Техогляд в Україні: підводні течії нового багатомільярдного ринку

Максим Розенко
Журналіст
Фото: Free-Photos/Pixabay

Фото: Free-Photos/Pixabay

Ще в жовтні міністр Міністерства інфраструктури Владислав Криклій розповів ЗМІ, що законопроєкт про повернення техогляду залишилося узгодити з Держрегуляторною службою.

Нагадаємо, обов'язковий техогляд для легкових автомобілів в Україні скасували в липні 2011 року. Але, згідно з директивами ЄС, цю норму в нашій країні зобов'язані повернути.

За інформацією першого заступника Головного сервісного центру МВС України Юрія Смолянинова, в нашій країні зараз близько 7 млн легкових авто.

Telegram Logo

Понад 90% з них не проходять обов'язковий технічний контроль (ОТК). Ця норма діє тільки для авто, які використовуються для перевезення вантажу або пасажирів і експлуатуються з метою отримання прибутку.

Вартість проходження ОТК в 2020 році становить від 600 до 1000 грн, але у деяких компаній ціна на цю послугу доходить до 1300 грн.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
tekhosmotr11.png

З огляду на те, що після повернення ОТК попит на послугу значно збільшиться, на думку експертів ринку, ціна буде 1300-1500 грн.

Тобто, повернення техогляду означає створення нового внутрішнього ринку обсягом до 10 млрд грн. Природно, що дехто хоче контролювати такий цікавий проєкт.

У лютому цього року МІУ виклало на сайт законопроєкт про внесення змін до законодавства в сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів.

Він покликаний привести закони у відповідність до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами.

Законопроєкт викликав серйозні негативні відгуки. Але Владислав Криклій чомусь не розповів про те, що через кілька тижнів ДРС відмовила в узгодженні проєкту.

Держрегуляторна служба підтримала представників зацікавленого бізнес-середовища, які акцентували увагу на головних проблемних аспектах законопроєкту. Рішення про відмову в погодженні проєкту складається з семи сторінок.

tekhosmotr22.png

Якщо коротко, на думку Держрегуляторної служби, законопроєкт встановлює механізм держрегулювання, який є відмінним від принципів реалізації права, визначених законодавством ЄС.

Також він сприяє монополізації сфери тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів і створює відповідні корупційні ризики, вважає регулятор.

Головні висновки Держрегуляторної служби

Quote«Всупереч європейській практиці, проєктом закону передбачається передати функції з контролю за суб'єктами господарювання об'єднанню підприємств — Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів».

Законопроєкт не визначає перелік підстав призупинення держдіяльності, способу та форми здійснення заходів держконтролю, а також санкцій за порушення вимог закону та перелік порушень.

Усі ці повноваження пропонується надати бюро всупереч встановленим приписам закону про основні засади держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Механізм держрегулювання, запропонований проєктом закону, спрямований на монополізацію сфери тестування на придатність до експлуатації авто.

Проєктом закону передбачено можливість Мінінфраструктури керувати об'єднанням підприємств — бюро як в якості загальних зборів членів, так і президії.

Також проєктом закону передбачено значні бюджетні фінансові витрати на створення нової інформаційної системи збору інформації та побудова комплексної системи захисту інформації.

Вона повинна бути аналогічною системі, яка вже створена та успішно функціонує в МВС (загальнодержавна база даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, яка є складовою частиною Єдиного держреєстру МВС).

Але цю ж інформацію Мінінфраструктури планує передавати знов у МВС. Тобто, це просто спроба взяти функції (ведення реєстру) від МВС в Мінінфраструктури з додатковим витрачанням бюджетних коштів.

Хто хоче монополізувати ринок

Цікаво, що більшість висновків ДРС збігається з аргументами, які до цього оприлюднила і письмово відправляла держорганам громадська спілка «Суб'єкти тестування транспорту на придатність до експлуатації».

Ця організація упродовж останніх двох років стала основним опонентом МІУ.

З минулого року керівник союзу Ігор Черненко разом із партнерами веде судову боротьбу проти постанови №46 Кабміну, яка, на думку Черненка, заохочує створення монополії в сфері обов'язкового технічного контролю.

tekhosmotr33.png

Проєкт цієї постанови розроблявся в Головному сервісному центрі МВС, яким в 2019 році керував чинний міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«У 2019 з 450 компаній, які здійснювали свою діяльність к сфері сертифікації та ВТК, перевірку Міністерства інфраструктури успішно пройшли 10», — стверджує Ігор Черненко.

За його словами, є всі підстави вважати, що приватні компанії-щасливчики з цього списку пов'язані з чиновниками МІУ, для яких законопроєкт про повернення техогляду є черговим інструментом монополізації ринку.

А також поверненням у минуле, коли техогляд був фікцією. Є факти, що деякі з цих компаній видавали протоколи 24/7 в середньому кожні сім хвилин (!), підкреслює Черненко.

Водночас, якщо дотримуватися всіх процедур, у середньому обов'язковий техогляд транспортного засобу займає мінімум 40 хвилин.

Quote«Тобто, відбувається масова торгівля протоколами ОТК. Ми до цього прагнули, коли підписували асоціацію з ЄС?», — питає він.

Після висновків Держрегуляторної служби МІУ зобов'язали усунути недоліки та викласти нову редакцію законопроєкту для обговорення громадськості.

Після відмови в узгодженні проєкту ДРС пройшло більше півроку, але нову редакцію законопроєкту так ніхто і не побачив.

Quote«Криклій стверджує, що його залишилося тільки узгодити з Державною регуляторною службою. Тільки мені здається, що тут щось не так», — говорить Черненко.
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини