Під шум білоруських протестів США починають «хрестовий похід» проти російського та китайського економічного експансіонізму.
У самий розпал білоруських протестів держсекретар США Майк Помпео відвідав по черзі Чехію, Словенію, Австрію та Польщу.
Мети візитів до столиць центральноєвропейських країн американський дипломат не приховував — домогтися «співпраці проти загрози авторитаризму», маючи на увазі спроби Росії та Китаю поширити свій економічний та політичний вплив на Європу.
Журналісти західних газет відверто назвали це турне Помпео початком «хрестового походу» проти російського та китайського експансіонізму.
Оборонна угода між США та Польщею (Enhanced Defense Cooperation Agreement, EDCA), яку було підписано 15 серпня у Варшаві, стала ефектним фінальним акордом п'ятиденного перебування держсекретаря в Європі.
Угода дозволяє американцям збільшити свій військовий контингент у Польщі. Як відомо, Вашингтон, вирішивши скоротити свої війська у Німеччині, передислоковує їх ближче до кордонів Росії.
Днем раніше на березі альпійського озера Блед держсекретар США та голова МЗС Словенії Анже Логар підписали декларацію про безпеку створення мереж мобільного зв'язку п'ятого покоління 5G, яка обмежує використання технологій китайських компаній, зокрема Huawei.
За словами Помпео, мета підписаної заяви про безпеку мереж 5G — перешкодити роботі провайдерів, яким не можна довіряти.
Там же, на Бледі, Помпео підтримав намір уряду Словенії збільшити вдвічі потужність АЕС Кршко.
«Ми підтримуємо ядерні плани Любляни», — заявив він за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Словенії Янезом Яншею та нагадав про рішення американського уряду виділити $1 млрд на енергетичну інфраструктуру в Центральній Європі в рамках ініціативи «Трьох морів».
А це вже удар по російських планах енергетичної експансії до Європи. АЕС Кршко, яку було побудовано 1981 року компанією Westinghouse, експлуатується спільною словенсько-хорватською компанією.
Її нинішня потужність дозволяє забезпечити 40% потреби Словенії в електроенергії та 25% — Хорватії. Подвоєння потужності АЕС дозволить словенцям закрити велику Шоштаньську теплову електростанцію (TEŠ), що працює на вугіллі та російському газі, у рамках програми з декарбонізації енергетики.
Подібні плани з будівництва нового енергоблоку АЕС «Дуковани» на південному сході країни має й уряд Чехії.
Модернізація АЕС, будівництво терміналів для прийому зрідженого газу зі США на узбережжі Хорватії та будівництво Трансадріатичного газопроводу (TAP) дозволять серйозно скоротити залежність Південної та Центральної Європи від російських вуглеводнів.
Підсумки візиту Помпео до Австрії, куди він вирушив після Словенії, є не настільки очевидними. Австрія є головним європейським вузлом із розподілу російського газу.
У цій альпійській державі немає атомних електростанцій. Саме тому Відень виступав різко проти будівництва нових блоків на АЕС у сусідніх країнах. Позиція Австрії гальмувала рішучість Любляни та Праги збільшити потужність своїх АЕС.
Імовірно, зустріч держсекретаря Помпео з канцлером Курцем мала на меті стримати критичний настрій австрійців проти ядерної енергетики й додати впевненості словенцям і чехам у їхньому прагненні модернізувати АЕС і домагатися енергетичної незалежності від Росії.
ДОВІДКА. У серпні 1974 року уряд СФРЮ уклав контракт на постачання обладнання та будівництво АЕС потужністю 632 МВт з американською компанією Westinghouse Electric Corporation.
1 грудня 1974 року було закладено перший камінь у фундамент АЕС Кршко. У січні 1984 року АЕС Кршко отримала дозвіл на нормальну експлуатацію.
АЕС Кршко (Nuklearna elektrarna Krško) являє собою єдиний блок з водо-водяним реактором (PWR) з пороговою потужністю 696 МВт, який розроблено та побудовано американською компанією Westinghouse.
Станцію було збудовано на підставі угоди про самоврядування між FR Хорватія та SR Словенія, кожна з яких внесла половину коштів. Після проголошення незалежності кожна з держав отримує половину виробленої електроенергії.
АЕС управляється енергетичною компанією Nuclear Power Plant (NPP), яка наполовину належить хорватській компанії Hrvatska Elektroprivreda (HEP) та словенській компанії Elektro Slovenia (ELES). Усі ці компанії повністю належать державам Хорватія та Словенія.
Спочатку планувалося, що електростанція експлуатуватиметься до 2023 року, але з огляду на гарний стан корпусу реактора та висновки ядерної промисловості щодо строку служби реакторів заплановане закриття було відтерміноване до 2043 року.
Щорічно АЕС Кршко виробляє понад 5 млрд кВт/год електроенергії, що становить близько 40% загального обсягу електроенергії, виробленої в Словенії.
Загальне споживання електроенергії в Словенії 2019 року склало 14,4 тис. гВт/год або 13,6 тис. гВт/год без урахування втрат у системі передачі та розподілу.
На ринку електроенергії Словенії 2019 року діяли дев'ять компаній, які мають виробничі потужності зі встановленою потужністю понад 10 МВт:
- Шоштаньська теплова електростанція (TEŠ);
- атомна електростанція Кршко (NEK);
- Дравські електростанції Марібор (DEM), ГЕС;
- Сочинські електростанції Нова Гориця (SENG);
- Брестанська ТЕЦ (ТЕЦ);
- гідроелектростанції на нижній течії Сави (ГЕС);
- Sava Power Plants Ljubljana (SEL);
- Відкрите акціонерне товариство «Енергетика Любляна» (JPEL);
- HSE — Енергетична компанія Трбовле (HSE ED Trbovlje).
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора