Споживча інфляція в Україні прискорюється (до 17% у річному вимірі в травні з 16,4% у квітні), зазначається в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ, який опубліковано 6 червня.
Основними чинниками такого прискорення залишаються «шоки з боку пропозиції»:
- порушення виробничих і логістичних ланцюжків;
- руйнування потужностей та інфраструктури;
- окупація частини територій.
Наслідками цього є виникнення локальних чи тимчасових дефіцитів (пальне, сіль), збільшення видатків бізнесу, шокове зростання цін на окупованих територіях.
Сприяють розгону інфляції й інфляційні очікування бізнесу та населення, що гіршають.
Одночасно посилюються чинники, що стримують інфляцію. Так, через надлишок аграрної сировини та обмеження експорту відчувається зниження тиску на ціни на низку харчових продуктів (борошно, хліб, олію, м'ясні та молочні вироби, яйця).
Помірне зростання вартості послуг і непродовольчих товарів багато в чому стримується зниженням споживчого попиту.
Стримує інфляцію й запровадження Кабміном мораторію на підвищення тарифів на тепло та розподіл газу на період воєнного стану.
Економічна активність в Україні
У травні економічна активність відновлювалася як у виробничому, так і в секторі послуг. Проте НБУ наголошує, що відновлення послуг частково пов'язане із чинником сезонності.
Кількість підприємств, що повністю зупинили діяльність, у другій половині травня скоротилася до 14% (із 17% у квітні), однак загальний рівень завантаженості потужностей залишається на 40% нижчим за довоєнний.
Втрата ринків збуту та посилення цінового тиску стримують відновлення. Стабільно великим є негативний вплив порушеної логістики, зокрема постачання палива.
Оцінка запасу міцності підприємств покращилася. У травні кількість підприємств, що не мають проблем із браком ресурсів, зросла до 36%, вистачить ресурсів більш як на місяць 40% опитаних.
У травні пожвавилася діяльність низки металургійних і видобувних підприємств, відновлюється енергоінфраструктура.
У ГМК деякі виробники розконсервовують і нарощують потужності, зокрема, завдяки скасуванню мит у західних країнах. Окремі підприємства повідомили про розв'язання проблем експортної логістики та створення нових коридорів.
Видобуток вугілля державними шахтами від початку війни впав на 37%. Окремі приватні компанії продовжують видобуток і проводять наймання працівників для нарощування обсягів, зокрема, завдяки налагодженню нових експортних маршрутів.
Нарощується видобуток газу завдяки запуску нових міжпромислових газопроводів у центральних і східних областях. Частина приватних компаній вивели видобуток на довоєнний рівень.
На тлі зниження внутрішнього споживання розпочато експорт електроенергії до Молдови. «Укргідроенерго» готово розпочати експорт електроенергії до Польщі.
Виробники харчової продукції відновлюють роботу на звільнених територіях, вводять нові та розконсервовують старі потужності в західних і центральних регіонах. Надлишок сировини та переорієнтація споживачів на доступнішу та дешевшу вітчизняну продукцію підтримують розширення асортименту. Стримують галузь експортні обмеження, скорочення купівельної спроможності населення та зростання собівартості виробництва внаслідок логістичних труднощів і подорожчання енергоносіїв.
Машинобудування підтримується потребами енергетичної, транспортної та видобувної галузей і виробництвом спецтехніки, зокрема, завдяки іноземним замовленням і держзамовленню.
Окремі великі фармацевтичні компанії вийшли на довоєнний рівень виробництва, зокрема, завдяки випуску препаратів для потреб оборони та збільшення експорту.
Низка виробників одягу перезапустилися на заході країни й наростили виробництво, працюючи на потреби армії.
Сівбу ярих зернових і зернобобових станом на 26 травня було завершено на площі 78% від показників минулого року (13,2 млн га, або 93% плану Мінагрополітики на цей рік, який на 16% менший за торішній).
У транспортній галузі спостерігається значне пожвавлення: вантажні перевезення «Укрзалізницею» відновилися до 45% довоєнної потужності, відкрито додатковий прикордонний перехід для перевезення зернових вантажів. Однак черги на західних переходах залишаються значними, а експортні можливості УЗ обмежені браком прикордонної інфраструктури та наслідками обстрілів.
Будівництво житла відновилося в усіх регіонах, віддалених від зон бойових дій. Відновлення та нове будівництво розпочалися у звільнених містах. У Києві розпочинають реконструкцію та капремонт пошкоджених житлових будинків і соціальної інфраструктури.
