Facebook Pixel

Що не так у законопроєкті 5600, або «кожен із нас олігарх»

Андрій Реун
заступник голови комітету АПУ з податкового та митного права, партнер LCF Law Group
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

На старті липня ВРУ в першому читанні ухвалила законопроєкт № 5600. Документ входить до так званого антиолігархічного пакета, проте далеко не всі запропоновані зміни відповідають заявленій меті його ухвалення.

Розглянемо пропозиції до Податкового кодексу України, що є доволі дискусійними з огляду на їхнє поширення на значну кількість платників податків і розширення повноважень перевірчих органів.

Податкова застава на борг, який не виник

Держава має на меті отримати більше можливостей для боротьби з платниками податків, яким за підсумками податкових перевірок було донараховано додаткові податки та штрафи. Законопроєкт пропонує надати податківцям можливість накладати податкову заставу в розмірі неузгоджених податкових зобов’язань, тобто тих, що було донараховано за підсумками перевірок.

Telegram Logo

Згідно з чинною редакцією Податкового кодексу, майно передається в податкову заставу лише після виникнення податкового боргу, тобто прострочення сплати самостійно нарахованих або нарахованих перевірчими органами податків, що залишилися чинними після оскарження.

Документом пропонується надати можливість накласти заставу ще до закінчення процедури оскарження. Отже, платникам податків варто бути готовими до того, що в разі отримання навіть абсолютно протиправного податкового повідомлення-рішення право користування майном буде дещо обмежено щонайменше до моменту скасування такого податкового повідомлення-рішення. І це незалежно від факту його оскарження в адміністративному або судовому порядку. Особливу увагу на відповідне право податківців варто звернути платникам, які залучали кошти іноземних інвесторів, адже накладення податкової застави може призвести до обов’язку передчасного їхнього повернення.

У робочих групах із доопрацювання законопроєкту до другого читання обговорюється можливість встановлення обов’язку перевірчого органу звернутися до суду для накладення податкової застави. Однак таке звернення здійснюватиметься за спрощеною процедурою в порядку ст. 283-3 КАС України, а «наявність спору про право» не буде підставою для відмови в поширенні податкової застави на майно платника. Тому таке ускладнення процедури для перевірчих органів не може сприйматися як панацея для платників податків, хоча і значно покращить становище останніх.

Обмеження локацій для відпусток директорів

Крім того, керівникам підприємств, які понад 30 днів не сплачують податковий борг, що перевищує 1 млн грн, перевірчі органи можуть заборонити виїзд за межі України. Подібна норма не лише позбавить керівників закордонних відпусток, але й зустрічей з інвесторами, новими контрагентами, які могли б надати можливість вирівняти фінансове становище підприємства і сплатити податковий борг. Оскільки така заборона накладатиметься на керівника, який обійматиме посаду на момент накладення обмеження, то можна припустити активну роботу хедхантерів із метою заміщення посад директорів без фактичних повноважень.

Списання податкового боргу без рішення суду

Нещодавно податківці отримали можливість без рішення суду списувати з рахунків платників податків суму податкового боргу за задекларованими платником податків податковими зобов’язаннями, які перевищують 5 млн грн і не сплачуються впродовж понад 90 днів.

А документ пропонує надати право перевірчим органам списувати без рішення суду податковий борг без обмежень за розміром і строком прострочення. Фактично єдиним обмеженням буде те, що податковий борг має виникнути за самостійно задекларованими платником податків податковими зобов’язаннями.

Перевірка за найменшого сумніву щодо вчинення порушення, хоча можна й без нього

Ініціювати перевірки податківцям також може стати легше. Наразі запит на отримання інформації надсилається в тому разі, якщо перевірчим органам відомі факти, що свідчать про здійснені платником порушення. Недотримання цієї вимоги, зокрема не зазначення відповідних фактів у самому запиті, дає платнику підстави для відмови в наданні відповіді, а суду — для задоволення позову в разі оскарження наказу про проведення перевірки.

Законопроєкт пропонує надати можливість перевірчим органам звертатися із запитом, якщо ними виявлено факти, які «можуть свідчити» про порушення. Критерії для обмеження диспозитивності цієї норми на законодавчому рівні не встановлюються, тому вони, можливо, будуть створені Верховним Судом. Питання, чи використовуватимуть до того моменту перевірчі органи такий карт-бланш, є досить риторичним.

Підвищення цін на нерухомість

Безперечно, збільшення податкового навантаження сприяє підвищенню цін, а законопроєкт пропонує одразу збільшити таке навантаження в частині податку на доходи фізичних осіб і ПДВ.

Говорячи про оподаткування фізичних осіб, варто зазначити, що наразі дохід від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості оподатковується за ставкою 5%. Згадуючи класичну теорію, що, починаючи з третьої дії, виникає систематичність, законодавець вирішив доходи від третього й наступних продажів оподатковувати за ставкою 18%.

Під час проведення робочих груп із доопрацювання документа було досягнуто домовленостей, що ставка 18% застосовуватиметься не до всього доходу, а до різниці між ціною придбання об’єкта нерухомості та ціною його продажу. Подібна зміна бази оподаткування є цілком логічною. Систематичність продажів, вочевидь, вказує на наявність ознак підприємницької діяльності або активного інвестування фізичною особою. Водночас як порядок оподаткування доходів від підприємництва, так і порядок оподаткування інвестиційного прибутку містять урахування витрат особи для визначення бази оподаткування.

У частині ПДВ документ пропонує максимально розширити оподатковувані операції з постачання житла. Якщо наразі оподаткуванню ПДВ підлягають лише операції з першого постачання житла (якими також вважаються операції з постачання будівельних робіт зі спорудження житла), то в разі набуття законопроєктом чинності ПДВ оподатковуватимуться всі операції з постачання житла, крім першого постачання доступного житла, а також житла, що будується із залученням державних послуг.

Це питання є особливо дискусійним, оскільки навіть можливе перекриття податковим кредитом податкових зобов’язань будівельних компаній не дасть змоги повністю нівелювати подорожчання житла. Водночас ПДВ як класичний непрямий податок є тягарем саме для кінцевого споживача.

Наразі дискусії в робочих групах дозволили дійти домовленостей лише щодо звільнення від оподаткування постачання житла за вже укладеними договорами, що дасть змогу не оподатковувати їх фактично ретроспективно. Але подібне звільнення може бути застосовано лише в тому разі, якщо особа повністю сплатить вартість житла до 1 січня 2022 року.

Далі буде...

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]
Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter Cmd + Enter Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини