Фото: пресслужба Міненерго
Ольга Буславець, виконувачка обов'язків міністра енергетики
Ситуація на енергоринку потребує багато кращого. Це визнають в уряді. Щоб хоч якось її поліпшити, тут підготували законопроєкт про зниження «зелених» тарифів. А Верховна Рада ухвалила закон, який допоможе двом великим національним виробникам повернути борги через докапіталізацію та випуск спеціальних облігацій. До того ж Кабмін визначив пріоритетним використання вугілля для виробництва електроенергії на українських електростанціях. Усі ці складні на вигляд теми насправді вказують на одне: грошей в енергетиків дуже мало. Тому рано чи пізно уряд підійматиме ціни на електроенергію для населення. Власне кажучи, заразом подорожчає і природний газ, адже на цьому ринку з липня мають скасувати спеціальні ціни. Детальніше про все, що відбувається в енергетиці, 
розпитало виконувачку обов'язків міністра Ольгу Буславець.
- Енергетика в першому кварталі спрацювала погано: великі борги в «Енергоатома», «ДТЕК» і багатьох енергетичних компаній. Як ви рятуватимете ситуацію? Що робитимете?
- Розв'язання проблем потребує стільки ж часу, скільки їх створення. Я на посаді два місяці, вдалося чимало, але є чим займатися. Такої кризи, як зараз, я не пам’ятаю за всі свої 20 років в енергетиці. Борги за поточний рік є порівняними з боргами, які накопичилися за весь період минулої моделі ринку, що працювала до 1 липня минулого року.
Сьогоднішні виклики без перебільшення потребують термінових рішень. Перше, що ми зробили, — оновили прогнозований енергобаланс, де вирівняли генерацію відповідно до потреб споживачів. Як ви знаєте, виробництво електроенергії не може перебільшувати споживання, а на тлі, зокрема, пандемії були відчутні спади, особливо з боку промисловості. Тому треба було все це збалансувати.
Також ми розробили паливний баланс, щоб розуміти, які перспективи у наших шахтарів і їхньої продукції. Усе це було зроблено в рамках Антикризового енергетичного штабу, який очолює прем'єр-міністр України. Ми напрацювали законопроєкти, які минулого тижня було зареєстровано у ВР — вони вирішують одразу низку проблем. Ми сподіваємося, що народні обранці розуміють усю серйозність ситуації в енергетиці, тому невідкладно підтримають ці законодавчі ініціативи.
На порядку денному нині також паливний баланс. Наш моніторинг показує, що не всі генерувальні компанії його дотримуються. Йдеться, зокрема, про «Центренерго», яке замістило українське вугілля газом, що не є властивим тепловій генерації в нашій державі. У «Центренерго» з 2016 року було переобладнано 6 блоків з використання антрацитової марки вугілля, яке не видобувається сьогодні на підконтрольній території України, на газову марку вугілля. Але підприємство обрало стратегію заміщення вугілля газом.
Унаслідок цього в шахтарських містечках виникло соціально-економічне загострення через вимушений простій. Реагуючи на це, ми ініціювали, а Кабмін підтримав розпорядження, яким передбачено обов'язковість використання тепловою генерацією саме українського вугілля як основного виду палива. Це забезпечить роботою і зарплатою наших гірників.
Тариф для населення до кінця року залишається незмінним. Ми не готуємо рішень щодо його підвищення.
- Дуже багато уточнювальних питань. Перше таке: чи варто очікувати людям збільшення платіжок за електроенергію через усе те, що відбувається? Якщо так, то коли й на скільки?
- Якщо ми говоримо про побутових споживачів, то для них тариф на електроенергію не змінювався з 2017 року. І вже неодноразово, відповідаючи на запитання журналістів і народних депутатів, прем'єр-міністр зазначав, що тариф для населення до кінця року залишається незмінним. Ми не готуємо рішень щодо його підвищення.
Щодо всіх інших – ми живемо в ринку. У нас є різні сегменти ринку: двосторонні договори, ринок «на добу наперед», який формує індикативні ціни. Відповідно до певних змін правил гри на цьому ринку, ціни можуть коливатися.
Ми робимо все для того, щоб випустити «Енергоатом» на ринок двосторонніх договорів. 5% вивільнених обсягів виробництва «Енергоатома» вже може бути продано на Українській енергетичній біржі на спеціальних аукціонах. Це потрібно для того, щоб кінцевий промисловий споживач міг купувати електричну енергію на тривалий період, щоб планувати свою фінансову й економічну діяльність.
- До речі, вони жалілися, що це дуже мало.
- Ми працюємо поетапно над тим, щоб максимально випустити «Енергоатом» на цей ринок. Бо саме ринок двосторонніх договорів властивий цьому виробнику. Ми підготували зміни до закону про ринок електричної енергії, однією з норм якого є вивільнення додаткових 10% «Енергоатома» для продажу за двосторонніми договорами.
- Щодо теплової генерації. В «Енергоатомі» говорять про те, що вони можуть виробляти набагато більше енергії — до 60-70%. Але зазначають: те, що зараз відбувається, робиться на догоду «ДТЕК» Ріната Ахметова. І що взагалі не потрібно підтримувати вугільну генерацію, а було б краще закрити деякі шахти чи навіть усі шахти. Чи вважаєте ви так само?
- З вашого питання випливає, що кожен виробник електричної енергії хоче виробляти більше. Але ми з вами починали нашу розмову з того, що виробництва повинно бути стільки, скільки може спожити споживач. Головним споживачем атомної електроенергії традиційно є промисловість, яка, ви самі знаєте, переживає не найкращі часи. Як в Україні, так і в усьому світі. «Енергоатом» досі домінує на ринку і займає понад 50% у загальній структурі виробництва електроенергії. Але повинні бути різні балансувальні потужності. Це гідрогенерація, теплова генерація, деякі теплоелектроцентралі також можуть балансувати енергосистему.
- Багато українців не розуміють, навіщо давати працювати вугільній генерації, якщо вона виробляє дорожчу електроенергію? Навіщо ми підтримуємо раз за разом цю генерацію, яка є нерентабельною. Можливо, краще, щоб працював «Енергоатом»?
- Вони не є взаємозамінними. Бо теплова генерація є маневровою, а атомна — ні. «Енергоатом», наприклад, 10 блоками працює з однаковим навантаженням протягом доби, протягом місяця. А ми з вами у різний час доби по-різному використовуємо електроенергію. Пік завжди припадає на вечір і ранок, коли вмикаються побутові прилади. Ці ранкові й вечірні піки повинні кимось покриватися. «Енергоатом» не може цього зробити.
- Але в «Енергоатомі» говорять, що ці коливання займають тільки третину ринку.
- І це немало. Серед маневрових генерацій у нас ГЕС, ГАЕС та теплова. Але, на жаль, був маловодний рік, і у нас дуже знизилося виробництво на гідроелектростанціях — майже на 40%, як порівняти з попередніми роками. Тому цю функцію регулювання здійснює сьогодні теплова генерація.
Ми маємо рухатися до новітніх технологій, до використання більш модернізованих генерувальних потужностей і робимо для цього необхідні кроки.
- Тобто ви стверджуєте, що зараз неможливо скоротити частку теплової генерації?
- Неможливо. Частка розраховується системним оператором, національною компанією «Укренерго», яка відповідає за безпечну експлуатацію всієї енергосистеми. Вони надають пропозиції, які міністерство розглядає і приймає рішення щодо балансу електроенергії. Саме так формується структура виробників.
- Чи готові ви стати українською Маргарет Тетчер, яка розв'язала проблему збиткових і безперспективних шахт через жорсткі реформи та їхнє закриття? Що ви плануєте тут робити?
- Я, мабуть, утримаюся від відповіді щодо того, чи готова я стати Маргарет Тетчер в Україні. Але я вважаю, що нам потрібно ухвалювати рішення, на які не було політичної волі в попередні роки. Нам необхідно дуже ретельно проаналізувати ситуацію та прийняти концепцію трансформації вугільної галузі.
У нас у державній власності залишилися 32 шахти. Вони різні за своїм наповненням, перспективністю, там є різні проблеми. Певні шахти потребують вкладень для того, щоб бути самодостатніми, рентабельними й продовжувати свою роботу. І є певні проблемні шахти, які потребують реформування. Ми хочемо це зробити завдяки використанню міжнародного досвіду Німеччини, Британії, Польщі, які переживали такі ж проблеми. Усе має вирішуватися в комплексі: соціальні, економічні, екологічні питання, переорієнтація людей на інші напрямки роботи, створення нових робочих місць у містах, де так чи інакше трансформуватиметься вугільна галузь. Усе повинно бути виважено, поступово.
