На стадії розгляду перебуває проєкт закону № 2513. Це вже не перша спроба врегулювати питання відповідальності «злодіїв у законі».
Неможливо виміряти шкоду, завдану суспільству багаторічним цацканням зі злодіями — найшкідливішим елементом суспільства, що не припиняє отруювати нашу молодь.
У травні 2016 року Рада не підтримала законопроєкт № 1188 через брак голосів — він теж мав урегулювати відповідальність «злодіїв у законі».
Щодо другої спроби. Законопроєктом№2513, зокрема, пропонується:
- Передбачити в ст. 28 ККУ вид групової злочинної діяльності «злочинна спільнота».
- Доповнити ст. 255-1 про її створення і перебування в ній «злодієм у законі», 255-2 — «зверненням до «злодія у законі» та 255-3 — «організацією проведення такої сходки».
«Злодій у законі», згідно зі злочинним жаргоном, це така особа, яка є професійним злодієм, дотримується «законів» і визнається лідером з особливим статусом. Феномен «злодія в законі» виник у 30-ті рр. і нині адаптований до сучасності.
ГНЕУ ВРУ (Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. — Ред.), розглянувши законопроєкт № 2513, висловило свої зауваження.
По-перше, дефініція «злодій у законі» демонструє цінності злочинців та є проявом їхнього жаргону. Введення її до законодавства не тільки легітимізує злочинність — вона сповнена оцінювальних понять.
Визначення на кшталт «особа, яка дотримується традицій злочинного світу» є розпливчастими. Ба більше, вони лише ускладнюють доведення наявності/відсутності співучасті та створюють підґрунтя для зловживань з боку суб’єктів правозастосування.
По-друге, пропозиція визнавати злочин вчиненим такою спільнотою, якщо він скоєний групою осіб, керівником якої є «злодій у законі», є доволі необґрунтованою. Аналіз запропонованого визначення «злочинної спільноти» не дає можливості належним чином відмежувати «злочинну організацію» від «спільноти».
По-третє, сумнівною виглядає пропозиція передбачити відповідальність за те, що ти «злодій у законі». Єдиною підставою для цього є вчинення небезпечного діяння. Проте однією з таких ознак злочину є діяння, яке може бути виражено в формі дії або бездіяльності.
Діяння – це свідомий вчинок особи, спрямований на негативні наслідки. А належність особи до злочинної спільноти і лідерства в ній не може визнаватися злочином. Ідея притягнення осіб до відповідальності лише за це є хибною. Покарання — найтяжче з можливих — має застосовуватися не за «статус», а за дії.
Іноземний досвід
Досвід країн СНД свідчить, що певні країни все ж розв'язали цю проблему на законодавчому рівні. Успішно.
Так, КК РФ говорить про діяння, вчинені лідером злочинної ієрархії. Водночас ст. 210.1 («Зайняття вищого становища в злочинній ієрархії») КК РФ передбачає покарання за таку «посаду».
КК Грузії містить статтю про позбавлення людини волі за статус «злодія у законі» на термін від 9 до 15 років. Відповідальність було посилено 2018 року. Ба більше! Додано статтю про участь у «злодійській сходці» – за це передбачена відповідальність.
Стаття про підтримку діяльності такої спільноти в Грузії теж передбачає відповідальність. Навіть усної: «Я за!» Звернення до члена такої групи чи її лідера з будь-яким наміром має такі ж наслідки.
До речі, цікаво: якщо спочатку «злодій у законі» визначався як умовний член світу поганців, то з 2018 року він є особою, яка в будь-який спосіб здійснює управління та організацію «злодійської спільноти».
Слід зважати на те, що «злодій у законі» — це неформальний статус (положення) у злочинній ієрархії, тому в практичній діяльності будуть певні труднощі щодо його доведення.
Розраховувати на будь-які документи на підтвердження зазначеного статусу неможливо із зрозумілих причин. У зв’язку з цим порушуються питання про те, які елементи складу правопорушення необхідно буде доводити та як бути з тим положенням КК України, згідно з яким ніхто не може більше одного разу бути притягнений до кримінальної відповідальності за один й той самий злочин.
Як приклад наводиться ситуація, за якої «злодій у законі» відбув покарання і знову взявся за своє. А тому є думка, що необхідно орієнтуватися на досвід Італії, в кримінальному законодавстві якої аналогічні склади злочинів пов’язуються все ж таки з конкретними злочинними діями й наслідками.
Не забувайте і про «Нариси злочинного світу», де сказано, що неможливо виміряти шкоду суспільству багаторічним цацканням зі злодіями — найшкідливішим елементом суспільства, що не припиняє отруювати нашу молодь. Це постійна соціальна група, яку правильно було б назвати антисоціальною.
Вона вносить отруту в життя наших дітей і бореться з нашим суспільством, подекуди успішно. Адже їй наївно довіряють, а та нищить суспільство знаряддям підлості, брехні, підступності й обману.
Перешкоди для застосування статей ККУ в боротьбі зі злочинними організаціями відсутні. Проте в разі введення до основної частини ККУ нового складу злочину його формулювання має бути виваженим і чітким.
Тоді практичне його застосування (зокрема й доведення) не було б ускладненим та не суперечило принципам щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності. Як і не призвело би до фіналу, зворотного необхідному.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
