Нацбанк оприлюднив свій перший масштабний регулярний звіт після початку війни – Звіт про фінансову стабільність. Він з'явився відповідно до графіка попри те, що в регулятора бракувало статистичних даних для його складання.
У звіті НБУ зазначає, що:
- банки успішно протистоять викликам війни завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та «рокам спільної роботи з реформування сектору»;
- доступ України до світових фінансових ринків закрито, фінансування бюджету та підтримка міжнародних резервів можливі завдяки фінансовій допомозі країн-партнерів;
- довіра вкладників до банків збереглася;
- попит на кредити з боку населення та бізнесу значно послабився, як і ризик-апетит банків до надання нових позичок. Зростає лише гривневе корпоративне кредитування завдяки програмам державної підтримки;
- уперше за п'ять років банківський сектор став збитковим через різке зростання відрахувань до резервів. Надалі збитки банків від кредитного ризику зростатимуть: за очікуваннями НБУ, унаслідок кризи банки втратять щонайменше 20% кредитного портфеля;
- небанківські фінансові установи виявилися менш готовими до викликів війни, як порівняти з банками, і гірше впоралися з операційними ризиками. НБУ дає їм змогу відновитися, не вживаючи одразу заходів впливу.
Економіст Андрій Блінов виділив головні, на його думку, аспекти звіту.
- Індекс фінансового стресу (ІФС), який розраховується НБУ, навіть на піку (початок квітня-2022) був трохи нижчим, ніж у 2008 році, коли розгорнулася масштабна світова криза, і наприкінці 2014 – на початку 2015 року (тоді були активний «банкопад»), глибока девальвація гривні, загроза гіперінфляції).
- У травні – червні ІФС знизився, оскільки громадяни переконалися, що попри війну банківська система є платоспроможною, 85% відділень банків працюють, можна розрахуватися картками, зняти готівку, купити-продати валюту, отримати своєчасно відсотки чи свої депозити.
- Побачивши, що банківська система працює, громадяни наростили рештки вкладів. Проте дедалі більше коштів зберігаються на рахунках до запитання чи ультракоротких депозитах.
- Банки дуже обережно кредитують, розуміючи ризики та покладаючись на розширення урядом програм державної підтримки. На початку червня частка програм «5-7-9%» перевищила 20% кредитного портфеля банків.
- Ризики зростають. Фахівці оцінили кредитний і макроекономічний ризики у 8 балів, прибутковості та валютний – у 7 за 10-бальною шкалою.
- Приблизно 20% нинішнього кредитного портфеля банків за оптимістичним сценарієм стануть проблемними. Водночас стрес-тест показав, що завдяки капіталу та накопиченому прибутку топ-20 банків можуть у середньому допустити навіть 25% безнадійних кредитів.
- У зоні найбільшого ризику – кредити зеленій енергетиці та машинобудуванню. Активно кредитується сільське господарство, де ризики вважаються низькими.
- У банків висока ліквідність, тому НБУ дотримуватиметься політики регуляторних послаблень.
- Небанківські фінансові установи відчули всі ризики війни. Натепер лише приблизно дві третини цього сектору подають фінансову звітність. Сьогодні значно менший попит на страхування та послуги фінансових компаній.
- Дефіцит державного бюджету залишається одним із ключових макрофінансових викликів. Він наближається до 150 млрд грн, що за офіційним курсом становить майже $5 млрд. НБУ сподівається, що потреба в емісії гривні знизиться (з початку війни центробанк викупив військових ОВДП на 190 млрд грн). Це послаблюватиме тиск на валютний ринок і знижуватиме інфляційні очікування.
Подякувати 🎉
