«Штрафів для населення не буде, але ми підвищуватимемо свідомість людей». Інтерв'ю з міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським

Фото: пресслужба Міністрства захисту довкілля та природних ресурсів

Фото: пресслужба Міністрства захисту довкілля та природних ресурсів

Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів

Європейська Бізнес Асоціація нещодавно заявила, що наполягає на повноцінному відновленні роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, рішення про створення якого уряд ухвалив два місяці тому. На думку Асоціації, те, що міністерство ніяк не може запрацювати, не дає змоги бізнесу одержувати необхідні для роботи дозволи та успішно будувати свою діяльність. З іншого боку, чимало питань до міністерства і в простих людей. Безконтрольна вирубка лісів у Карпатах, їхнє знищення на місцях нелегального видобутку бурштину, проблеми з прибиранням сміття — ось неповний перелік питань, які хвилюють звичайних людей. Відповіді на них ми намагалися дістати у міністра Романа Абрамовського.

- Який збиток екології України завдав танкер Delfi?

- До компетенції Державної екологічної інспекції, яка підпорядкована міністерству, входить розрахунок збитків, яких було завдано природі внаслідок цієї аварії. Такий розрахунок попередньо проводився, але остаточне оцінювання збитків буде проведено після того, як операція з відбуксирування цього танкера закінчиться і він залишить узбережжя, коли можна буде визначити обсяги забруднювальних речовин (палива, мастила, нафти), які містилися на судні в момент аварії.

Telegram Logo

Взагалі йшлося про те, щоби прибрати танкер з узбережжя з допомогою розпилювання, тоді б забруднюючих речовин, що були на судні, витекло значно більше. Однак ми зробили все, щоби цього не відбулося.

- А чому виписали штраф на $20 тис.? Такий маленький збиток?

- Це не штраф. Це збитки, які нараховано на підставі наявної методики. Нею користується екоінспекція для нарахування збитків. Я дивився результати цієї перевірки, коли збитки були нараховані. Власне, усе відбувалося згідно із цією методикою. Чи варто її переглядати? Напевно варто. Але, правду кажучи, вона відповідає європейським практикам щодо нарахування збитків.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

- Коли розлилася пальмова олія, узяли штраф 3 мільйони доларів, а пальмова олія міститься в кожній шоколадці. А тут нафта — і $20 тис. Чому так?

- Фактично наявна методика мало розрізняє нафту й пальмову олію. Це все практично похідні речі. Немає різниці, що розлилося. Так, риби з'їли половину тієї олії, яку було розлито. Але там було 8 тонн, а тут набагато менше. Площа забруднення вимірюється за плівкою та її товщиною. Збитки нараховуються згідно з методикою й жодних відступів від неї не допускається. Кінцевий розрахунок за Delfi може бути й більший.

QuoteНаявна методика нарахування штрафів мало розрізняє нафту й пальмову олію. Це все практично похідні речі. Немає різниці, що розлилося.

- Тобто в Одесі можна купатися в морі?

- Звісно, можна. Не бажано купатися прямо біля танкера. Гадаю, до такого ніхто не дійде. Усі люди сповна розуму й купатися поруч не будуть. Але коли його відбуксують і зберуть нафту, яка там залишилася (на мою думку, її буде дуже небагато), тоді можна буде нормально купатися будь-де.

- Одна з найголовніших екологічних проблем в Україні – це вирубка лісів. Як відновлювати наші облисілі Карпати, що можна з ними зробити, чи є якісь плани в міністерства?

- Насправді вирубка лісів – це не екологічна проблема, це звичайний господарський процес. Але це має відбуватися ощадливо, на принципах сталого розвитку, щоби не зменшувати заліснення наших територій. У нас і так небагато лісів. А якщо вирубати ліси необачливо і з певними кримінальними ознаками, звісно, це дуже погано.

