Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Чому НБУ вважає, що фінансова система України успішно протистоїть викликам війни

НБУ представив новий звіт про фінансову стабільність

НБУ представив новий звіт про фінансову стабільність

Нацбанк оприлюднив свій перший масштабний регулярний звіт після початку війни – Звіт про фінансову стабільність. Він з'явився відповідно до графіка попри те, що в регулятора бракувало статистичних даних для його складання.

У звіті НБУ зазначає, що:

  • банки успішно протистоять викликам війни завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та «рокам спільної роботи з реформування сектору»;
  • доступ України до світових фінансових ринків закрито, фінансування бюджету та підтримка міжнародних резервів можливі завдяки фінансовій допомозі країн-партнерів;
  • довіра вкладників до банків збереглася;
  • попит на кредити з боку населення та бізнесу значно послабився, як і ризик-апетит банків до надання нових позичок. Зростає лише гривневе корпоративне кредитування завдяки програмам державної підтримки;
  • уперше за п'ять років банківський сектор став збитковим через різке зростання відрахувань до резервів. Надалі збитки банків від кредитного ризику зростатимуть: за очікуваннями НБУ, унаслідок кризи банки втратять щонайменше 20% кредитного портфеля;
  • небанківські фінансові установи виявилися менш готовими до викликів війни, як порівняти з банками, і гірше впоралися з операційними ризиками. НБУ дає їм змогу відновитися, не вживаючи одразу заходів впливу.
Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
289609252-5215121878603742-6299689974632172721-n.jpg

Економіст Андрій Блінов виділив головні, на його думку, аспекти звіту.

  1. Індекс фінансового стресу (ІФС), який розраховується НБУ, навіть на піку (початок квітня-2022) був трохи нижчим, ніж у 2008 році, коли розгорнулася масштабна світова криза, і наприкінці 2014 – на початку 2015 року (тоді були активний «банкопад»), глибока девальвація гривні, загроза гіперінфляції).
  2. У травні – червні ІФС знизився, оскільки громадяни переконалися, що попри війну банківська система є платоспроможною, 85% відділень банків працюють, можна розрахуватися картками, зняти готівку, купити-продати валюту, отримати своєчасно відсотки чи свої депозити.
  3. Побачивши, що банківська система працює, громадяни наростили рештки вкладів. Проте дедалі більше коштів зберігаються на рахунках до запитання чи ультракоротких депозитах.
  4. Банки дуже обережно кредитують, розуміючи ризики та покладаючись на розширення урядом програм державної підтримки. На початку червня частка програм «5-7-9%» перевищила 20% кредитного портфеля банків.
  5. Ризики зростають. Фахівці оцінили кредитний і макроекономічний ризики у 8 балів, прибутковості та валютний – у 7 за 10-бальною шкалою.
  6. Приблизно 20% нинішнього кредитного портфеля банків за оптимістичним сценарієм стануть проблемними. Водночас стрес-тест показав, що завдяки капіталу та накопиченому прибутку топ-20 банків можуть у середньому допустити навіть 25% безнадійних кредитів.
  7. У зоні найбільшого ризику – кредити зеленій енергетиці та машинобудуванню. Активно кредитується сільське господарство, де ризики вважаються низькими.
  8. У банків висока ліквідність, тому НБУ дотримуватиметься політики регуляторних послаблень.
  9. Небанківські фінансові установи відчули всі ризики війни. Натепер лише приблизно дві третини цього сектору подають фінансову звітність. Сьогодні значно менший попит на страхування та послуги фінансових компаній.
  10. Дефіцит державного бюджету залишається одним із ключових макрофінансових викликів. Він наближається до 150 млрд грн, що за офіційним курсом становить майже $5 млрд. НБУ сподівається, що потреба в емісії гривні знизиться (з початку війни центробанк викупив військових ОВДП на 190 млрд грн). Це послаблюватиме тиск на валютний ринок і знижуватиме інфляційні очікування.
Підписуйтесь на нас в Google News!
289498252-5215158875266709-4630138104279058445-n.jpg


Коментарі

Всі новини