Фото: пресслужба НАК «Нафтогаз України»
Лана Зеркаль, радниця голови правління НАК «Нафтогаз України»
Рішення Кабміну виділити «Нафтогазу» ділянку чорноморського шельфу для пошуку й розроблення запасів нафти та газу спричинило різку критику як усередині України, так і ззовні. Проти виступили російська влада, їхні українські сателіти, а також дрібні добувачі нафти та газу, які звикли спекулювати ліцензіями, перепродуючи їх на зовнішніх ринках. Що стоїть за намірами «Нафтогазу», навіщо монополія домагається проєкту, який вимагає істотних капіталовкладень, і чи не призведе це до повномасштабної війни з Росією, 
розповіла радниця голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана Зеркаль.
- Як ви оцінюєте рішення Кабміну віддати шельф Чорного моря для проведення на ньому розвідувальних робіт?
- Я вважаю це рішення позитивним для України як держави. Воно дає шанс на досягнення повної енергетичної незалежності і трансформацію з країни-імпортера в країну-експортера вже в перспективі 3-5 років. У нашого підрозділу «Чорноморнафтогаз» є досвід ефективного розроблення чорноморського шельфу. За підсумками 2012 року Україна видобувала в Чорному морі приблизно 2,2 млрд кубометрів газу, а в планах на 2015 рік було взагалі вийти на видобуток 3,5 млрд куб. м. На жаль, окупація Криму, експропріація платформ і всіх родовищ, які ми розробляли в Чорному морі, суттєво змінили ці плани. Ба більше, ситуація з безпекою в Чорному морі не дала змогу Україні реалізувати інші проєкти, заплановані на 2014 — 2019 роки.
- Ну так за цей час ситуація з Росією не змінилася.
- Ми розуміємо, що вікно можливостей дуже сильно зменшується. Інвестиції у видобуток викопних видів енергії будуть можливі лише впродовж найближчих 5-10 років. Міжнародні фінансові інституції переглядають свої інвестиційні портфелі так само, як і великі гравці енергетичного сектору. Це вже реальність.
Попри це ми розуміємо, що наша країна ще має шанс використовувати наші ресурси в Чорноморському регіоні. Але для цього необхідні певні скоординовані дії з нашими партнерами. Збільшення присутності військових кораблів НАТО в Чорному морі є однією з необхідних дій для створення безпечного проведення як 3D-сейсміки, так і подальшого розроблення родовищ. Після інциденту в Чорному морі, який стався з українськими військовими кораблями в листопаді 2018 року, Альянс здійснює там постійний моніторинг ситуації. З огляду на всі наявні в цьому регіоні загрози Генеральний секретар НАТО після зустрічі міністрів закордонних справ 2 грудня 2020 року заявив, що Альянс у відповідь на дії РФ збільшує свою присутність на суші, у морі й повітряному просторі над Чорноморським регіоном.
Ми плануємо розпочати реалізацію робіт із вивчення та розроблення шельфу вже наступного літа. Це буде проведення 3D-сейсміки для розвідки запасів і визначення тих місць, де потрібно починати розроблення.
Ми розуміємо, що вікно можливостей дуже сильно зменшується. Інвестиції у видобуток викопних видів енергії будуть можливі лише впродовж найближчих 5-10 років. Міжнародні фінансові інституції переглядають свої інвестиційні портфелі так само, як і великі гравці енергетичного сектору. Це вже реальність.
- Скільки інвестицій необхідно на першому етапі досліджень?
- Перший етап проведення 3D-сейсміки коштуватиме приблизно 100 млн доларів. Ці кошти підуть на оренду спеціальних суден і проведення геологічних і технічних досліджень. У нас є команда фахівців із «Чорноморнафтогазу» й «Науканафтогазу», ми також залучили фахівців, які працювали в Shell, ExxonMobil. Тобто зараз команда сформована саме з тих людей, які мають безпосередній досвід розроблення морських родовищ, щоб уже влітку 2021 року можна було взятися до практичних робіт із дослідження запасів газу на ділянці морського шельфу, а також у виключній економічній зоні.
Строки початку робіт залежатимуть від багатьох чинників, включно з отриманням ліцензії, проведенням усіх процедур, пов'язаних із закупівлею послуг. Водночас ми можемо скористатися ситуацією, що склалася через пандемію та економічну кризу. Ці негативні події призвели до перегляду планів багатьох компаній, пов'язаних з освоєнням нових морських родовищ. Падіння попиту призвело до зниження вартості 3D-сейсмічних досліджень і створює нам додаткові можливості для вибору компаній.
- Припустимо, результати 3D-сейсміки будуть позитивними. Що ви робитимете далі?
- Ми навіть не сумніваємося в тому, що результати 3D-сейсміки будуть позитивними. Питання полягає в тому, де саме будуть виявлені найперспективніші ділянки. Коли є підтверджені запаси, вам набагато простіше залучити інвестиції, ви стаєте привабливішими з інвестиційного погляду.
Водночас ми вже почали попередні переговори з великими компаніями, які займаються розробленням морських родовищ. І зацікавленість українською ділянкою Чорного моря є дуже високою. З огляду на те, що стратегічною метою, яку держава визначила нам як акціонер, є нарощування обсягів видобутку газу для гарантування енергетичної безпеки України, наш вибір партнерів передусім визначатиметься можливістю досягнення цих цілей.
Румунія 2012 року отримала підтвердження запасів газу на родовищі «Нептун», але наразі вони все ще не розпочали промислове розроблення. До наших планів не входить повторення подібної ситуації. Тому важливо зробити правильні висновки з помилок наших румунських колег і створити умови, за яких промисловий видобуток стане можливим уже через 3-5 років.