Фактично ми поставили собі за мету зробити лісокористування ефективним, тобто щоби лісокористування і лісовідновлення хоча б не відставали одне від одного. В ідею реформи, яка зараз опрацьовується, закладається стратегія роз'єднання функцій у лісовому господарстві. Саме господарських функцій, функцій охорони лісів, контрольних функцій і регуляторних функцій. Тобто ми хочемо розділити цей функціонал, відокремити один від одного, щоби не було конфлікту інтересів у жодному ланцюгу цих питань. Зараз вони всі поєднані, контролюють один одного за ланцюгом. Звісно, виникає конфлікт інтересів, який ніяк не вирішується.

- А коли відбудеться ця реформа?

- Сподіваюся, що стратегію управління лісами до 2035 року буде ухвалено наприкінці вересня, можливо, на початку жовтня. Потім піде реалізація цієї стратегії. Це зміни в Лісовому кодексі, закон про ринок деревини, похідні нормативно-правові акти. Ми хочемо протягом наступного року ухвалити всі законодавчі акти, які необхідні для реалізації цієї стратегії. Такий системний підхід розв'яже всі питання. Щоби не бігати за кожним негідником, який рубає дерева, а зробити так, щоби була така відповідальність, яка не допускає таких дій.

- А є в планах висаджування дерев?

- Ми це робимо постійно. Лісагентство висаджує на рік 125 млн дерев. Коли люди кажуть, що ми все рубаємо й нічого не висаджуємо, це не так. Зараз є передові технології. У Львівській області функціонує завод, який вирощує саджанці із закритою кореневою системою. Такий самий завод побудують у Донецькій області. Ще нам потрібен один такий завод у центрі України – у Черкасах або Полтаві. Приживаність дерев із закритою кореневою системою після висаджування – 88,4%.

QuoteЛісагентство висаджує на рік 125 млн дерев. Зараз є передові технології. У Львівській області функціонує завод, який вирощує саджанці із закритою кореневою системою. Приживаність таких дерев після висаджування – 88,4%.

- Друга екологічна проблема України – незаконний видобуток бурштину. Подейкують, що це може призвести до катастрофи. Що тут робити: дозволити й зробити законним із якимись лімітами чи заборонити взагалі?

- Я б уникав таких апокаліптичних висловлювань, як катастрофа. Ці «місячні» пейзажі – це локальна проблема. Наприкінці минулого року було ухвалено закон про легалізацію видобутку бурштину. Його імплементація є дуже складною. Держлісагентство й Державна служба геології та надр мають спільно визначити порушені ділянки й виставити ці ділянки на аукціон. Головна умова доступу до таких ділянок – їхня рекультивація після видобутку.

Насправді їх дуже багато. Ми зараз ведемо перемовини з «Укркосмосом», щоби зробити зйомку цих ділянок. Держгеонадра це зроблять. Потім Держлісагентство має фактично визначити координати цих ділянок, прив'язати їх до місцевості. Процес почнеться з вересня й буде непереривним. Умовно кажучи, це 6 тис. квадратних кілометрів. Це дуже багато.

- А хто матиме право брати участь в аукціонах? Тільки українські компанії чи іноземні також?

- Будь-хто. Головна умова видобутку – по-перше, проведення оцінювання впливу на довкілля за всіма ділянками, щоби визначити сьогоднішній стан. По-друге, легальний видобуток, сплата ренти. А після закінчення видобутку — рекультивація земельної ділянки. Це головні умови, яких має бути дотримано.

- Ви бачили ці ділянки? Страшно виглядає?

- Насправді порушені ділянки виглядають доволі жахливо. Але зараз бурштин у світі значно подешевшав, і бурштинової лихоманки зараз немає. Але я не кажу, що явище зовсім зникло. Незаконний видобуток триває, але в менших масштабах.

- Ще одна видобувна галузь – газовидобування. Через карантин воно припинилося, бо не було обговорень із місцевими громадами. Компанії бідкаються, що газ впав у ціні і просять пільги. Що ви про це думаєте?

