Facebook Pixel

Скандальний законопроєкт 5600: хто постраждає найбільше (Оновлено)

Данило Гетманцев думає, як ухвалити законопроєкт із 12 тисячами поправок фото: УНІАН

Данило Гетманцев думає, як ухвалити законопроєкт із 12 тисячами поправок фото: УНІАН

На початку червня до Верховної Ради подали законопроєкт №5600 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Його ініціаторами виступили прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Президент України Володимир Зеленський та урядовці наголошували на тому, що одне з головних положень законопроєкту — це підвищення ренти за видобуток залізної руди, яка останнім часом зростає у ціні. Саме у контексті залізної руди заговорили про Ріната Ахметова та охрестили законопроєкт «антиахметівським».

Telegram Logo

Однак, коли текст документа з’явився на сайті Ради, виявилося, що про олігархів у ньому не так багато. Автори законопроєкту вважають, що якщо ухвалити №5600 — це принесе бюджету 50 млрд гривень на рік. Тільки частину можна отримати з підвищення ренти на руду, однак більшу суму мають покрити з нового «селянського податку».

Виникають запитання, як урядовці починали з боротьби проти олігархів, а закінчили «податками на город», тому видання The Page вирішило розібратися в основних моментах законопроєкту.

Оновлено 20 вересня.

Хто постраждає від законопроєкту №5600 найбільше

Хоча автори законопроєкту декларують його, як антиолігархічний, експерти та деякі депутати вважають, що він нашкодить саме середньому бізнесу та простим українцям.

На думку експертів, найбільше постраждають:

  • агропромисловість
  • нерухомість
  • оптова торгівля та середній бізнес.

Політичний експерт Олег Петровець вважає, що законопроєкт вдарить по простих українцях. Наприклад, обкладання ПДВ угод із купівлі-продажу нерухомості призведе до подорожчання нових квартир щонайменше на 20%, а підвищення ставки ПДФО на угоди з продажу квартир призведе до додаткового здорожчання житла ще на 5–18%.

Quote«Оподаткування угод купівлі-продажу житла значно б'є по кишенях простих українців та робить купівлю квартир вкрай невигідною. Люди змушені будуть переплачувати майже 20%. Але якщо врахувати тотальну бідність українського населення, то попит на житло просто впаде і постраждають підприємці, що надають послуги з придбання нерухомості», — написав він у колонці для «Української правди».

Також він звернув увагу на зниження площі землі, дохід від продажу врожаю з якої не оподатковується – з 2 га до 0,5 га. Це також вдарить тільки по фермерах, а великі землевласники нічого не втратять.

Хоча один із ініціаторів законопроєкту прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще минулого року обурювався через додатковий податок для малих землевласників (законопроєкт 3131, за яким власники паїв, не зареєстровані як підприємці, обкладалися податком приблизно у 1400-1500 гривень за гектар). Минув лише рік, а все сильно змінилося.

Ще один пункт, через який постраждає маленький та середній бізнес, це право брати у податкову заставу рухоме, нерухоме майно та вироблену продукцію платника податку.

Передбачається, що таке рішення податкові органи можуть ухвалити без рішення суду, і поки власник доводитиме, що з його майном немає жодних проблем, ним уже розпоряджатиметься податковий керуючий.

Народний депутат VIII скликання Руслан Сидорович вважає, що податкова перевірка за бажанням зможе донарахувати компанії будь-яку суму зобов'язань (з якою бізнес може не погоджуватися і вважати незаконною та звернутися до суду).

«Але ще до ухвали про відкриття судового провадження ви отримаєте візит податкового керуючого, який зможе повністю зупинити бізнес», — написав він у своїй колонці. За його словами, кредит у банку для погашення кредиту, звісно, не видадуть, активи компанії залишаться в заставі. «Власне, сам факт початку перевірки доводитиме український бізнес до інфаркту».

Хто висловився проти податкового законопроєкту

Як тільки текст з’явився, економісти, бізнес та народні депутати почали наголошувати на тому, що цей документ просто доб’є бізнес та пересічних українців.

Відомий в Україні бізнесмен Гарік Корогодський обурився цим законом. Він написав у своєму акаунті у Facebook: «Ви обіцяли, йдучи на вибори, лібералізацію податкової системи. Де? За все це я голосував. Зараз ви займаєтеся законопроєктом №5600. Це не закон, а економічний фашизм. Аналог №5600 є лише в одній країні — у Білорусі. Саме туди ми котимося».

Економісти також вважають, що №5600 далекий від боротьби з олігархами, а загалом навіть контрпродуктивний для бізнесу. «Ніяких заходів, які могли б сприяти економічному зростанню законопроєкт не передбачає. Навпаки, він погіршує середовище для бізнесу. Звичайно, я вважаю його неприйнятним», — заявив глава Центру економічної стратегії, експерт Гліб Вишлінський.

У партії «Голос» також кажуть про податковий тиск на українців, а не про антиолігархічну боротьбу.

Quote«Саме цей документ вводить так званий «податок на город», тобто оподаткування з продукції з землі, яку обробляють як присадибне господарство. Причому законопроєкт ще примудряються називати антиолігархічним. Але по ньому, якщо у тебе пів гектара землі, то ти зобов'язаний платити податки. Якщо у нас людина, яка має пів гектара городу, стала олігархом, то це чудово. Це такий креативний засіб закінчити епоху бідності», — заявив Ярослав Железняк.


Ярослав Железняк, фото: УНІАН

Ярослав Железняк, фото: УНІАН

Нардеп зазначив, що перша редакція законопроєкту — це спроба знищити бізнес. Він представив 199 поправок, а усього їх подали вже понад 12 тисяч.

У партії «УДАР Віталія Кличка» виступають за те, щоб виключити із 5600 положення, які посилять тиск податкових органів на малий та середній бізнес.

Quote«Влада, яка дбає про добробут громадян України і розвиток економіки, повинна не вигадувати «податки на повітря», необмежено посилюючи фіскальний тиск і збільшуючи ціни, а створювати комфортні умови для бізнесу і максимально забезпечувати умови для створення робочих місць», — заявила представниця партії «УДАР» Оксана Продан.

Ще один голос проти є від команди Шмигаля. Міністр юстиції Денис Малюська впевнений, що не можна ухвалювати законопроєкт №5600 у тому вигляді, як його зареєстрували. Він також говорить про шкоду для українців.

«Сподіваюся, що законопроєкт відрізнятиметься від тексту, який був зареєстрований у першому читанні. Там є правки, які можна і потрібно врахувати, щоб прості люди ніяк не відчули зміни оподаткування цим законопроєктом. Без них його не варто ухвалювати», – заявив міністр.

Крім невдоволення українців та депутатів є оцінка й Американської торгової палати. На її думку, від цього законопроєкту постраждає бізнес. Голова Американської торгової палати Енді Гундер окремо зазначив, що їхні експерти проаналізували зміни та вважають, що «переважна частина неприйнятна для бізнес-середовища».

Хто підтримує ухвалення скандального законопроєкту

Логічною є позиція партії «Слуга народу» — вона хоче, щоб за законопроєкт проголосували депутати Верховної Ради.

Один із ініціаторів проєкту Данило Гетманцев каже про те, що бізнес-асоціації, які виступають проти ухвалення законопроєкту, просто не хочуть платити гроші державі.

Данило Гетманцев, фото: УНІАН

Данило Гетманцев, фото: УНІАН

Під час інтерв’ю Радіо НВ, Гетманцева запитали, чи не вийде так, що Україна більше втратить, чим отримає через цей законопроєкт. Бо бізнес-асоціації кажуть про погіршення бізнес-клімату у державі.

Quote«Не вийде. Я розумію асоціації, вони захищають своїх членів, які не хочуть платити гроші державі», — відповів він.

Його колега по фракції Євгенія Кравчук також говорить про те, що 5600 треба ухвалити якнайшвидше, бо «страждає бюджет».

Quote«Ми б хотіли, щоб Верховна Рада невідкладно перейшла до розгляду цих законопроєктів (5600 та про олігархів), оскільки зволікання з 5600 просто буде нам коштувати відповідних сум до бюджету і ми вже бачимо, що певні збільшення статей в бюджеті на 2022 рік справді залежать від ухвалення так званого ресурсного законопроєкту», — заявила Кравчук.

Що змінилося після першого читання

14 вересня Комітет Верховної Ради розглянув і врахував низку поданих Всеукраїнською аграрною радою (ВАР) поправок до другого читання податкового законопроєкту, таких як відстрочка на один рік нарахування мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) на оброблювані землі, з яких не сплачуються податкові відрахування, і зниження його розміру до 4% від показника нормативно-грошової оцінки ділянки.

Нардеп Железняк зазначив, що частину скандальних положень законопроєкту №5600 змогли трохи виправити у робочих групах, а тепер їх опрацьовує податковий комітет. Він зазначив, що найбільш жорсткі правки вже прибрали:

  • ПДВ на продаж квартир, окрім першого продажу, щоб покупці не платили до 20% більше,
  • оподаткування продажу врожаю фермерів з ділянками від 0,5 га,
  • право податкової заборонити розпоряджатися майном підприємства, якщо перевірка знаходить нібито недоплату податків до бюджету.
Quote«І ще купа подібних норм, яка б лише збільшила тиск на підприємців та громадян», — розповів нардеп Железняк у коментарі виданню The Page.

Коли законопроєкт розглянуть

Наразі законопроєкт готується до другого читання, це зазначено на сайті Верховної Ради, але точної дати поки що не озвучували.

За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, Рада вдруге розглядатиме цей документ під час найближчих засідань. За планом спочатку розглянуть 5600, а потім законопроєкт про олігархів. Арахамія зазначив, що порядок може змінитися в залежності від кількості правок, яких до 5600 вже доволі багато.

Також є питання до процедури розгляду законопроєкту. За словами народного депутата від «Батьківщини», члена комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Андрія Ніколаєнка, документ розглядають із значними порушеннями.

«Дуже серйозний документ, як я вважаю, шкідливий для української економіки, розглядається в неналежний спосіб. Між першим і другим читаннями з'явилося близько 80 змін у статті, що не були предметом розгляду в першому читанні. Відповідно, це порушення ст. 116 регламенту. На це вказала велика кількість депутатів. Але це було фактично проігноровано керівництвом комітету», — заявив він виданню Politeka.

Варто зазначити, що на ухвалення цього законопроєкту уряд покладає великі надії, бо у проєкті бюджету є шість напрямків, які планують дофінансувати коштом потенційних надходжень у 30 млрд гривень від так званого антиахметівського законопроєкту.

Не ухвалений податковий законопроєкт має профінансувати і лікарні, і перепис населення, і будівництво залізниці та нових спортоб’єктів. Таким чином Кабмін намагається змусити депутатів проголосувати, попри очевидні мінуси документа.

Верховна Рада, фото: УНІАН

Верховна Рада, фото: УНІАН

Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк прямо назвав це шантажем Офісу президента, без якого такий законопроєкт не міг з’явитися.

Quote«Найбільший ризик я бачу в тому, що цей креативний шантаж частини депутатів з боку Офісу робить більш ймовірним знаходження достатньої кількості голосів для ухвалення податкового законопроєкту», — заявив він.

Законопроєкт №5600 тісно пов'язаний із бюджетом на 2022 рік, який дуже важливий для команди президента. Незважаючи на те, що до законопроєкту подали 12 тисяч поправок, «слуги народу» готові їх розглянути чимскоріше. Це буде не перший випадок в історії цієї каденції депутатів, коли вони за короткий строк опрацювали декілька тисяч поправок.

Як стало відомо 20 вересня, Верховна Рада на цьому пленарному тижні з 20 до 24 вересня розгляне законопроєкт №5600. Так вирішили під час погоджувальної ради, хоча спікер парламенту виступав проти цього рішення.

Коментарі

Всі новини