Будівельну галузь багато в чому підтримують замовлення на відновлення транспортної інфраструктури та створення нових виробничих потужностей у безпечних галузях (будівництво цехів, зерносховищ тощо).
Стан ринку праці в Україні
Попри пожвавлення економіки попит на працівників відновлюється мляво, пропозиція значно перевищує попит.
За опитуваннями НБУ, стабілізувалася частка підприємств, які:
- суттєво (не менш як на 30%) скоротили штати;
- не змінили кількість працівників.
Середньозважений рівень зайнятості покращився, що може пояснюватися сезонністю. Він усе ще на 25% нижчий, ніж до війни (на початку березня він був нижчим на 40%).
Зростання кількості вакансій значно поступається приросту резюме претендентів, навіть для ІТ-фахівців.
Більшість підприємств не в змозі платити зарплату на довоєнному рівні. За різними опитуваннями, падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% проти довоєнного часу. З-поміж тих, хто не змінив або навіть підвищив зарплату, переважають сільгосппідприємства.
У травні, як порівняти з квітнем, зросли зарплати водіїв, медиків і фармацевтів, у переробній промисловості та сільському господарстві.
Доходи домогосподарств підтримуються соціальними виплатами, підвищенням пенсій і зростанням грошових виплат військовим.
Платіжний баланс України
У квітні сальдо зовнішньої торгівлі товарами повернулося до дефіциту. Експорт товарів залишився майже на рівні березня — удвічі меншим за торішні обсяги. Імпорт товарів збільшився майже за всіма основними групами, найбільше – автомобілів.
Водночас зберігався профіцит поточного рахунку завдяки значним обсягам фінансової допомоги, стійким обсягам грошових переказів, зниженню реінвестованих доходів і забороні на виведення дивідендів.
Як порівняти з березнем, несуттєво збільшився експорт продовольчих товарів, зокрема олії, насіння олійних культур і м'яса.
Експорт залізних руд і чорних металів і далі знижувався внаслідок руйнування та консервації виробничих потужностей, труднощів із відвантаженням продукції на експорт та високою завантаженістю доступних логістичних коридорів.
Навіть вихід на потенційні транспортні потужності забезпечить трохи більш як 50% довоєнних обсягів експорту зерна.
Експортну здатність УЗ обмежують:
- недостатні потужності з перевалки на кордонах;
- дефіцит вагонів у Європі (частка перевезень залізницею у загальних перевезеннях у Європі становить 15 – 35%, в Україні – 65%);
- необхідність «перевзуття» українських вагонів (різна ширина колії) або подрібнення поїздів (наприклад, у Молдові через незадовільний стан колій);
- бюрократичні процедури (фітосанітарний контроль, контроль якості продукції, потреба погодження переміщень).
Забезпечення потреб оборони країни, а також поступове поновлення роботи промислових і торгових підприємств зумовили нарощування закупівель неенергетичних товарів. Лібералізація оподаткування імпорту товарів стала додатковим чинником зростання. У НБУ наголошують, що саме вона стимулювала нарощування імпорту товарів не лише першої потреби. Як порівняти з березнем, у квітні збільшився імпорт:
- легкових автомобілів – удесятеро;
- мобільних телефонів – удвічі;
- пральних машин – учетверо;
- молюсків – утричі;
- раковин, умивальників – у 13 разів;
- декоративних виробів зі скла – у 13 разів;
- біжутерії – удвічі;
Надходження міжнародної фінансової допомоги частково компенсувало значні валютні інтервенції Нацбанку, що дало змогу утримувати міжнародні резерви на досить високому рівні.
У травні тривало зростання дефіциту державного бюджету. За підсумками січня — травня негативне сальдо перевищило річні дефіцити попередніх двох років.
Доходи бюджету й далі скорочувалися, проте їхнє падіння дещо сповільнилося завдяки як податковим, так і неподатковим надходженням (у квітні, зокрема, було дострокове перерахування прибутку НБУ).
Падіння податкових надходжень відбивало скорочення економічної активності та надання податкових пільг. Відсутність відшкодування ПДВ залишається «слабкою ланкою» внутрішніх податків.
Витрати бюджету очікувано суттєво зросли, насамперед на військові потреби та соціальні програми. Водночас фінансування багатьох витрат було повністю зупинено чи здійснювалося за необхідності.
Дефіцит державного бюджету профінансовано коштом міжнародного та монетарного фінансування. Зазначимо, що в цьому разі монетарне фінансування – це фактично емісія гривні, наприклад, у вигляді купівлі Нацбанком військових облігацій.
