Крах американського банку Silicon Valley (SVB) міг, але не спровокував широку кризу у банківському секторі. Головною причиною цього стала швидкість – менше 49 годин – з якою регулятор та інші держоргани США ухвалили рішення гарантувати всі депозити у цьому банку, а не лише застраховані. Але перед цим фактор швидкості – швидкість поширення інформації серед клієнтів банку – відіграв вирішальну роль у краху SVB.
Bank of United States від катастрофічного падіння в 1930 році, на початку «Великої депресії», врятувало лише те, що в перший день набігу клієнтів лише п'ята частина з них змогла пробитися до кас. Крах банку Lehman Brothers, з якого почалася фінансова криза 2008–2009 років, стався через два роки після того, як стало відомо про проблеми банку, і за кілька місяців після того, як ситуація в ньому стала незворотною. У випадку зі SVB на все пішов фактично тиждень.
Фінансист Андрій Мовчан вважає, якщо регулятори залишатимуться «ламповими» у цифрову епоху і діятимуть повільно, то проблем буде більше. Їх потрібно передбачати, регулятори повинні встигати зайти до банку раніше наляканих вкладників. Ринки банків незабаром мало відрізнятимуться від ринків акцій, де ціни часто швидко злітають і падають. Так і вкладники можуть хвилями вдаватися до банків і так само швидко тікати. Все, що їм зараз потрібно для цього – натиснути кнопку на клавіатурі.
Соціальні мережі як каталізатор банківської кризи
Останні банківські кризи унікальні тим, що «прискорилися через шалену балаканину в соціальних мережах, яка підживлювала паніку», йдеться у статті британської газети The Guardian.
Набіг на банки відбувається, коли клієнти втрачають віру у здатність установи подбати про їхні гроші, і починаю забирати свої депозити. У міру того, як все більше людей роблять це, ймовірність того, що банк зможе покрити зняття коштів, падає. Це призводить до того, що все більше клієнтів вимагає повернення своїх грошей.
«Якщо ви бачите, що вулицею біжить фахівець із знешкодження бомб, не питайте його, що трапилося, просто постарайтеся не відставати від нього», – вважає Деніел Девіс, керуючий директор Frontline Analysts.
Тривожні повідомлення в Twitter, обмін новинами в WhatsApp у поєднанні з простотою доступу, яку забезпечує онлайн-банкінг, розглядають аналітики як серйозний каталізатор нинішньої кризи. У випадку SVB ситуація посилилася ще й тим, що у нього було всього 37 тис. великих вкладників, й практично всі вони були стартаперами в Кремнієвій долині, багато хто знав один одного. Тому коли з'явилася інформація, що банк може мати проблеми, вона поширилася як лісова пожежа по клієнтській базі.
Експерти припускають, що в епоху соціальних мереж психологічна поведінка, яка стоїть за набігами на банки – масовий страх вкладників перед втратою своїх заощаджень – посилюється та поширюється швидше, ніж будь-коли.
Як соцмережі прискорювали крах SVB
Коли SVB не вистачало власних коштів для виплат за депозитами, банк почав шукати гроші, де тільки можна. У тому числі вирішив продати частину своїх акцій. Це стало похоронним дзвоном для банку. Фірма венчурного капіталу Founders Fund наказала компаніям у своєму портфелі вивести гроші із SVB. «У наповненому плітками світі Кремнієвої долини ця новина поширилася зі швидкістю лісової пожежі. Клієнти зняли 40 млрд доларів – п'яту частину депозитів SVB – лише за кілька годин», – пише The Guardian.
Марк Тлущ, генеральний директор Mangrove Capital, написав у Твіттері: «Якщо ви не радите своїм компаніям отримувати готівку, значить, ви не виконуєте свою роботу як член ради директорів або акціонера».
Інвестор Білл Акман написав там же, що якщо федеральні регулюючі органи швидко не втручаються і не гарантують всі депозити, то через кілька днів почнеться масове вилучення коштів з інших банків.
«Зараз ви повинні бути в абсолютному жаху, – написав інвестор Джейсон Калаканіс, який набрав своє повідомлення великими літерами. – Це правильна реакція на набіги на банки та зараження».
Ці та інші повідомлення бачили клієнти банку, які, зазвичай, є технічно підкованими підприємцями та активними користувачами соцмереж.
Конгресмен Патрік МакГенрі назвав те, що сталося «першою банківською втечею, викликаною Твіттером».
При цьому деякі повідомлення, які викликали у клієнтів холодний піт, виявилися помилковими. «Подібне поширення дезінформації у соціальних мережах не свідчить про здоров'я нашої галузі», — вважає Ліндсі Джонсон, президент Асоціації споживачів банківських послуг США.
Читайте також
