Податкові перевірки, повільна судова система та необґрунтоване блокування роботи підприємств — це, на думку підприємців, основні проблеми, які погіршують бізнес-клімат в Україні. Як можна покращити умови роботи бізнесу під час війни в Україні, розповіли представники влади, правоохоронці та бізнесмени під час дискусії на Київському міжнародному економічному форумі.
На початку дискусії модератор панелі Михайло Бно-Айріян, директор зі зв’язків з органами державної влади MХП, навів топ предметів скарг від бізнесу: податкові питання (84%) та дії правоохоронних органів (18,5%).
За його даними, майже кожна друга скарга надходила від підприємств усіх видів гуртової торгівлі й дистрибуції, 28% — від українських виробників і майже 16% — від приватних підприємців. Тож Бно-Айріян запропонував учасникам дискусії оцінити бізнес-клімат та поділитися рішеннями для його покращення.
«За 25 років в Україні ніколи не було сприятливих умов для бізнесу» — Поперешнюк
Співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк вважає, що в Україні наразі «американські гірки з бізнес-кліматом»: поряд з позитивними кейсами, як-от скасування податків, акцизів і мита, є тиск від правоохоронців. Він наголосив, що це здебільшого стосується блокування податкових накладних, проблем із поверненням закордонних кредитів, повільної судової системи.
«Я 25 років у бізнесі і я ніколи не бачив сприятливих умов. Я хочу, щоб добре працювалося іншим компаніям», — зауважив Поперешнюк і додав, що сам зможе працювати за будь-яких умов. Він сказав, що після «масок-шоу» на «Новій пошті» у 2018 році збільшив штат юристів, що наразі допомагають убезпечити компанію від повторення того досвіду. Але бізнесмен розуміє, що не кожне підприємство має змогу утримувати такий штат консультантів, тому переймається за малий бізнес.
Рецепту вирішення цієї проблеми Поперешнюк не назвав, бо, на його думку, представники влади просто не бачать проблеми там, де вона є у бізнесу.
Генпрокуратура: складно відмежувати доброчесний бізнес
Під час панелі неодноразово лунала думка від різних представників бізнесу, що в Україні має бути відповідальність правоохоронних органів за необґрунтовані або неспіврозмірні порушенням санкції проти бізнесу. Коментуючи ситуацію, Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій Департаменту кримінальної політики Офісу генпрокурора, зауважив, що більшість скарг про тиск від правоохоронців на бізнес необґрунтовані.
«Насправді дуже складне питання — відмежувати доброчесний бізнес від недоброчесного. За моїм відчуттям, бо статистики наразі не маю, у 80% справ та кримінальних проваджень, щодо яких до нас звертаються, є формальна складова порушень», — сказав Максименко. Він також додав, що його департамент готовий підтримати всіх інвесторів та бізнесменів, які вважають несправедливими санкції проти них.
«Білий бізнес зацікавлений допомагати державі» — Гетманцев
Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, зауважив під час дискусії, що згодний щодо необхідності дерегуляції бізнесу. Але зменшення податкових зобов’язань та інших зборів вважає недоречним.
«Усі гроші, які ми збираємо [податки], йдуть на армію. А інші видатки фінансуються за рахунок партнерів. І це також не гарантовані виплати. Ми будемо мати $9 млрд від Євросоюзу та $2 млрд від МВФ, якщо подовжать програму фінансування. А на наступний рік нам потрібно більш ніж $42 млрд, аби профінансувати видатки бюджету на 2024 рік, без того, що ми самі фінансуємо за рахунок власних податків… Якщо не вирішимо питання фінансування армії, питання загрози життю не буде вирішено», — обґрунтував Гетманцев неможливість скасування або зменшення податків в Україні під час війни.
Він також зауважив, що білий бізнес має бути зацікавлений допомагати державі боротися із сірим та чорним бізнесом. Та навів приклад із продажем контрабандних сигарет, викриття якого вигідне як для держави, так і для законослухняних продавців. Бо, на думку Гетманцева, наразі одна з головних цілей держави та бізнесу — це євроінтеграція, тому бізнес має працювати чесно.
