Віра у вищі сили відіграє дедалі меншу роль у житті мешканців «старої Європи». Майже 60% німецької молоді (14-29 років – покоління Z) не вірять у Бога, згідно з результатами дослідження «Молодь у Німеччині – 2025». Ця частка значно зросла порівняно з 2022 роком, коли про відсутність віри заявив 51% молодих людей. Водночас кожен третій опитаний у цій віковій групі визнав, що у важкі часи віра дає йому опору.
В Україні у Бога вірять значно більше людей. До того ж українська молодь, на відміну від багатьох однолітків у ЄС, набагато частіше відносить себе до вірян. 
розповідає про ситуацію.
Якій вірі надає перевагу українська молодь
На відміну від старших поколінь, українська молодь (18-24 років) значно менше сповідує православ’я та віддає суттєво більшу перевагу католицизму (4,3%) та «іншому» (7,3%). В це поняття можуть входити практики від різного роду язичництва, східних релігій до навколохристиянських сект, тобто молодь часто шукає себе у менш традиційних для України віросповіданнях. Про це свідчать дані опитування Gradus Research 2025 року. Загалом лише 1,8% українців обрали «інше», католицтво також є малопоширеним у нашій державі – 1,2%.
Якій церкві та віросповіданню надає перевагу українська молодь
Атеїстами або агностиками виявились 18% молоді, що навряд чи відрізняється від категорії 25-34 років – 17,3%, зважаючи на статистичну похибку, а старше покоління (55-60 років) навіть випереджає всіх – 21,4%.
Якщо порівнювати з результатами останніх опитувань від соціологічної групи «Рейтинг» від лютого 2023-го, відсоток атеїстів серед молоді зростає. Тоді 15% опитаних у віковій групі 18-35 років відповіли, що «не вірять в існування Бога» та інших вищих сил.
Проте українські цифри значно відрізняються від тренду на Заході. Але їх можна доволі легко пояснити: на відміну від України, опитування в країнах Європи фокусуються не тільки на безпосередньому сприйнятті себе опитуваними чи відношенню до певної віри, а прямому її практикуванні – до прикладу, відвідуванні церкви щомісяця або щонеділі.
До прикладу, за даними Центру Разумкова від 2024 року, лише 31% українців відвідують церкву щотижня. Але навіть це значно більше, ніж було у 2020 році – 21%. Наразі 25% молоді до 25 років відвідують служби принаймні раз на тиждень. Тому Україна, на відміну від Заходу, показує доволі цікавий тренд.
В яку церкву ходять українці – дані соцопитування Gradus
Що відбувається з вірою в країнах Заходу
Найкращим джерелом виміру соцдумки на теренах ЄС є «Євробарометр», проте прямого запитання щодо віри в Бога він не ставить. До прикладу, дослідження від 2020 року показує, що лише для 27% опитаних віком 15-24 вважає релігію «важливою» або «дуже важливою».
Якщо ж подивитись на опитування всередині країн, можна побачити значне просідання кількості вірян в Європі.
В Італії, згідно з опитуванням 2023–го, у віковій групі 18-34 роки відсоток тих, хто декларує себе католиками за різними «градаціями», становить 58,3%, але практикуючих католиків лише 10,9%. Загалом 37% італійців вважають себе невіруючими.
У більшій і трохи успішнішій Франції (ВВП на душу $44,6 тис. проти $39 тис. в Італії станом на 2023 рік) лише 44% сказали, що вірять в Бога під час опитування у 2023 році. Серед молоді віком 18-24 роки 36% сказали «так». При цьому лише 12% французів ходять у церкву раз на тиждень.
У Німеччині, яка випереджає обидві країни за економічним розвитком, вірян ще менше. Станом на 2024 рік лише 5% німців відвідують релігійні служби принаймні раз на місяць, а кількість тих, хто відносить себе до католицької або протестантської церкви – 45%.
Навіть бастіон католицизму Польща, попри значущі цифри загалом, зазнає падіння показників відвідуваності церков. 34% поляків у 2024 році відвідували церкву щотижня – це найгірший показник в історії країни. Проте віруючими себе досі вважають 87% поляків.
Тим часом США також відчувають падіння. Якщо на початку 2000-х 42% американців відвідували церкву щотижня, то у 2023 році ці цифри впали до 30%. Серед молодих американців (18-29 років) лише 22% ходять до своїх храмів щотижня.
Західний світ все більше стає постхристиянським. Що стосується питання ідентичності, то громадяни країн ЄС найбільше відносять себе до сім’ї (81%), національності (73%), європейської належності (56%), політичної орієнтації (54%), і лише після цього — до релігії або віри (53%).
Читайте також
