З 21 жовтня в Україні почав діяти новий Кодекс з процедур банкрутства. Він значно спрощує процес врегулювання неплатоспроможності компаній. Наприклад, тепер кредитор зможе ініціювати примусове банкрутство позичальника без обмежень суми боргу. Втім, як це часто буває, система виявилася не повністю готова до роботи за новими правилами.
У рейтингу Doing Business за показником врегулювання неплатоспроможності Україна наразі займає 145 місце серед 183 країн.
Восени минулого року тодішній президент Петро Порошенко заявляв, що новий Кодекс дозволить поліпшити цей показник одразу на 10 пунктів. Для порівняння – у попередні три роки Україна піднялася лише на 7 пунктів.
У Кодексі є ряд важливих моментів, які повинні допомогти досягненню цієї мети.
Скасовується грошовий поріг
Донедавна процедуру банкрутства не можна було проводити, якщо сума боргу була 300 мінімальних заробітних плат (зараз 1,2 млн грн). Також потрібно було отримати рішення суду про відкриття виконавчого провадження. Процедуру банкрутства можна було починати тільки у випадку, якщо виконавець не стягнув борг протягом трьох місяців.
Зараз банкрутство можна ініціювати незалежно від суми та на підставі навіть первинних документів. Рішення суду для цього не потрібне.
«Теоретично зараз ви можете подати заяву про банкрутство, навіть якщо вам винні 10 гривень. Втім, боржник у цьому випадку захищений тим, що до початку процедури він може погасити всі борги і питання про банкрутство буде знято», – каже Юрій Колос, адвокат ЮФ «Василь Кісіль і партнери».
Таким чином банкрутство стає альтернативою виконавчому провадженню. «Тепер дрібні борги повертатимуть, принаймні, великі компанії точно», — каже Вадим Кізленко, радник, адвокат, арбітражний керуючий ЮФ «Ілляшев та Партнери».
Зменшується строк процедури
У Кодексі обмежується можливість на касаційне оскарження. Будуть лише три винятки з цього правила: якщо є ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство або суд вже визнав боржника банкрутом, або ж якщо відкрита ліквідаційна процедура.
Це дозволить не гальмувати процес необґрунтованими оскарженнями. Зараз середня тривалість судової тяганини щодо врегулювання неплатоспроможності становить близько 3 років. А в деяких випадках вона триває до 15 років. Тоді як в Ірландії цей процес завершується менш, ніж за півроку.
«Більшість процесуальних питань будуть вирішуватися в апеляції і справа не дійде до касації», — говорить Колос.
Для держпідприємств є окрема новація – план санації можна не погоджувати з уповноваженим органом. При цьому строк санації не обмежений. «Все буде залежати від того, на чому зійдуться боржник і кредитор: повернути менше грошей за більш короткий термін, або більше – за більш тривалий період», – говорить Кізленко.
Більше прав для кредиторів
Тепер кредитори отримали можливість повернути майно і активи боржника, якщо вони були виведені на пов'язані компанії.
Новий кодекс передбачає, що такі угоди можна оскаржити і визнати недійсними, якщо вони були проведені за три роки до ініціювання справи про банкрутство, і згодом завдали збитки компанії або її кредиторам.
Зараз справа про банкрутство найчастіше ініціюється коли підприємство вже не має ні коштів, ні майна, тому що вони фіктивно виведені на пов'язані компанії.
"У кредиторів тепер з'явився шанс оскаржити ці угоди і повернути майно у ліквідаційну масу і за рахунок нього отримати відшкодування боргів», — говорить Юрій Колос.
Більш прозора реалізація майна
З цього моменту вводиться конкурентна процедура продажу майна з використанням системи виключно ProZorro.
Раніше реалізація допускалася не тільки через електронні майданчики (СЕТІВ, ProZorro та інші), але і через фізичні аукціони з молотком.
Втім, є й побоювання з цього приводу: як зазначає Кізленко, зараз фактично створюється монополія ProZorro, а будь-яка монополія – це не завжди добре.
Винних покарають
У Кодексі підвищується відповідальність топменеджерів компанії-боржника, якщо вони своєчасно не повідомили про втрату платоспроможності і допустили банкрутство.
За словами Наталії Мисник, юриста юридичної фірми Asters, це є підставою для подальшого пред'явлення кредиторами своїх вимог до конкретного менеджера.
При цьому в Кодексі прибрали можливість укласти мирову угоду. Таку опцію залишили тільки для процедури санації.
За словами Кізленка з «Ільяшев і партнери», це скоріше негативний момент, який буде затягувати процедуру. У світовій практиці стандартом вважається можливість для сторін домовитися на будь-якій стадії і припинити суперечку.
Загалом юристи погоджуються з тим, що новий Кодекс має підвищити ефективність процедури банкрутства, а також рівень захищеності прав як кредиторів, так і боржників.
«Відверто дебіторська спрямованість українського законодавства про банкрутство має всі шанси відійти в минуле, поступившись більш сприятливому клімату для сумлінного бізнесу», – резюмує юрист Asters Юлія Приходько.
Втім, в цій бочці меду є і невелика ложка дьогтю. З учорашнього дня в судах при ініціюванні справи про банкрутство автоматизована система відбору арбітражних керуючих повинна видавати три кандидатури. Але поки що вона як і раніше видає тільки одного фахівця. «А це вже є порушенням процедури, хоча і концептуально ні на що не впливає», — говорить Кізленко.
За його словами, деякі судді Верховного Суду вважають, що поки що система буде працювати як є, і нічого страшного в цьому немає.
Читайте також