- Так, галузь у кризі. Дуже низька ціна — одна з найнижчих за останнє десятиліття. Насправді газовидобувні компанії (і взагалі компанії, які займаються вуглеводнями) зараз балансують на рівні собівартості. Ціна впала ще до коронавірусу й системно тримається на низькому рівні. Погодження облрад ми давно скасували, і вони не потрібні.

Щодо видобутку й ренти на цей видобуток – є такі звернення. Але наскільки це питання є доречним? Адже з цієї ренти гроші отримують і місцеві громади. Зараз над цим працюють Держгеонадра та профільні асоціації, щоб оцінити, чи треба це робити, чи, можливо, таку річ варто застосувати тимчасово, чи взагалі нічого не робити. Ми оцінюємо досвід європейських країн. Але просто сказати, що завтра знизимо ренту – так давайте завтра знизимо податки для громадян. Одне тягне інше. Тут треба ретельно розібратися і зробити такі висновки, щоб і галузь підтримати, і не зменшити надходження до державного бюджету.

- Через коронавірус збільшилася кількість сміття. Як правильно викидати маски й рукавички?

- Якщо маски й рукавички використовувались, щоби не заразитися, їх треба зібрати в пластиковий пакет, щільно зав'язати, протримати 72 години, а потім викинути у звичайний бак для побутових відходів. Якщо був контакт з інфікованою людиною або якщо маску вдягала хвора людина, то бажано покласти маску у 2-3 пакети, щоб уникнути механічних пошкоджень, також витримати 72 години у квартирі чи в будинку, а потім викинути в бак для побутових відходів. У такий спосіб ми убезпечуємо людей, які збирають ці відходи, від того, щоби вони не заразилися.

QuoteЗакон «Про управління відходами» – революційний. З ухваленням цього закону на полігон потраплятиме якомога менше відходів (у процесі є повторне використання, рециклінг тощо). Є підприємства, які виробляють тару, упаковку. Наприклад, газовану воду в пластиковій упаковці. Для них будуть розроблені цільові показники. Якщо випустили 100 пляшок, то 50 пляшок вони мають зібрати, переробити й пустити в повторне використання.

- Зараз ще буде новий закон про відходи. Що буде в новому законі про відходи? До чого готуватися громадянам України?

- Закон 2207-1-Д «Про управління відходами» проголосований у першому читанні. Цей закон – революційний. Його повністю розроблено на підставі 98-ї директиви ЄС про відходи, якою регламентується поводження з відходами. У нього закладається передусім ієрархія поводження з відходами, де головним принципом є запобігання їхньому утворенню, а останньою процедурою є захоронення на полігонах. Тобто з ухваленням цього закону на полігон потраплятиме якомога менше відходів (у процесі є повторне використання, рециклінг тощо).

Цей закон регулює поводження з тарою, упаковкою, електронними відходами (батарейками, акумуляторами). Регулює рамково, бо потім на імплементації певних директив будуть інші похідні законопроєкти, які вже чітко регулюватимуть питання за всіма типами відходів. Але в законі є посилання на принципи директиви. Там і екологічне спалювання, й організація розширеної відповідальності виробників.

Тобто є підприємства, які виробляють тару, упаковку. Наприклад, газовану воду в пластиковій упаковці. Для них будуть розроблені цільові показники. Якщо випустили 100 пляшок, то 50 пляшок вони мають зібрати, переробити й пустити в повторне використання. Якщо ці показники виконуються (а вони рік від року збільшуватимуться), у нас немає питань до таких підприємств. За невиконання цільових показників передбачаються суттєві штрафи. Організації розширеної відповідальності виробників можуть або самостійно здійснювати переробку, або наймати аутсорсингові компанії, щоби вони виконували ці цільові показники зі збирання та переробки відходів.

- Чи сортуватимемо ми сміття, чи буде в нас декілька сміттєвих баків, як у ЄС?