- Щодо зеленого тарифу та альтернативних асоціацій зеленої енергетики, з якими ви підписали меморандум. Що буде, якщо хтось із цих асоціацій почне судитися з Україною і буде незадоволений зниженням тарифу? Чи готові ви до цього? Що тоді плануєте робити?
- Було проведено дуже нелегку, кропітку роботу з інвесторами для того, щоб знайти компроміс щодо їхніх побажань у тих умовах, що склалися. Енергетична система й держава сьогодні технічно не можуть продовжувати інтегрувати відновлювальні джерела енергії, національна економіка не може сплачувати зависокий «зелений» тариф. Ми вели перемовини передусім з асоціаціями, які об'єднують майже всіх інвесторів і виробників «зеленої» генерації, а також з великими інвесторами напрямку. Були залучені представники Секретаріату Енергетичного співтовариства, щоб знайти найкращі компромісні рішення на підставі міжнародного досвіду, який уже існує в цьому напрямку.
Нам вдалося знайти ці компромісні рішення. З трьох асоціацій документ підписали дві: одна, яка об'єднує вітрову генерацію, інша — змішана. Більшість інвесторів проголосували за підписання цього меморандуму. Третя асоціація не підписала меморандум з двох причин. Вони хотіли, щоб залишився дуже великий тариф для сонячних станцій, які побудовані ще 2013 року. Ми до них застосували в меморандумі так званий прайскеп, верхню планку, і обмежили деякі тарифи, які досягали 46 євроцентів, до 22.
- Давайте скажемо, за якою ціною зараз купує електроенергію фізична особа?
- Побутовий споживач купує електроенергію за встановленим тарифом. Він єдиний для всіх: 90 копійок – до 100 кіловат-годин; 1,68 грн – понад 100 кіловат-годин.
- А там було 46 євроцентів.
- 46 євроцентів — це майже 14 гривень. І була вимога інвесторів — мовляв, залиште нам, будь ласка, цей тариф ще до 2030 року. Ми не можемо пояснити людям, чому навіть за чисту генерацію ми повинні платити такий тариф. Я вважаю, що з 2013 року, за 7 років, поки станція працювала, вона себе вже окупила. Тому ми зменшили тариф.
І друга вимога інвесторів – збільшити поріг потужності станцій, до яких не застосовується зниження зеленого тарифу, з 1 МВт до 5 МВт. Ми вважаємо, що наше законодавство повинно бути синхронізовано. І у нас в законі про аукціонну підтримку відновлювальних джерел було визначено поріг 1 МВт потужності. Якщо вона є вищою, то інвестор повинен йти на аукціон і змагатися за ціну, з якою вони виграють конкурс і будуватимуть далі свою станцію. Ми не пішли на підвищення цього порогу. У нас передбачено, що після 1 МВт усі станції повинні піти на добровільну реструктуризацію та зменшення зеленого тарифу.
- А ви знаєте про випадки, коли виробники так званої альтернативної енергії насправді купували її у виробників теплової енергії чи атомної, а потім перепродували в систему набагато дорожче. Такі випадки були 2005, 2010, 2011-го. Чи є вони зараз?
- Я чула доволі давно, що були такі випадки, коли вночі сонячна генерація якимось чином, мабуть, від світла місяця, виробляла електричну енергію. Коли про це стало відомо, переглядали багато нормативних документів, проводили моніторинг виробництва такої генерації, щоб цих випадків не могло бути. Звичайно, такого вже давно немає.
- На вашу особисту думку, чи взагалі варто скасовувати ПСО на газовому ринку та чи варто проводити конкурс на постачальника останньої надії?
- Як ви знаєте, було ухвалено постанову Кабінету міністрів про перенесення терміну скасування ПСО для теплокомуненерго до 1 травня наступного року. А для населення було перенесено з 1 травня цього року на 1 липня. Ми взяли на себе зобов'язання, що для населення зробимо це раніше. Але ми повинні зробити це у прогнозований і безпечний спосіб, забезпечити безперебійне постачання газу для населення. Для цього має бути обрано постачальника «останньої надії».
