Учора, 7 червня, Міністерство фінансів на черговому аукціоні з розміщення військових ОВДП не змінило ставки прибутковості (9,5%, 10% і 11,5% річних) попри підвищення Нацбанком облікової ставки з 10% до 25%. Ймовірно, тому облігацій було продано лише на 810 млн грн. На попередніх аукціонах продажі були на мільярди гривень.
Загальна кількість заявок упала проти попередніх аукціонів майже втричі – зі 116 до 40.
«Військові облігації — це насамперед інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення РФ, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки за військовими ОВДП залишаються фіксованими», — заявляв Мінфін 6 липня.
Для чого НБУ підвищив облікову ставку
«Підвищення облікової ставки дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів і знизити тиск на валютному ринку. Це покращить здатність Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни», – сказав 2 червня голова НБУ Кирило Шевченко.
Раніше Нацбанк неодноразово рекомендував підвищити прибутковість під час початкового розміщення ОВДП. Зокрема, у НБУ розраховували, що після підвищення облікової ставки до 25% і ставки за депозитними сертифікатами «овернайт» до 23% Мінфін підвищить ставки й за ОВДП.
Заступниця директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко зазначила, що «НБУ підвищив ставки до 25% у відповідь на загрозу кризи платіжного балансу під час війни. Коли гривня фактично вже девальвувала на 17%, і це лише валютний ризик (а є ще купа інших), така ставка зовсім не здається занадто високою.
Чому Мінфін не підвищує прибутковість ОВДП
Аналітики інвесткомпанії ICU вважають, що підвищення облікової ставки створює виклики Мінфіну. Якщо там підуть на значне підвищення прибутковості облігацій, це призведе до більшого попиту як із боку населення, так і корпоративного сектору. Банки отримають більший відсотковий дохід за депозитними сертифікатами і, ймовірно, вдаватимуться до цінової конкуренції за депозити. Проте обсяг ліквідності скоротиться, оскільки банки охоче погашатимуть кредити рефінансування з рухомою відсотковою ставкою, які вони отримали під час пандемії.
Член наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова назвала рішення не підвищувати ставки за облігаціями правильним. «До того ж основний покупець — однаково НБУ. Ми країна, що воює, і це накладає свій відбиток», — пояснила вона.
Чому банки критикують НБУ за підвищення ставки
Підвищення ставки на 15 в. п. – до 25% призведе до закриття понад 20 банків і зашкодить фінансовій стабільності України. Про це йдеться в листі президента Асоціації українських банків (АУБ) Андрія Дубаса голові НБУ Кирилу Шевченку.
АУБ закликала Нацбанк зберегти ставки за довгостроковими кредитами рефінансування станом на 1 червня на період воєнного стану та на три місяці після його припинення.
Зазначається, що, за попередніми розрахунками, не менш як 50% позичальників припинять обслуговувати кредити в разі підвищення відсоткової ставки. Уже зараз багато клієнтів звертаються до банків із проханням про реструктуризацію, що означає автоматичне погіршення структури активів банків.
«Споживчі кредити та кредити бізнесу містять фіксовану відсоткову ставку, яка має залишатися незмінною, а це означає величезні збитки негативної відсоткової маржі. Ситуація, коли великі роздрібні торгові мережі вже беруть кредити під 30% для попередньої оплати, не виняток», — йдеться в листі.
Пояснимо: підвищення облікової ставки спровокувало зростання ціни гривневого ресурсу не лише на депозитному та кредитному ринках — різко подорожчали й кредити НБУ банкам, які називаються рефінансуванням.
Національний банк кредитує за рухомою ставкою, прив'язаною до облікової. Тому зараз зросла ціна всіх кредитів регулятора:
- раніше наданих — з 10 — 11% до 25 — 26%;
- нових – з 11% до 27%.
Одночасно подорожчали й депозити, які банки можуть розміщувати в НБУ (депозитні сертифікати) – з 9% до 23% річних.
Якщо банки платитимуть НБУ за вже отриманими кредитами 25 — 26% річних, а за держоблігації отримуватимуть 11% річних, вони зазнаватимуть великих збитків.
