За найскромнішими оцінками, у наступні 50 років Київ може проводити житлову політику тільки за рахунок ревіталізації покинутих промислових зон. Головне зробити це грамотно. Не можна будувати тільки вшир або вгору — це розриває тканину міста, псує урбаністичний ландшафт, впливає на економіку.
Нові старі території колишніх промзон можуть стати справжнім брендом, де девелопери створять унікальну ідентичність району і міста в цілому. Замість пустиря там можна буде жити, гуляти, ростити дітей, розвивати бізнес.
Ключове правило вдалого редевелопмента — мислити ширше. Девелоперам, які працюють з колишніми промисловими зонами, важливо змінювати підхід до своєї діяльності і виходити за межі просто будівництва будівель, розвиваючись у напрямі майстер-планування.
Категорія «житло» як таке — пережиток радянського минулого. Тепер покупець чекає комфортне середовище проживання — місце, де всі його бажання і потреби враховані і продумані до дрібниць.
Такі проекти за своєю природою покликані розвивати місто, надаючи йому нового і сучасного вигляду, трансформуючи застарілі території у нові міські простори, наповнені сучасними рішеннями для майбутніх резидентів, усіх мешканців міста. Важливо запропонувати готову модель і єдину концепцію, яка буде включати увесь комплекс, необхідний для життя, відпочинку, розвитку сучасного городянина. Місто отримує суперсучасний простір, додаткові інфраструктурні можливості, інженерні мережі, соціальну інфраструктуру, громадські зони та інше.
Це не про бла-бла, а про наше з вами сьогодення. Для Києва подібні проекти вже не нові — вони десятками з'являються у різних районах і охоплюють як реконструкцію невеликих територій шляхом точкової забудови, так і редевелопмент цілих кварталів.
Це ЖК Rybalsky, «Файна Таун», Lipki Island і, звичайно ж, піонер ревіталізації ЖК «Комфорт Таун». Кожен з них унікальний за своїми параметрами, наповненням, функціональністю. У кожного, звісно, свої складнощі. Серед них найбільше питання викликає навантаження на транспортні артерії (питання до міста), а також готовність реалізувати синергію публічного і приватного простору (питання до девелопера). Понабудовувати висоток, перекрити прохід до води або ще щось не вийде, оскільки поряд з промзонами зазвичай безліч житлових будинків. Треба буде вийти за межі стандарту, навчитися чути і слухати. Головне завдання — запропонувати єдину концепцію проекту з урахуванням сучасних урбаністичних трендів.
Зрештою, потрібно просто взяти і створити на місці депресивної зони доброзичливий до природного довкілля простір.
Для цього потрібні інвестиції забудовника, а головне — бажання і розуміння, для чого він це робить. Проекти, пов'язані з редевелопментом brownfield територій, потребують більших інвестицій, аніж розвиток вільних від забудови ділянок (greenfield), проте вони важливі і доцільні для органічного розвитку міського середовища. Приклади таких інвестицій вже є. Це зробив ЖК «Файна Таун», коли повністю очистив територію парку «Веселка», відремонтував дороги, встановив дитячий мотузяний майданчик та інше. ЖК «Автограф» з нуля звів масштабний громадський парк площею понад 1 га, ЖК «Теремки» перетворив 5 га ВДНГ на парк для дітей і дорослих. Всі ці проекти громадських зон вже реалізовані
На щастя, є й більш свіжі історії. Наприклад, за рахунок забудовника у 2020 році заплановано облаштування понад 1,5 тис. м2 Русанівського каналу, що прилягають до вулиці Ованеса Туманяна у Дніпровському районі Києва. Тут за планом створять дитячі майданчики, висіють газон, посадять зелені насадження, встановлять паркові лави, а також повністю замінять тротуарну плитку і т. д. Територія, яка довгий час була занедбаним пустирем, отримає другий шанс. Всі витрати з облаштування цієї ділянки каналу взяла на себе компанія ТОВ «Русанівка Інвест», яка є замовником проекту будівництва багатофункціонального житлового комплексу бізнес-класу Rusaniv Residence по вул. Євгена Сверстюка, 54. У найближчі пару місяців обіцяють представити детальний план облаштування каналу громадськості. Як на мене, дуже навіть непоганий старт. З цього й потрібно починати.