- У законі такого немає. Але щоби досягти сталого споживання, виробництва та ставлення до природи, то чим менше ми генеруватимемо відходів, тим краще. У нас на подвір'ях уже стоять баки, куди люди окремо збирають скло, пластик тощо.

QuoteУ законі немає штрафів для населення. Але щоби досягти сталого споживання, виробництва та ставлення до природи, то чим менше відходів ми генеруватимемо, тим краще.

- Тобто люди робитимуть це свідомо. Штрафів для населення не буде?

- Перше – люди робитимуть це свідомо. Друге – організації, які генерують відходи (пластикову упаковку, фольгу, пакети), будуть зацікавлені в тому, щоби максимально зібрати їх назад. Бо якщо вони не виконають ці показники, їх оштрафують. Штрафів для населення не буде. Але ми плануємо підвищувати свідомість людей. Без розуміння того, що ми забруднюємо планету, досягти якихось показників дуже важко.

- У Києві є проблема забруднення повітря. Наскільки це велика проблема для України загалом?

- Ця проблема є не тільки в Україні, а й у всьому світі – і в індустріально розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються. Але виражається вона у всіх по-різному. У Європі впроваджено сучасні технології очищення повітря від забруднення виробництвами. Є й інші заходи. Наприклад, перекривається або робиться платним в'їзд до центру міста, бо засоби пересування у великих містах – це головне джерело забруднення.

Що в нас? По-перше, є регіони, де сконцентроване виробництво, включно зі шкідливим. Це металургія, хімія, енергетика. Тут усе регулюється законодавчо: треба пройти оцінювання впливу на довкілля. У такий спосіб діяльність визнається або неприпустимою, або допустимою, але з екологічними умовами, які є обов'язковими до виконання у визначений строк. Так, у законодавстві є шпарини, коли забруднювач може звернутися до органу місцевого самоврядування, затвердити програму покращення стану атмосферного повітря і фактично перенести заходи щодо цього покращення. Але ми дуже критично до цього ставимося, комунікуємо з органами місцевого самоврядування.

- Чи є в планах зробити так, щоб обмежити в'їзд авто до центру міста?

- Це такі заходи, які мають встановлювати органи місцевого самоврядування, бо саме вони передусім є відповідальними за стан атмосферного повітря. Я б радив, наскільки це можливо, мерам міст, особливо великих міст, передбачити якусь альтернативу в'їзду до центру міста, де автомобілі стоять у заторах і забруднюють повітря. Зробити в'їзд або платний, або за парними та непарними датами. Але щось точно треба робити.

QuoteЯ б радив, наскільки це можливо, мерам міст, особливо великих міст, передбачити якусь альтернативу в'їзду до центру міста, де автомобілі стоять у заторах і забруднюють повітря. Зробити в'їзд або платний, або за парними та непарними датами.

- Це правда, що офіс Державної екологічної інспекції переїжджає до Кривого Рогу?

- У мене є доручення уряду опрацювати питання щодо передислокації центрального апарату екологічної інспекції до міста Кривий Ріг. Ми визначили Кривий Ріг як умовний центр — там розміщується одне з найбільших підприємств-забруднювачів. Особисто я схиляюся до того, що це було б доречно. До цього також схиляються і члени робочої групи, яку було сформовано з представників усіх центральних органів виконавчої влади. Але ми хочемо застосувати проміжну модель. Тобто перевести центральний апарат у складі керівника й одного заступника, а також управління промислової екології. Це саме ті люди, які опікуються станом атмосферного повітря, водних ресурсів, розміщенням відходів, охороною земель, надр і виконанням природоохоронних заходів. Інші департаменти та управління доречно все ж таки залишити в Києві. Наприклад, відділ біоресурсів набагато ефективніше працює в Києві й опікується всією країною. Ми виходимо з максимальної ефективності та доречності. Якщо доведемо, що це є ефективнішим, то таке рішення буде ухвалено. Я особисто це підтримуватиму.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини