Як COVID-19 змінить готельний бізнес в Україні

Фото: shutterstock

Фото: shutterstock

Спалах коронавірусу став гучним ударом для світового та українського готельного ринку. Закриті кордони держав, скасування авіасполучення, обмеження пересування у межах України між областями й абсолютна ізоляція країн одна від одного спровокували купу проблем у готельному секторі.

Марина Лео, партнер DEOL Partners, CEO 11 Mirrors Design Hotel і мережі Senator Hotels and Apartments, наводить дані прогнозу Всесвітньої туристичної організації ООН (UNWTO): у 2020 році число туристів скоротиться ледве не на третину, як порівняти з показниками 2019 року.

Під загрозою скорочення – 50 мільйонів робочих місць, пов'язаних з туристичною індустрією. Це, за її словами, не може не позначитися на сфері hospitality України.

Telegram Logo

«Упродовж останніх двох тижнів ми бачимо, як практично щодня в Києві та Україні закриваються мережеві гіганти та маленькі локальні готелі», — змушена констатувати готельєр.

Причому ресторани, бари, організація заходів та інші сфери індустрії гостинності мали бодай невеликий відрізок часу, щоб морально підготуватися до майбутніх наслідків коронавірусу. А готелі зіткнулися з жорстокою реальністю дуже швидко.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

За словами Олександра Чорного, власника Школи готельного бізнесу Michelle, падіння турпотоку почалося, власне, ще з лютого.

«Після введення карантину, за моїми оцінками, 35-40% готелів в Україні закрилися, інші працюють у дуже обмеженому режимі. Тому головна проблема – скорочення або повна відсутність прибутку», — пояснює він.

Ті, хто з якихось причин працюють, втратили від 60 до 90% доходу.

Щоб назвати всі «біди» готельного бізнесу від коронавірусу у світовому масштабі, досить процитувати гендиректора мережі готелів Marriott Arne Morris Sorenson:

«За 92 роки роботи компанії, яка пережила період Великої депресії, Другої світової війни та багатьох інших глобальних економічних криз, ситуація з COVID-19 не схожа ні на що, з чим ми стикалися раніше. COVID-19 здійснює більший раптовий фінансовий вплив на наш бізнес, ніж 11 вересня та криза 2009 року разом узяті».

За словами Артура Лупашка, засновника керуючої компанії Ribas Hotels Group, втрати готельного сектора в Україні у початковий період карантину вже обчислюються у мільйонах гривень.

«Найвищі цифри фіксують 5-зіркові об'єкти. Їхні збитки складають від трьох до восьми мільйонів гривень», — поділився спостереженнями на ринку експерт.

Олександр Чорний упевнений, що найбільше «недостача» у готелів, які працювали на бізнес-тревел, а також у готелів, розташованих у невеликих містах і обласних центрах поза потоками бізнес-трафіку.

«Напевно, єдиний виняток – заміський формат готелів, особливо, якщо це котеджні локації. На них у період карантину якраз є попит – люди з достатком вище середнього вважають за краще пересидіти карантин поза міста», — пояснив експерт.

До головних наслідків коронавірусу для готельного бізнесу в Україні, крім відсутності гостей, закриття та падіння доходів, Артур Лупашко зараховує касовий розрив.

Доходи, пояснює готельєр, стрімко стали нульовими. Це викликало необхідність багатьом компаніям відпустити майже всіх співробітників у відпустку за свій рахунок до закінчення карантину, зупинити рекламні кампанії та інші витрати.

Закрити двері довелося всім. А ті, хто бодай якось працював в обмеженому режимі перші дні, розповів Чорний, змушені закривати свої двері або виводити з продажу левову частину номерів.

Йдеться не про те, щоб хоч якось мінімізувати збитки. На кону відповідальність за безпеку співробітників і гостей, а також можливі наслідки за невиконання жорстких обмежень карантину.

«Не зупинити роботу готелю і стати причиною зараження гостей і співробітників — це може бути вбивчим для бізнесу та бренду в майбутньому», — впевнений Лупашко.

Ситуація ускладнюється тим, що поки що ніхто не знає, скільки триватиме ізоляція і наскільки швидко відновиться потік гостей після її завершення. Навіть якщо вдасться зупинити пандемію до літа, то ринок не зможе швидко відіграти втрати.

Щонайменше ще два-три місяці після закінчення карантину люди утримуватимуться від подорожей навіть у межах країни.

За прогнозами Лупашка, якщо карантин закінчиться пізніше 15 травня, то літнього сезону вже точно не буде. А багатьом готелям знадобляться місяці й роки, щоб відновитися.

Однак, на думку Олександра Чорного, сезонні об'єкти, які розташовані на морі, поки що в більш виграшному становищі за умови оптимістичного сценарію розвитку подій, бо й за звичайним графіком починають працювати з травня-червня.

Але якщо карантин продовжать, то є ризик, що цьогоріч вкрай відчутно зменшаться прибутки. Адже далеко не всі зможуть собі дозволити відпочинок у сформованих економічних реаліях.

«Чим довше карантин – тим менше запасу грошей у населення. А оскільки відпустка не входить до переліку товарів/послуг першої необхідності, то частина людей, які щорічно ставали гостями курортних готелів, просто відмовляться від відпочинку на літо 2020», — констатує експерт.

Зараз передбачити, що буде навіть через місяць, досить складно. Зрозуміло одне: світ всерйоз перетрусило і продовжує трясти, а всі наслідки та ступінь втрат будуть помітні пізніше.

Олексій Євченко, керуючий партнер ArtBuild Hotel Group, з-поміж інших «досягнень» COVID-19 називає глобальний страх, що виник і тепер змушуватиме людство весь час обертатися.

Страх, на думку експерта, позначиться абсолютно на всіх сферах життя, а також вдарить і по ринку готелів.

«Звісно, ми повернемося через деякий час до більш-менш нормального життя. Але відновлюватимемося повільно, болісно та весь час озираючись. Люди вже не будуть настільки вільно подорожувати та переміщатися по світу», — констатує Євченко.

На роздоріжжі

Зараз жоден експерт не візьметься з точністю стверджувати, що чекає готельний ринок після карантину та в перспективі двох років.

Ситуація настільки нестабільна та залежить від тисячі змінних, що опитані гравці ринку впевнені, що будь-який прогноз все одно потребуватиме швидких коректив.

Разом з тим ми спробуємо спільними зусиллями передбачити сценарії розвитку ситуації та перспективи готельного бізнесу в Україні після COVID-19.

По-перше, зараз напевно можна сказати лише одне – 2020 рік стане найскладнішим для готельної галузі. На часі буде лише те, щоб зберегти в дієздатному стані інфраструктуру, спробувати уникнути втрат або зменшити скорочення персоналу до мінімуму.

Вийти в нуль тепер здається дуже успішною і для багатьох практично недосяжною стратегією майбутнього, а не сьогодення.

По-друге, непевність і невизначеність стають тим самим серйозним викликом, з яким зіткнулися зараз не тільки готельєри, але й увесь бізнес.

«Перед компаніями стоїть складне фінансове та психологічне задача: з одного боку, потрібно мінімізувати витрати, включно з зарплатою співробітників. З іншого боку, необхідно зберегти діловий потенціал і людський ресурс для відновлення бізнес-процесів після закінчення карантину», — пояснює Лео.

Як це зробити — порядок денний для багатьох.

Чи є життя після карантину — питання, що хвилює все людство. Люди розділилися на безліч таборів і прихильників тих чи інших теорій. На ринку готелів говорять про три можливі сценарії: базовий, його песимістичну версію і дуже поганий варіант розвитку подій.

За базовим сценарієм карантин закінчується 24 квітня. За словами Чорного, у такому разі галузь почне відновлюватися до осені. Чекати, що бізнес-тревел відновиться швидше, експерт не радить.

«Ми бачимо ситуацію з карантином в інших країнах. Під великим сумнівом, що кордони та небо відкриють упродовж найближчого місяця чи двох, навіть якщо пандемія піде на спад, що поки що не спостерігається ніде, крім Китаю. Та й то з Піднебесної надходить дуже суперечлива інформація», — пояснює власник школи готельного бізнесу.

За таким сценарієм, за його словами, вихід готельного ринку на показники аналогічного періоду 2019 року можливий не раніше ніж через рік, тобто до весни 2021 року. І тут дуже важливі дві умови: карантин у всьому світі закінчиться не пізніше травня 2020 року, а восени не буде повтору пандемії.

Більш песимістичний сценарій – продовження карантину до червня або липня. У такому разі, прогнозує Чорний, на туристичний (читай – готельний) ринок негативно впливатимуть відразу два потужні фактори.

Перший – зростаючі фінансові втрати та втрати якісного персоналу. Людям в умовах простою готелів треба годувати сім'ї, професійні готельні кадри будуть змушені освоювати інші професії. Другий – серйозне зниження купівельної спроможності та збіднення 65-70% населення країни.

«За таким сценарієм, гадаю, вже з'являтимуться готелі, які не зможуть пережити кризу. У всякому разі – з нинішніми власниками. Період відновлення — півтора-два роки», — вважає він.

Третій сценарій – карантин триватиме шість і більше місяців. Наслідки – катастрофічні для галузі. Вона, на думку Чорного, не загине, але опиниться у затяжному періоді кризи: багато готелів закриються через відсутність попиту, деякі будуть переобладнані під гуртожитки або бюджетне розміщення, деякі стануть бізнес-центрами або щось на зразок того.

«Найголовніше, що на кілька років готельний ринок стане непривабливим для інвесторів. Період відновлення — 3-5 років», — прогнозує розвиток подій за таким сценарієм експерт.

Артур Лупашко зазначає, що готельний бізнес відрізняється досить високими показниками рентабельності (40-60%) і довгим періодом окупності (від 7 до 15 років).

Ці дві змінні, за його словами, зумовлюють більш м'який прохід через кризу, на відміну від більшості інших бізнесів.

«Більшість готелів швидко консервуються і так само швидко запускаються. Зазвичай сезонні об'єкти нашої мережі готелів Ribas Hotels Group ми консервуємо за 5-7 днів у вересні та запускаємо за 7-10 днів у травні», — пояснює він.

Витрати, які необхідні для підтримки готелю у період консервації, — це податок на землю, податок на нерухомість, охорона та комунальні (в межах 5-10% операційних витрат у період роботи).

Тож, скажімо, якщо фінансові показники до цього були в порядку і карантин закінчиться бодай у середині травня, то шанси у таких готелів є.

Інша ситуація, за словами Лупашка, з сервісними компаніями, пов'язаними з готельним бізнесом. Їхня рентабельність зазвичай складає близько 10-20%, і вони не можуть розпустити команду та за два тижні зібрати її назад перед сезоном.

«Зараз туроператори, сервіси онлайн-бронювання, керуючі компанії та тисячі турагентів звертаються до своїх резервів. Переважно їх вистачить на 1-2 місяці. До 70% турагентств закриються до 1 червня, якщо ситуація не зміниться», — впевнений Лупашко.

Марина Лео налаштована оптимістично: ринок вистоїть, але його чекає трансформація. У якості аргументу експерт радить озирнутися та подивитися, що у нас за плечима.

«За останні 30 років Україна пережила чимало політичних та економічних криз, бачила дві революції, звикла до постійного обвалу гривні і (не забуваймо) живе у стані військового конфлікту. І весь цей час ринок комерційної нерухомості існував, адаптувався під нові реалії та розвивався далі, хоча він дуже вразливий до таких перипетій. І зараз він теж вистоїть», — впевнена Лео.

За її словами, після кризи вперед, як завжди, підуть тільки ті, хто зможе мислити та працювати інакше, відходити від штампів, створювати нові стандарти. Криза навчить нас новим технологіям ведення бізнесу та комунікації з людьми.

Бізнес чекає підтримки влади

Допоки готельний сектор виживає як може і намагається зрозуміти, як бути і куди діватися, влада зволікає з підтримкою галузі. Зараз відлік йде вже не на місяці або тижні, а на дні. Якщо підтримки не буде, то почнеться стагнація, масові звільнення та криза.

Є ряд необхідних першочергових заходів для порятунку та пом'якшення економічного удару від коронавірусу, яких потребує галузь. Готельний бізнес, пояснює Лупашко, зараз чекає від уряду наступних кроків:

  • заборонити нарахування штрафів, пені та інших фінансових санкцій на період карантину та впродовж 12 місяців після;
  • заборонити нараховувати відсотки та інші платежі за користування кредитними коштами;
  • зобов'язати банки та/або фінансові установи надавати відстрочку сплати коштів;
  • знизити ПДВ для підприємств готельної галузі до 10%.

Чорний теж додає до цього переліку:

  • податкові канікули;
  • скасування або бодай зменшення податку на землю;
  • скасування ПДВ на період кризи;
  • безвідсоткові кредитні програми;
  • відстрочка виплат наявних кредитів і податків, зниження (нехай навіть тимчасове) навантаження на ФОТ.