На жаль, в останні роки на конкурс з відбору постачальника «останньої надії» не було пропозицій, і ми жили без нього. Зараз ми готуємо документи для оголошення конкурсу відповідно до закону про ринок газу. Сьогодні ці документи знаходяться на погодженні в центральних органах виконавчої влади. Щойно цей документ буде ухвалено урядом, міністерство буде готово зібрати конкурсну комісію, оголосити цей конкурс і провести його. Постачальник «останньої надії» має бути.
- Скільки ви особисто сплачуєте за електроенергію? І чи є у вас борг?
- Боргів у мене не було ніколи. Я завжди вболівала за енергетику і розумію, що кожен товар має бути оплачений. Бо це і зарплата, і модернізація, і взагалі стабільне функціонування підприємства, яке виробляє цю продукцію. Я сплачую близько 300 гривень. Я користуюся кондиціонером, посудомийною машиною, пральною машиною. Але для того, щоб оптимізувати свій рахунок, я використовую двозонний тариф. І я хочу сказати людям: використання двозонного обліку дає можливість зменшити свій платіж. Тобто якщо ви запускаєте пральну чи посудомийну машину, якісь електричні прилади вночі, ви можете заощаджувати 50% вартості електричної енергії нічного споживання.
- Чи є у вас якийсь бізнес, чи був, чи мрієте відкрити? Наприклад, Іван Плачков відкрив виробництво вина, і воно зараз дуже гарно працює. Що у вас?
- Я 15 років працюю в міністерстві. До цього я працювала в державних енергетичних компаніях. У мене державницьке мислення. Можливо, я колись вирішу піти в якийсь бізнес або у мене буде натхнення зробити щось своє. Але сьогодні я навіть не можу вам сказати, в якому напрямку мені було б цікаво цим займатися. Я налаштована робити державницькі речі. Як би це пафосно не звучало, але я була біля джерел реформи ринку електричної енергії. Мені не соромно за той закон, який було ухвалено. Він європейський, він правильний. Але, на жаль, до відкриття ринку не було вирішено ключових проблем: боргів та перехресного субсидіювання, а після відкриття ринку було прийнято багато помилкових рішень. Приймалися підзаконні акти, певні норми, які зіпсували європейський підхід.
Сьогодні я саме намагаюся зробити все для того, щоб передусім стабілізувати енергетичну систему, вирівняти й зробити прозорими правила гри на ринку електроенергії. Звичайно, мені більше хочеться займатися стратегічними питаннями розвитку, а не «пожежі» гасити. Бо саме міністерство повинно формувати політику в електроенергетичному, паливному, ядерному комплексі, вугільній галузі. І ця стратегія має визначати довготривалий вектор розвитку. Це моя мета, це моя мрія – зробити енергетику сильною, незалежною, з рівними можливостями для всіх її учасників і для конкурентної ціни для споживача.
- Які рішення розбалансували ринок?
- Мені б дуже хотілося, щоб регулятор займав активнішу позицію на ринку електричної енергії й не допускав дисбалансу, який ми сьогодні маємо. Ще одна ланка – законодавча. Сьогодні дуже багато залежить від того, чи буде прийнято певний перелік законопроєктів, які нададуть можливість збалансувати енергетичну систему. Не можна сказати, що тільки від міністра чи міністерства залежить ситуація в енергетичній галузі й зрештою в економіці. Це комплексні рішення, які потребують втручання всіх гілок влади на своєму рівні. Кожен повинен відповідати за свої повноваження і робити все від них залежне.
- У читачів є таке питання: яким є ваше ставлення до Андрія Геруса? Він робить усе, що має робити, як голова комітету з палива та енергетики Верховної Ради?
- Люди, які прийняли державницьку позицію, повинні робити все, щоб рішення, які є необхідними для держави, ухвалювалися. Попри певні особисті погляди чи амбіції.
- Тобто зараз ви з ним не знаходите спільної мови?
- Я людина, яка знаходить спільну мову з усіма, хто налаштований на конструктивні практичні рішення. Я готова бути аргументованою і вести перемовини з усіма людьми, якщо це необхідно для того, щоб досягти спільного результату на благо передусім енергетики та країни.
Читайте також