Що говорять фінансові експерти про ситуацію, що склалася
Аналітик Олексій Кущ називає причиною ситуації нездатність створити «розширений уряд» у складі Кабміну та Нацбанку. Саме такий формат роботи фінансової влади в багатьох країнах був одним із ключових чинників подолання двох останніх криз у світі (2008 рік і пандемія).
«Якщо НБУ на зло Мінфіну підвищує облікову ставку у 2,5 раза (мовляв, залучайте ресурс із ринку), а Мінфін на зло НБУ залишає дохідність за своїми облігаціями на колишньому рівні (мовляв, ви з дуба впали — який ринок під час війни), то ситуація виходить й ідіотська, і кумедна одночасно», — пояснює він.
Адже тепер банки можуть підняти ставки за депозитами до 20% і забрати в Мінфіну весь дефіцитний ресурс, який є на руках у населення (прибутковість банківських депозитів буде вдвічі вищою, ніж держоблігацій, а рівень гарантій приблизно однаковий).
Експерт продовжує: «Кредитування згортається, рефінанс банків буде дуже дорогий (27%), позичальників під 35% не знайдеш (не всім же сіллю і бензином торгувати)».
Він вважає, що під загрозою перебуває держпрограма компенсації відсоткової ставки «5-7-9%»: бюджет не зможе довго компенсувати кредитну ставку з 35% до 5%.
Як ситуація може розвиватися далі
Частина експертів вважають, що Мінфін «зламається» та підвищить дохідність ОВДП. Підштовхне його до цього:
- розуміння того, що зараз мало хто купуватиме облігації зі старою прибутковістю 9 – 11,5%;
- гостра потреба у фінансах. У червні Мінфін має погасити 21 млрд грн за старими ОВДП.
Ексміністерка фінансів Оксана Маркарова зазначає: «Навіть якщо ставка за ОВДП буде вищою за ставку рефінансування, зараз жоден із постійних учасників ринку не піде в них у будь-якій значній кількості».
Марія Репко, проаналізувавши дані щодо структури власності ОВДП, написала, що «з початку року головний патріот і підтримувач бюджету в країні – це НБУ. А банки та інші за ставкою 9 – 11% підтримувати бюджет не поспішають».
«Тут або нова емісія НБУ, або треба припинити говорити, що ОВДП — це питання патріотизму, й підняти ставку, на що розраховує ринок», — вважає експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз.
Директор «Інституту соціально-економічної трансформації» Ілля Несходовський сумнівається: «А хто купить тепер? Банки в депозитні сертифікати пішли під 23%, населення – у депозити під 18%. НБУ сам вистрілив собі в ногу, бо іншого виходу, як викупити все самому, у нього тепер немає.
Другий можливий варіант розвитку ситуації — НБУ знизить ставку. За неофіційною інформацією, у Нацбанку вирішили в найближчі три тижні спостерігати за реакцією банківського сектору, змінами обмінного курсу, інфляцією. Наприкінці червня монетарний комітет НБУ може зібратися на позачергове засідання та опустити облікову ставку (планове засідання із цього питання намічено на 21 липня).
«Скільки ще може тривати така ситуація, гадаю, можна оцінити хіба що за темпами, якими зливаються резерви, тобто на скільки ще місяців дефіциту (з огляду на майже повний перелив надрукованої гривні у валюту) їх вистачить», — вважає Репко.
Ексбанкір Олександр Деркач запитує: «Якщо Мінфін залишив ставку на рівні 10%, а банки не кредитують і не беруть депозити, то для кого підвищили цю ставку, цікаво?»
«Я поки що бачу різнобій думок і політику страуса — типу саме розсмокчеться. Але неринкову ситуацію жодними ринковими методами розв'язати не вдасться. Не треба тішити себе ілюзіями. Треба всім керувати вручну. Таке управління проблем не розв'язує, але й не відкладає їх на майбутнє. З огляду на обсяг цих проблем і темпи їхнього наростання надовго відкласти не вдасться. Кілька місяців», – вважає Деркач.
