).
Скільки втратили фінустанови України від шахрайства з платіжними картками у 2023
«Починаючи з 2023 року дані щодо збитків подають не тільки банки, а й оператори поштового зв’язку та небанківські фінансові установи, які здійснюють емісії та/або еквайринг електронних платіжних засобів», – інформують у НБУ.
Частка збитків у таких установ від загальної суми збитків від незаконних дій за 2023 рік становила 0,4%, за кількістю випадків – 0,2%.
Найпоширеніші причини шахрайства з платіжними картками у 2023
- Шахрайство з платіжними картками найчастіше відбувалося в інтернеті – 83% від загальної кількості випадків.
- Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
- Середня сума однієї незаконної операції в інтернеті зросла на 31%, до 3150 грн (у 2022 році – 2408 грн).
«Переважна більшість шахрайських випадків сталася через розголошення особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків припало на соціальну інженерію (у 2022-му – 53%)», – повідомляють у Нацбанку.
Які шахрайські схеми з платіжними картками були найпоширенішими у 2023
- Шахраї надсилають фейкові повідомлення про можливість отримати допомогу від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають особисті дані, після чого шахраї знімають гроші з рахунків.
- Шахраї виманюють коди доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Після чого виготовляють дублікати SIM-карти, зокрема електронної, фінансового номера телефону клієнта. Далі зловмисники можуть отримати доступ до мобільного банкінгу, щоб вкрасти гроші з рахунків, придбати товари або ж взяти онлайн-кредити.
- Шахраї дзвонять від імені працівників служби безпеки банку, НБУ або інших установ, щоб отримати реквізити картки, спонукати здійснити операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримати одноразові паролі із смс-повідомлень тощо.
- Шахраї надсилають повідомлення у месенджерах та соцмережах про можливості отримати додатковий прибуток за виконання завдань в інтернеті. Вони спонукають клієнтів здійснити певні покупки чи перекази коштів на користь шахраїв.
Як не стати жертвою шахрайства з платіжними картками
- В жодному разі не слід розголошувати реквізити платіжних карток (номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу);
- Особливо небезпечно розголошувати одноразові паролі, що надсилають в смс-повідомленнях банки та мобільні оператори зв’язку, персональні дані тощо;
- Щоб посилити захист персональних даних, НБУ рекомендує пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто «підв’язати» SIM-карту до своїх ідентифікаційних даних) та не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.