У селі Заковце у східній Словаччині проживає Маріан Куффа, римсько-католицький священик, чиї консервативні погляди на аборти, одностатеві шлюби та зміну статі принесли йому загальнонаціональну популярність та близько 1 мільйона переглядів його проповідей у соціальних мережах. Він каже, що може принести від 100 до 200 тисяч голосів виборців будь-якому політику, якщо він захищає християнські цінності.
Вплив Куффа на словацьку політику оголює крихкість шлюбу між ЄС та колишнім Східним блоком, пише Bloomberg. Хоча більшість громадян цих країн, як і раніше, підтримують ЄС, популістські голоси посіяли невдоволення, яке вкоренилося після кризи з біженцями 2015 року, пандемії коронавірусу та вторгнення Росії в Україну.
ЄС вклав близько 515 мільярдів євро у вісім колишніх комуністичних країн, а також Мальту та Кіпр відтоді, як вони стали членами 1 травня 2004 року.
Фінансова допомога в ЄС новим країнам-членам
Тим не менш, більше людей підтримують політичні групи, які виступають проти позиції ЄС з усіх питань, від міграції та ЛГБТК+ та ґендерних прав до зеленої політики, ніж будь-коли раніше.
Рекламні щити у Будапешті напередодні червневих виборів до Європейського парламенту зображують діячів опозиції маріонетками Брюсселя. Прем'єр-міністр Віктор Орбан назвав заплановане законодавство щодо міграції «ще одним цвяхом у труну» ЄС. Своєю чергою ЄС продовжує заморожувати фінансування у розмірі 20 мільярдів євро Угорщини через побоювання з приводу корупції та підриву демократії Орбаном.
У Польщі, яка поглинула більше коштів ЄС на душу населення у чистому вираженні, ніж будь-хто, уряд Дональда Туска намагається виправити результати восьмирічного правління націоналістичної «Партії закону і справедливості». Ця партія, як і керівництво Угорщини, демонізувала ЄС за нав'язування своїх «ліберальних цінностей» країнам, які їх не хотіли, навіть попри те, що гроші Євросоюзу допомогли збільшити ВВП Польщі на 50%.
Затиснута між цими двома країнами Словаччина вирізняється тим, що вона подолала найбільші перешкоди на шляху вступу до ЄС. З кінця 1990-х вона провела ретельні економічні та політичні реформи. Однак і тут переважаючий вітер скерований проти основного європейського спрямування завдяки таким діячам, як Куффа.
Минулого року колишній прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повернувся до влади як голос опозиції Брюсселю. Його дружня до Росії позиція ставить країну у розбіжності з партнерами та загрожує зруйнувати єдність Європи у допомозі Україні. Він також відкрито висміює ґендерні питання.
Фіцо зміг сформувати коаліцію більшості завдяки «Словацькій національній партії», яку підтримав Куффа. Священик також заявив, що його підтримка допомогла союзникові Фіцо Пітеру Пеллегріні перемогти на президентських виборах у квітні.
ВВП на душу населення порівняно із середнім показником по ЄС, за регіонами, 2022 рік
У чому причина таких настроїв? Як завжди, політика відбиває економіку. У той час як гроші ЄС підвищили рівень життя, розрив між багатими, більш ліберальними містами та консервативною сільською місцевістю збільшився.
Так, ВВП на душу населення в Братиславі, столиці Словаччини, 2022 року становив 146% від середнього показника ЄС. У східній Словаччині, де знаходиться Заковце, цей показник становив 52%.
У селах можна почути таке: «За комунізму все було краще» та «Ми ще не готові до того ліберально-демократичного поїзда, до якого сіли».
При цьому членство в ЄС так змінило життя у цих регіонах:
- у середньому доходи 70 мільйонів жителів Східної Європи збільшилися щонайменше вдвічі, вони живуть щонайменше на три роки довше і кожне домогосподарство від Вільнюса до Праги має хоча б один автомобіль;
- кордони, що колись поділяли країни, зникли;
- п'ять із восьми країн відмовилися від своїх валют на користь євро, і в багатьох із них є як мінімум один доларовий мільярдер;
- Прага, Будапешт, Варшава, Вільнюс та Братислава мають вищий прибуток на душу населення, ніж у середньому по ЄС.
Голова центрального банку Литви Гедимінас Сімкус назвав членство в ЄС важливішим, ніж план Маршалла, який допоміг відновити Європу після Другої світової війни.
Гроші ЄС допомогли перетворити інфраструктуру Польщі: від залізниць, доріг та аеропортів до сільського господарства. Наразі вона експортує продукти харчування на суму 30 мільярдів євро на рік порівняно з 4 мільярдами на момент вступу до ЄС.
Тим не менш, фермери нині є одними з найзапекліших критиків ЄС, особливо польські, які виступають проти імпорту зерна з України. Цього року вони вийшли на вулиці та заблокували прикордонні переходи з Україною та іншими сусідами.
Це не лише гнів із приводу того, що, за їхніми словами, є неконтрольованим припливом української продукції, а й виступ проти «Зеленого курсу» ЄС, метою якого є зведення нанівець викидів парникових газів до середини століття.
Читайте також
