Чи досяг мети закон про фінансову реструктуризацію

Автор

Сергій Шкляр

За 5 років в Україні добровільно реструктуризували 72,3 млрд гривень боргів. Як процедура фінансової реструктуризації вплинула на бізнес і банківську систему України?

Значне збільшення частки непрацюючих кредитів (NPL) у 2015-2017 роках спонукало державу до введення нового інструменту стабілізації фінансової системи. Цим інструментом став Закон «Про фінансову реструктуризацію».

Закон дозволяє фінансовим установам у добровільному позасудовому порядку зменшити розмір непрацюючих кредитів. Очікувалось, що таким чином буде досягнуто позитивний ефект не лише для банків-кредиторів (у вигляді зменшення негативного впливу NPL на баланс, переведення NPL у статус «працюючий»), а й для боржників, які отримають можливість знизити боргове навантаження та зберегти свій бізнес.

Активне використання закону розпочалось із 2017 року і продовжується майже 5 років. То ж за цей період вже можна зробити аналіз його результативності та відповісти на головне питання: чи досягнув закон мети його розробки і прийняття?

Чому у фінансовому секторі зростала частка непрацюючих кредитів

Першим фактором, який вплинув на збільшення частки, стала проведена НБУ оцінка якості активів банків (AQR). За результатами цієї оцінки багато кредитів були визнані непрацюючими. Крім того, було запроваджено більш жорстке визначення терміну «непрацюючий кредит» (NPL) відповідно до міжнародних практик (постанова Правління НБУ № 351). Вагомим фактором стало визнання Приватбанком непрацюючих кредитів після націоналізації.

Статистика використання процедур фінансової реструктуризації

За даними Секретаріату фінансової реструктуризації на сьогодні всього відкрито 52 процедури на загальну суму 75,86 млрд гривень. З них завершено – 46 процедур на суму 72,33 млрд. 97% процедур успішно завершилися домовленістю між боржниками та кредиторами з подальшим підписанням плану реструктуризації.

Серед найчастіше використовуваних видів реструктуризації грошових зобов’язань – зміна графіку платежів, зменшення відсотку, використання механізму зворотного лізингу тощо. Трохи меншою популярністю користується погашення часткового боргу майном (з подальшими змінами в графіку погашення та частковим прощенням).

Вплив прийнятого Закону на динаміку NPL

За даними НБУ з 2018 року частка непрацюючих кредитів почала поступово скорочуватися.

Вже у 2020 році була проведена масштабна робота державними банками: протягом року списано 30,6 млрд грн та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті, що дозволило знизити частку NPL з 63,5% до 57,4%.

На початок 2021 року частка непрацюючих кредитів (NPL) в Україні становила 41%. За підсумками першого півріччя 2021 року частка NPL зменшилася до 37,2% обсягу кредитного портфеля банків.

За даними НБУ сьогодні банками визнані всі непрацюючі кредити, а рівень їх покриття резервами постійно зростає та становить приблизно 98%. Відповідно, вони не тиснуть на прибутковість банків та їх капітал.

Проте все ще велика частка непрацюючих кредитів є тягарем для банківського сектору, особливо для державних банків, у яких сконцентровано 73%, або 295,5 млрд грн (близько 42% від цієї суми припадає на Приватбанк).

Висока частка NPL – результат кредитної експансії минулих років, коли стандарти оцінювання платоспроможності позичальників були низькими, а права кредиторів недостатньо захищеними. Інша вагома причина – кредитування пов’язаних осіб, що припинили обслуговувати кредити під час кризи.

НБУ наголошує, що банки мають інтенсивніше розчищати баланси — реструктурувати, продати чи списати непрацюючі кредити.

З початку дії Закону його основними користувачами були державні банки та банки з часткою державної власності (38 процедур фінансової реструктуризації). Затвердження Стратегії роботи з проблемними активами та оперативних планів банків державного сектору прискорило динаміку роботи та темпи зменшення проблемних активів.

У І півріччі 2021 році продовжилась тенденція скорочення обсягу непрацюючого кредитного портфелю всієї банківської системи України (на 6% (25 млрд грн)) на тлі зростання працюючого (на 11% (66 млрд грн)). Банки державного сектору скоротили обсяг непрацюючих кредитів на 5% (15 млрд грн), здебільшого шляхом списання активів.

Переваги використання процедури фінансової реструктуризації

У випадку добровільної реструктуризації за Законом боржники отримують звільнення від оподаткування ПДВ при добровільній передачі майна в погашення боргу та обмеження щодо використання процедури банкрутства боржника під час процедури.

Перелік переваг кредиторів більш широкий:

· Звільнення від заходів впливу НБУ при порушенні окремих нормативів (короткострокової ліквідності, максимального розміру кредитного ризику, інвестування та порушення лімітів валютної позиції).

· Можливість зниження відсоткової ставки до рівня нижче ринкового.

· Збереження права вимоги непокритої іпотекою решти боргу за кредитором у випадку задоволення вимоги вартістю предмета іпотеки.

· Розстрочка зі сплати податку на прибутку при розформуванні резервів.

· Можливість прийняття на баланс майна (ЦМК) без дозволу АМКУ.

· Вирішення спорів у арбітражі.

· Мораторій, який діє під час процедури фінансової реструктуризації.

· Підписання кредиторами та боржником Плану Реструктуризації, який відображає всю реструктуризацію та може в подальшому бути використаний у процедурі санації боржника.

· Оцінка перспективності діяльності боржника незалежним експертом (IBR).

Оптимізація боргового навантаження та зміна умов фінансування залишаються актуальними для бізнесу, а Закон є одним з ефективних та функціональних інструментів для цього. Виходячи з наведених вище цифр можна впевнено констатувати практичну спрямованість та дієвість Закону у зменшенні долі NPL в фінансовому секторі економіки України.