- Румунська сторона не змогла взятися до розроблення через те, що знизилася ціна на газ. Чи є у вас гарантії того, що ціна надалі зростатиме?
- У румунів одним з основних чинників, що призвели до такої тривалої затримки початку промислового видобутку, є неприйнятне законодавство. Воно жорстко регулює діяльність компаній, пов'язану з розробленням морських родовищ, і регламентує обов'язковий продаж видобутого газу на внутрішньому ринку. У Exxon вважали такий підхід необгрунтованим і економічно невигідним. Додатковим негативним чинником стало рішення місцевих органів влади щодо прокладання трубопроводу.
Обсяг румунського ринку газу є досить обмеженим, а запаси, виявлені в «румунській» частині Чорного моря, дають можливість вести видобуток на рівні 8 млрд кубометрів газу на рік, що значно перевищує потреби румунського ринку. Рішення Exxon вийти з проєкту призвело до повного переформатування консорціуму та додаткової затримки початку промислового видобутку газу. Водночас воно стало стимулом для перегляду законодавства, яке регулює видобуток.
- Як ви ставитеся до заяв Національної асоціації добувної промисловості, яка піддала критиці рішення Кабміну віддати «Нафтогазу» ділянку без конкурсу?
- Торік була спроба проведення аукціону, який незабаром було скасовано. Питання полягає в тому, наскільки компанії, які приходять на аукціони, готові дійсно займатися розробленням і видобутком, а не просто отримати ліцензію й заморозити її. «Нафтогаз» — державна компанія, яка діє в інтересах держави, держава є її єдиним акціонером. Ми не можемо не виконати рішення акціонера. Для нас це апріорі завдання, яке ми маємо виконати в найбільш економічно привабливий спосіб. Тому в «Нафтогазу» є чотири переваги. Ми не «сидітимемо» на ліцензії й обов'язково розпочнемо роботи. Ми є прозорою державною компанією, у нас є досвід роботи в Чорному морі, і ми є компанією з правильним західним корпоративним управлінням, що дає нам можливість залучити якісного інвестора для робіт у Чорному морі.
- Чи ведете ви вже конкретні переговори про залучення інвестора?
- Так, вони почалися. Але з ким саме, сказати не можемо — це комерційна таємниця.
- Чи можливий у разі початку видобутку юридичний або військовий конфлікт із Росією?
- Ми вже зараз перебуваємо в арбітражному розгляді щодо експропрійованого майна й неможливості використовувати ліцензії, що видані на видобуток у Чорному морі. Відповідачем у цьому процесі є Російська Федерація, арбітраж був створений 2017 року. З погляду юрисдикції повноваження арбітражу розглядати це питання вже підтверджені, і факт порушення вимог захисту інвестицій встановлений у лютому минулого року. Зараз арбітраж перебуває на етапі розгляду розрахунків втрат. Влітку пройдуть слухання, які через пандемію, на жаль, було перенесено більш як на пів року. Рішення в цьому процесі ми очікуємо на початку 2022 року.
І ви маєте рацію — Росія може створювати провокації. Тому ми перебуваємо в постійній комунікації з основними партнерами на Заході, інформуємо їх про свої плани, а також обговорюємо можливості надання нам такої «захисної парасольки» на період проведення робіт, зокрема пов'язаних із 3D-сейсмікою. Ми розраховуємо, що партнер, який буде залучений безпосередньо до розроблення, буде з країн, що мають можливості для захисту власних інвестицій і власних громадян у районі Чорного моря.
Водночас, як уже зазначалося, ми очікуємо посилення присутності в Чорному морі військово-морських сил країн-членів НАТО і створення безпечних умов для проведення 3D-сейсміки та безперешкодного освоєння природних ресурсів.
- А ви не боїтеся, що третя світова війна почнеться через ці родовища?
- — Гадаю, що Російська Федерація зараз не в змозі почати третю світову війну. Звісно, є заява, зроблена одним із депутатів Державної думи РФ, про те, що, на його думку, допоки не буде проведено делімітацію в Чорному морі, Україна не має права кудись рухатися. У всього світу немає питань щодо належності Кримського півострова. У нас проведена делімітація з Румунією, і всі роботи, які ми плануємо, відбуватимуться неподалік від тієї лінії делімітації з Румунією, яку визначено рішенням Міжнародного суду ООН.
Коли кілька місяців тому ми презентували нашу стратегію трансформації, ми теж говорили, що плануємо розроблення шельфу. Буквально через пару годин «Газета.ru» вийшла із заявою: тільки-но українські кораблі зайдуть із розвідкою на цей відрізок, Росія вважатиме це вторгненням. Тобто вони свою позицію публічно позначили.
Але питання полягає в тому, що 3D-сейсміку проводитимуть не українські судна. Я дуже хочу подивитися на те, як російські військові кораблі нападатимуть, наприклад, на турецькі або канадські дослідні судна.
Крім того, є попередня домовленість на політичному рівні, що ми синхронізуватимемо певні дії з румунами, що може значно зменшити наші та їхні витрати з проведення робіт. В ідеалі ми б хотіли, щоб «румунська» труба проходила українською ділянкою Чорного моря. Це значно збільшило б ліквідність нашого ринку, а румунам відкрило доступ до європейського ринку, коли вони могли б використовувати наші сховища влітку, а потім продавати з них газ у зимовий період, що сприяло б зростанню їхньої економічної привабливості.
- Скільки часу може тривати саме дослідження?
- В ідеалі провести 3D-сейсміку можна впродовж наступного літа. Одночасно ми будемо проводити всі інші роботи, пов'язані з інфраструктурними проєктами на суші, підготовку до видобутку. Це комплекс питань, пов'язаних між собою.
Читайте також
Онлайн-голосування за кращих роботодавців: компанії розкривають невідомі деталі про умови праці
