Інфляція в травні зросте до 17% у річному обчисленні з 16,4% у квітні, а до кінця року сягне 20%. Про це йдеться в статті голови НБУ Кирила Шевченка, опублікованій у виданні ZN.ua.
Причинами зростання інфляції названо:
- фінансування Нацбанком переважної частини бюджетного дефіциту коштом емісії гривні;
- збереження Міністерством фінансів прибутковості гривневих державних облігацій на рівні нижчому за інфляцію, що стимулює споживання.
Стримувати інфляцію зараз допомагає фіксація Національним банком обмінного курсу та посилення валютних обмежень, вважає Шевченко. Але ефективність цих заходів є обмеженою, потрібно приймати інші рішення, насамперед уряду.
Структура випуску та вилучення гривні, млрд грн
Для системного розв'язання проблем інфляції та частково пов'язаної з нею девальвації потрібно поступово відходити від ручного управління економікою, вважає голова НБУ.
Спочатку необхідно повернутися до оподаткування імпорту та ввести додатковий імпортний збір із некритичних категорій імпорту.
Потім важливо запровадити справедливу винагороду для власників заощаджень, які вкладають їх у гривневі ОВДП.
Наступний потенційний крок – виведення з валютного ринку великих покупців держсектору.
Після цього можливе поступове повернення до рухомого обмінного курсу. За цим має відбутися поступове скасування валютних обмежень.
Важливим елементом утримання макрофінансової стабільності має стати нова програма з МВФ, обговорення якої вже можна розпочинати.
Голова НБУ вважає, що зараз українська економічна політика опинилася на роздоріжжі, де потрібно вибирати з двох варіантів.
Перший – зберегти поточний формат. НБУ виступає проти такого сценарію, коли основний тягар проблем покладатиметься на простих людей через високу інфляцію та знецінення гривневих доходів і заощаджень. Неминучу інфляційно-девальваційну спіраль однаково потрібно буде гальмувати, зміни в будь-якому разі доведеться робити, але вже в гірших умовах, тому вони будуть болючішими.
Другий варіант — повернення до ринкових основ управління фінансово-економічною системою з прийнятним дефіцитом бюджету та ринковими джерелами його фінансування.
Такі кроки будуть непопулярними, визнає Шевченко. Підвищення відсоткових ставок зазвичай не сприймається позитивно, хоча зараз кредитування й так обмежено неринковими чинниками. Збільшення імпортних податків негативно вплине на імпортерів, внутрішніх виробників і споживачів кінцевої продукції.
Однак ці заходи потрібно вживати, щоб зменшити наявні дисбаланси в економіці та привести роботу системи до нових умов, резюмував голова НБУ.
Читайте також
