Ми зібрали ключові поради експертів кожної з галузей права для збереження бізнесу у кризовий період.
Як зараз виглядає оптимальна модель управління? Як потурбуватися про співробітників і не втратити їх? А як бути з контрагентами? Пільги, постачання, платежі за електроенергію, комунікація — на що ще варто звернути увагу? Поради покликані зберегти режим повної бойової готовності та безпечної адаптації бізнесу.
1. Передусім слід тверезо оцінити ситуацію, що склалася в частині можливості щоденного забезпечення операційної діяльності та здатності генерувати доходи. Якщо під час карантину ви не зможете працювати взагалі, навіть у «гостьовому» чи дистанційному режимі, то чесно попросіть працівників взяти відпустки без збереження заробітної плати. Так ви збережете бізнес і згодом зможете відновити діяльність та робочі місця. Якщо люди цього не розуміють – варто оформляти стан простою та попереджати їх про наступне звільнення у зв'язку зі скороченням.
2. Не треба сподіватися, що ваші співробітники будуть так само ефективними, працюючи вдома дистанційно. Людям, особливо тим, хто має дітей, важко прилаштуватися до нового ритму життя. Тому проявіть терпіння та дайте кілька днів для налаштування процесів. Ваші співробітники будуть вам вдячні!
3. Слід пам’ятати, що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Тож якщо ви не маєте змоги зупинити виробничу діяльність, вам доведеться потурбуватися про засоби індивідуального захисту, службовий транспорт, моніторинг стану здоров’я, вимірювання температури та про інші необхідні для дотримання карантинного режиму та життєдіяльності речі. Інакше ви залишитеся без співробітників.
«Не треба сподіватися, що ваші співробітники будуть так само ефективними, працюючи вдома дистанційно».
Мої поради будуть лаконічними. Отже, про заходи, яких варто вжити задля гарантованого збереження бізнесу.
1. Мінімізація витрат. Необхідно домовитися з працівниками, у роботі яких наразі відсутня необхідність, про відпустки власним коштом. З контрагентами — про зміну зобов‘язань (строків та розмірів здійснення платежів тощо) у зв‘язку з карантином. Полюбовно або у зв’язку з істотною зміною обставин/форс-мажором.
2. Здійснити всі можливі дії, направлені на продовження господарської діяльності — забезпечення відповідних умов та можливостей для працівників, у роботі яких є необхідність. Як віддаленої, так і на виробництві.
3. Обов’язкове стратегічне планування з урахуванням нових реалій – тобто можливість перепрофілювання бізнесу.
Необхідно одразу думати про можливе перепрофілювання бізнесу.
- Читайте також: Бізнес розповів, чого чекати після карантину
1. Підприємства у секторі енергетики повинні продовжувати роботу з урахуванням нормативних актів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Карантин, встановлений постановою Кабінету міністрів, не відноситься до надзвичайного стану, передбаченого Законом «Про правовий режим надзвичайного стану». Однак вимоги щодо роботи підприємств під час карантину передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» («Закон про запобігання COVID-19»). Зокрема, цим Законом передбачено порядок роботи працівників підприємств та порядок оплати житлово-комунальних послуг, електричної енергії зокрема. Водночас, відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії», підприємства енергетики повинні забезпечувати безпеку постачання електричної енергії як спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії.
Таким чином, під час карантину підприємства сектору енергетики повинні дотримуватись законодавства та забезпечувати безпеку постачання електричної енергії.
2. Врахувати форс-мажорні обставини у зв’язку з введенням карантину.
«Законом про запобігання COVID-19» перелік форс-мажорних обставин доповнено карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. З огляду на фактичне встановлення такого карантину з 12 березня, підприємствам у секторі енергетики рекомендується проаналізувати договірні зобов’язання з контрагентами у частині виконання їх під час форс-мажорних обставин. У разі можливих затримок з виконанням зобов’язань у зв’язку з карантином важливо надіслати повідомлення про форс-мажорні обставини контрагентам та отримати сертифікат ТПП України на підтвердження цих обставин. У випадку зміни строків виконання зобов’язань у зв’язку з форс-мажорними обставинами рекомендується укладання додаткових угод до договорів щодо нових строків виконання зобов’язань. Тож важливо дотримуватись умов договірних документів та своєчасно інформувати контрагентів про форс-мажорні обставини.
3. Бути готовими до затримок платежів за електричну енергію.
У зв’язку з карантином очікується, що більшість населення працюватиме дистанційно. Карантином також передбачаються обмеження пересування громадян. Це призведе до затримок у сплаті за комунальні послуги, за електричну енергію зокрема. Саме тому «Законом про запобігання COVID-19» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі неоплати їх або оплати не в повному обсязі. Затримки платежів можуть також очікувати виробники ВДЕ за вироблену електричну енергію за «зеленим» тарифом, оскільки так і не було вирішено питання щодо дефіциту гарантованого покупця. Таким чином, підприємства у секторі енергетики повинні враховувати можливі затримки з платежами за електричну енергію.
Підприємствам варто підготуватися до затримок платежів за електричну енергію.
- Читайте також: Кредитні канікули будуть не для всіх – позиція НБУ
1. Провести аудит контрактів з контрагентами та виділити коло «ризикових».
Очікується прийняття цілої низки управлінських рішень про невиконання або відстрочку виконання контрактних зобов’язань із посиланням на наслідки карантину як на форс-мажор. Це будуть саме управлінські рішення, ухваленні з прийняттям всіх правових ризиків та наслідків.
Тому будьте готові до судових процесів. Завчасно проконсультуйтеся та розробіть з радниками план дій для мінімізації ризиків як на випадок, якщо вам оголосять про форс-мажор, так і при прийнятті рішення про оголошення вами форс-мажору.
2. Адаптувати модель управління та робочі процеси.
Карантин, навіть у теперішню епоху тотальної діджиталізації, продемонстрував, що далеко не весь бізнес готовий до дистанційного управління. Не готовий як емоційно, так і з точки зору технічного забезпечення робочих процесів.
Рівень фінансової безпеки також переважно розрахований лише на короткотривалий карантин. За необхідності перегляньте правила управління та адаптуйте робочі процеси. Бізнес має бути готовий до нового форс-мажору.
3. Оптимізувати витрати.
Оберіть оптимальну для вас як з організаційної, так і з фінансової точки зору модель оформлення трудових відносин з працівниками: дистанційна робота, щорічна відпустка, відпустка без збереження заробітної плати чи простій.
Перегляньте (за необхідності) обрану систему оподаткування. Зверніть увагу, що ФОПи тимчасово звільняються від сплати ЄСВ. Скористайтеся податковими пільгами щодо тимчасового звільнення від сплати податку на нежитлове нерухоме майно та плати на землю.
Треба готуватися до судових позовів та процесів у зв'язку з форс-мажором.
Економічні кризи циклічні та відбуваються кожні п’ять років. Але до кризи, спричиненої пандемією в умовах стрімкого запровадження державою низки обмежень, бізнес виявився не готовий.
Попри наявність програм управління ризиками, з'ясувалося, що протистояти викликам у нових умовах досить складно. Сьогодні будь-якому бізнесу треба навчитися використовувати «вікно можливостей», що можуть відкритись перед ним, адже після будь-якого спаду завжди відбувається зростання. І головне — це пройти випробування у період викликів рецесії.
Безумовно, універсального рецепту протистояння викликам не існує, і будь-які рекомендації залежать від бізнесу та його масштабів. Проте, на мою думку, можна виділити наступні:
1. Перегляд внутрішніх політик управління ризиками та реагування на кризові ситуації.
В умовах кризи такі політики мають бути переглянуті, адаптовані до нових умов та вироблені покровові інструкції.
Наприклад:
– яким чином забезпечити роботу співробітників дистанційно;
– як забезпечити збір інформації для роботи над проєктами; проведення зустрічей;
– як замінити відрядження без суттєвого впливу на ведення бізнесу.
Необхідно розробити свої політики з урахуванням best and worth case scenario та готувати бізнес до розвитку кожного з них. Вплив пандемії – не єдиний ризик, який має бути враховано. Під час будь-якої кризи бізнес стає особливо вразливим, скажімо, до кібер-загроз. Не менш важливо точно визначити осіб, які мають відповідати за розробку та втілення відповідної політики управління ризиком.
2. Якщо бізнес передбачає надання послуг і співробітники можуть працювати дистанційно, то необхідно забезпечити наявність платформ для дистанційної роботи та для проведення онлайн-зустрічей.
3. Якщо компанія виробляє продукцію, то необхідно оцінити та переглянути політику постачань. Наприклад, якщо товар, який виробляється, містить компонент, який закуповується в країні, поставки з якої заборонені, то необхідно знайти інші канали постачання або перепрофілювати виробництво. Проте не можна виключати й те, що можуть виникнути проблеми з постачанням компонентів, і це має бути враховано під час виробництва такої продукції.
4. Здійснення правильної комунікації. Співробітники та клієнти є ключовими для розвитку будь-якого бізнесу. Саме тому співробітники та клієнти мають бути правильно проінформовані про антикризові заходи, яких буде вжито в компанії.
Так, наприклад, співробітники мають розуміти, що вони захищені в умовах кризи. Клієнти й собі мають бути правильно проінформовані про діяльність компанії в умовах кризи та розуміти, що ваша компанія є надійним контрагентом.
5. Не менш важливими є заходи, які можуть бути запроваджені державою для підтримки бізнесу. У такому разі йдеться не лише про пільги та податкові канікули, але й про державні замовлення у національних виробників. Відповідні заходи мають бути пролобійовані бізнесом в умовах кризи.
Cпівробітники мають розуміти, що вони захищені в умовах кризи.
Читайте також
