Верховна Рада 21 червня зробила робочими норми законодавства про стимули для індустріальних парків. Вона ухвалила в цілому законопроєкти № 5688 і № 5689, які вносять зміни до Податкового та Митного кодексів «з метою створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво».
Народні депутати, аналітики та представники бізнесу оцінюють новації неоднозначно. Одразу після ухвалення законопроєктів голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев написав: «Законопроєкти спрямовані на стимулювання розвитку вітчизняної промисловості в межах спеціально створених індустріальних парків. Питання є особливо актуальним для програми релокації підприємств із зони бойових дій».
Його колега з комітету ВР Ярослав Железняк залишив інший коментар: «Не голосував – вважаю популізмом, коли одного дня ми скасовуємо пільги на імпорт і одночасно впроваджуємо податкові пільги».
спробувало розібратися в тому, що хорошого бачать у новаціях їхні прихильники та в чому сумніваються їхні противники.
Які пільги запроваджуються для учасників індустріальних парків
Законопроєктами передбачено:
- звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування тієї частини прибутку, що звільнена від оподаткування;
- звільнення від імпортного ПДВ і мита на обладнання для виробництва без права відчуження цього обладнання протягом 5 років;
- право органів місцевого самоврядування надавати пільги за окремими місцевими податками (податок на нерухоме майно, плата за землю, земельний податок).
Що говорять прихильники пільг для індустріальних парків
Глава Мінрегіону Олексій Чернишов вважає: «Індустріальні парки стануть одним із ключових інструментів післявоєнного оновлення та модернізації України. Ухвалені фіскальні стимули допоможуть залучити іноземні інвестиції та дадуть змогу українським виробникам в умовах війни здійснити релокацію підприємств, відновити роботу та створити робочі місця».
Голова комітету ВР з економічного розвитку Дмитро Наталуха активно боровся за ухвалення законопроєктів, розроблених за його активної участі. Він зазначив, що раніше парки розглядалися як одна з найперспективніших галузей для інвестицій, що здатна залучити мільярди до реального сектору економіки. Зараз вони стали інструментом для виживання, бо «задовольняють дуже складні виклики релокації та запуску бізнесу під час війни».
Наталуха вважає, що індустріальні парки створюють умови, щоб бізнес із мінімальними витратами перемістився в безпечне місце.
«Велика територія з обладнаною інфраструктурою, на яку можна швидко перевезти виробництво, є оптимальною умовою для порятунку бізнесу», — пояснив нардеп.
Він додав, що після закінчення війни індустріальні парки на звільнених територіях стануть кластерами відновлення, довкола яких відбудовуватимуться постраждалі регіони.
Що говорять противники пільг для індустріальних парків
До індустріальних парків, як і до будь-яких інших спеціальних економічних зон, в Україні сформувалося багато в чому негативне ставлення. Причиною стало те, що всі попередні спроби їхнього створення призводили до появи податкових дірок і розквіту корупції.
Водночас у світі практика створення подібних економічних утворень є досить поширеною. Часто вона супроводжується корупційними скандалами, але в низці країн такі утворення – за наявності чіткої та жорсткої волі влади – справді приносять користь економіці.
Противники пільгових зон в Україні передусім сумніваються саме в наявності такої політичної волі.
У них також викликають протест спроби запровадження пільг для певної частини бізнесів (наприклад, преференції для вітчизняних постачальників під час держзакупівель тощо).
Після ухвалення законопроєктів № 5688 і № 5689 нардеп Ніна Южаніна написала: «Ми вводимо пільги для індустріальних парків саме тоді, коли цілі області, де ведуться військові дії, мають стати суцільною зоною з пільговим оподаткуванням».
Підприємець і бізнес-аналітик Валерій Пекар розгорнуто сформулював свою позицію: «Будь-які нерівні умови – це погано. Умови підприємницької діяльності мають бути однаковими для всіх по всій країні. Якщо є якась пільга, що стимулює економічний розвиток, то вона має бути для всіх галузей по всій країні. Наприклад, якщо є пільга на технологічне обладнання для запуску нового бізнесу (а це хороший економічний стимул), вона має бути для всіх підприємств усіх галузей усіх регіонів.
Саме такий підхід називає «відкритим доступом» Дуглас Норт, нобелівський лауреат з економіки. А пільги не для всіх він називає «обмеженим доступом». Простішою мовою, «обмежений доступ» — це економіка привілеїв, новий феодалізм».
Що являють собою індустріальн парки в Україні
Індустріальні парки в Україні ведуть свою неуспішну історію з 2012 року. Дмитро Наталуха вважає, що 21 червня Верховна Рада завершила реформу індустріальних парків, розпочату 2020 року.
У вересні 2021 року було ухвалено закон «Про індустріальні парки», який визначив нові умови створення, функціонування та державної підтримки індустріальних парків в Україні.
У ньому йдеться про стимулювання учасників індустріальних парків, але самі заходи не конкретизовано – це зроблено в законопроєктах № 5688 і №5689. Зауважимо, що їх було зареєстровано ще рік тому.
Державне стимулювання є доступним тільки ініціаторам створення, компаніям-управителям і учасникам індустріальних парків, інформацію про які внесено до Реєстру індустріальних парків. Такий реєстр веде Мінекономіки. Раніше він був доступний на сайті міністерства, але зараз його там немає.
Станом на грудень минулого року в Україні було зареєстровано 52 індустріальні парки, з яких працювали лише 10. У травні цього року з реєстру виключили парк «Олександрія».
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