«Це допомогло б бодай якось впоратися з кризою, не втратити персонал і зберегти бізнес, який вже скоро (дуже на це сподіваюся) знову запрацює і знову наповнюватиме бюджет країни. А поки що – гра в одні ворота, і всі заяви про підтримку бізнесу так і залишаються декларативними», — резюмує експерт.

Серед важливих стратегічних рішень, які весь час відкладалися, на думку Лео, опинилося згадуване вже зниження ставки ПДВ для засобів розміщення та харчування (готелів і ресторанів), яке і так передбачено Угодою про асоціацію з ЄС, але й досі не реалізовано.

«У Люксембурзі – найнижча ставка ПДВ, лише 3%. Можливо, нам теж треба зробити найменшу в Європі та найпривабливішу для інвесторів ставку ПДВ», — пропонує готельєр.

Також, за словами Лео, серед пропозицій галузі звучало скасування туристичного збору як податку, який є дуже дорогим в адмініструванні як для держави, так і для бізнесу.

«Зважаючи на те, що зараз турпотоки дуже впадуть, немає сенсу в туристичному зборі на наступні 3 роки точно. Ще один необхідний фактор – надання податкових канікул для інвесторів на 3-5 років на оренду комплексів і землі (за прикладом Туреччини)», — переконана Марина Лео.

Час обнулитися та ставка на цифру

Гравці ринку нерухомості погоджуються, що готельний сектор чекають великі зміни як у короткостроковій перспективі після завершення карантину, так і в забігу на довгу дистанцію — 3-5 років.

Причому частина цих трансформацій відбуватиметься цілком природним чином, тобто вони продовжаться, активізуються. Або почнуться процеси переформатування, які дозріли та мають статися. А частина – за принципом «змінюйся або помри».

Наприклад, на думку Олександра Чорного, криза підштовхне готельєрів до оптимізації процесів – роботи кожного департаменту. Але це стосується виключно операційної діяльності. Все інше залежить від продажу номерів. Немає гостей – немає інвестицій.

«Є, звісно, певний відсоток готелів, для власників яких це не основний бізнес. За наявності подушки безпеки та інвестицій – саме можна і реконструкцію зробити, і купити парочку конкурентів. Але це не точно», — жартує експерт.

З переходом на цифру (наскільки це можливо), на думку експертів, у нас все в порядку. Звісно, переконана Марина Лео, нинішня криза дасть ще більш могутній поштовх до стрімкого розвитку технологій, які стають частиною сектора hospitality: штучний інтелект, відкриті програмні інтерфейси, доповнена реальність, використання голосових помічників, блокчейн, нейроінтерфейси, біометрія та розпізнавання осіб.

Проте готель – це місце, де люди зустрічаються, і ніщо не зможе замінити персонального спілкування.

Програють у гонці за гостя, зазначає Артур Лупашко, ті готелі, які не приділяють належної уваги своєму просуванню в інтернеті, інтеграції з сервісами онлайн-бронювання на сайті, оплаті карткою з сайту, віддаленій реєстрації, комунікації з гостями через популярні месенджери та іншим сервісам, які полегшують доступ до послуг готелю безконтактно.

Можливість бронювати й оплачувати номери онлайн, застосування хмарних сервісів і професійного ПЗ, готельне ТБ, системи контролю доступу та безпеки — все це вже давно використовується якісними готелями, впевнений Чорний. Тому глобального стрибка зростання цифровізації готелів чекати не потрібно.

«Максимум, що зроблять готелі, які поки що продавали номери по-старому, – телефон та/або мейл, поставлять модуль бронювання, може, налаштують чат-боти та більш активно підуть у соціальні мережі. Більш складні технології, як-от, скажімо, системи безключового доступу до номера (за допомогою цифрового ключа в телефоні), вимагають чималих інвестицій, що зараз не на порядку денному», — пояснює він.

Та й без цього роботи вистачатиме. Зміни — малі та серйозні — захоплять всіх без винятку.

Лише одне, на думку Лео, залишиться незмінним – потреба в гарних емоціях, у гостинності та в людському теплі.

«Це найбільша цінність, якої ми зараз значною мірою позбавлені. Онлайн-конференції, електронні повідомлення та наради в Zoom не можуть замінити живого спілкування. Після закінчення карантину людям з новою силою захочеться подорожувати, спілкуватися та відчувати повноту життя», — резюмувала готельєр.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини