РРО для ФОП з 1 січня 2022: що це таке та хто зобов’язаний використовувати. Фото: Clay Banks/Unsplash
З 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці (ФОП) 2 — 4 груп будуть зобов’язані використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО). Попри протести підприємців Верховна Рада не ухвалила законопроєкт № 6376, яким пропонувалося перенести запровадження касових апаратів для ФОПів на 1 січня 2023 року, відтак фізичним особам-підприємцям визначених груп необхідно підготуватися до нових правил роботи.
Редакція The Page розібралася, що таке РРО, кому вони потрібні, чим відрізняється РРО від ПРРО, хто зобов'язаний їх використовувати та як, а також які штрафи чекатимуть на тих, хто порушить закон.
Що таке РРО для ФОП і як його зареєструвати
Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це обладнання, яке зберігає та передає інформацію до податкової служби про всі операції з продажу товарів, надання робіт і послуг.
Згідно із законом, бізнес може обрати будь-який із двох видів фіскальних реєстраторів:
- класичні РРО — це звичайні касові апарати або пристрої на кшталт невеликих принтерів, чия основна функція – друкувати фіскальні чеки. Класичний фіскальний апарат коштує від чотирьох тисяч гривень і потребує обслуговування;
- програмні РРО (ПРРО) — це програми для телефона, планшета або комп’ютера. Вони реєструють розрахункові операції й автоматично передають дані до податкової в електронному вигляді. Коштують такі програми від 0 до 150 грн на місяць.
Бухгалтер хмарної системи автоматизації Poster Ольга Пушко пояснила, що в разі придбання касового апарату чи фіскального реєстратора необхідно отримати договір про постачання та видаткову накладну (чек), що підтверджує факт купівлі. Після цього прилад треба поставити на облік у найзручнішому центрі сервісного обслуговування (ЦСО) і підписати відповідний договір.
Потім необхідно подати заяву про реєстрацію РРО в кабінеті платника податків. Її можна подати й у паперовому вигляді (форма № 1-РРО) до податкової за місцем реєстрації. Документи про реєстрацію РРО зазвичай розглядають за один робочий день. Якщо немає причин для відмови в реєстрації, ДПС видає довідку № 2-РРО про присвоєння фіскального номера РРО. Строк дії довідки — 3 дні.
З нею та самим апаратом треба повернутися до ЦСО — там РРО введуть в експлуатацію і опломбують його. Далі ЦСО надсилає електронні дані про пломбування до податкової. Після цього в кабінеті платника податків з’явиться готове свідоцтво про реєстрацію. Налаштовує та встановлює фіскальне обладнання працівник ЦСО. Він під’єднає пристрій до інтернету в торговій точці й налаштує його на друк фіскальних чеків і звітів.
Що таке програмне РРО та як його зареєструвати
Програмні РРО — це програми, які можна встановити на будь-яку комп’ютерну техніку: смартфон, планшет, ноутбук. Вони перетворять ці пристрої на касові апарати. Програмна каса, залежно від можливостей обраного вами програмного забезпечення, може видавати чек просто з вашого смартфона за допомогою QR-коду, спеціального застосунку або надсилати через чат-бот чи на електронну адресу клієнта. Якщо у вас уже є 1С чи власна CRM-система, програмну касу можна інтегрувати туди. Вони бувають як безплатними, так і платними (до 150 грн на місяць).
Наприклад, Державна податкова служба України розробила спеціальне безплатне програмне забезпечення. Також є онлайн-рішення від платіжної системи платіжної платформи Fondy, від компанії Poster, від Дмитра Дубілета та його сервісу Checkbox і багатьох інших. Кожен бізнес може підібрати рішення під свої умови та потреби.
Для реєстрації програмної каси передусім потрібно отримати електронний підпис. Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це можуть бути комп’ютер, смартфон чи планшет.
Оскільки робота ПРРО здійснюється з використанням електронних підписів або печаток, в електронному кабінеті потрібно заповнити форму «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа». Підтвердженням успішного подання інформації є отримана квитанція.
Після цього необхідно подати реєстраційну заяву (форма №1-ПРРО). Сформувати та подати її також можна через електронний кабінет. Підтвердженням факту реєстрації є отримана квитанція з фіскальним номером. Наступний крок – введення товарів у ПРРО. Після цього можна реєструвати розрахункові операції та відправляти електронні чеки.
Хто зобов’язаний використовувати РРО з 1 січня 2022 року
Переходити на РРО з 1 січня мають усі ФОПи 2 — 4 груп, які працюють на спрощеній системі оподаткування й отримують оплату готівкою або банківською карткою. Сюди потрапляє весь ресторанний бізнес, готелі, салони краси, СТО, туристичні агентства та ритейл, включно з інтернет-магазинами.
Натомість ті, хто приймає безготівкову оплату (на підприємницький рахунок чи рахунок юрособи банківським переказом або через касу банка) зможуть і далі працювати по-старому. Тобто, наприклад, програмісти, дизайнери та копірайтери, які оформлені як ФОП, не потребуватимуть використання РРО. Також ФОП 1-ї групи, до якої належать, підприємці, котрі не використовують працю найманих осіб і здійснюють винятково роздрібний продаж товарів або надають побутові послуги населенню, можуть не використовувати РРО навіть із 1 січня.
Отже, якщо оплата від клієнтів надходить лише у вигляді банківського переказу за реквізитами, можна працювати без фіскалізації. А якщо клієнти розраховуються банківською карткою чи готівкою – РРО потрібен.
Чи є зміни в порядку податкової звітності після встановлення РРО
Тетяна Черньонок, бухгалтерка й авторка Telegram-каналу каналу «Твій бухгалтер», розповіла The Page, що сама податкова звітність ФОПів після встановлення РРО/ПРРО з 1 січня не зміниться.
Так, у ФОПів, які почнуть застосовувати РРО/ПРРО, з’явиться новий різновид РРО-звітності. Але це автоматичні звіти, що формуються за допомогою РРО/ПРРО та передаються до податкової онлайн. Жодні нові звіти заповнювати та надавати до податкової не потрібно – усе відбувається під час роботи з «касою» РРО/ПРРО.
Що це за звіти?
- X-звіт – денний звіт без закриття зміни (для звіряння за касою);
- Z-звіт – фіскальний звіт за день, що закриває касову зміну.
Є також службові операції:
- службова видача – вилучення готівки з каси;
- службове внесення – внесення готівки в касу (розмінна готівка).
Тобто ФОПам важливо навчитися працювати з РРО/ПРРО, а звітність має формуватися автоматично.
Алгоритм роботи з ПРРО:
- Відкриття зміни (кнопка в програмі ПРРО).
- Продаж – фіскалізація чека – чек автоматично відправляється на сервер ДПС.
- Повернення – фіскалізація чека – автоматичне відправлення на сервер ДПС.
- Службові операції за потребою.
- Закриття зміни — Z-звіт – закриває зміну та автоматично відправляється на сервер ДПС (після закриття зміни збережіть його в пам’ять комп’ютера або смартфона).
Касова зміна не має тривати понад 24 години. Черньонок підкреслила, що бажано не відкривати зміну, якщо цього дня ФОП не планує працювати та приймати кошти, оскільки подання нульових Z-звітів є приводом для податкової перевірки. Ліміту за касою у ФОП немає, виручку до банку можна не здавати, а забирати з каси як дохід підприємця.
Чи можна уникнути використання РРО
Уникнути використання касового апарату зможуть лише ті підприємці, які мають можливість приймати безготівкову оплату (на підприємницький рахунок чи рахунок юрособи банківським переказом або через касу банка). Звісно, для ритейлу такий варіант не підходить, однак, наприклад, склади чи виконавці робіт на замовлення зможуть скористатися таким обхідним шляхом.
Також 24 грудня Кабмін вирішив дозволити підприємцям, які займаються роздрібною торгівлею в сільській місцевості, не використовувати реєстратори розрахункових операцій.
Штрафи за порушення закону про РРО
Санкції до ФОП, які порушили ці вимоги, можуть застосовуватися після перевірки, якою встановлено, що проводяться операції без РРО. За кожну транзакцію без фіскалізації бізнес муситиме сплатити штраф. Сума штрафу залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій:
- 100% вартості товарів (робіт, послуг) у разі першого порушення;
- 150% вартості товарів (робіт, послуг) за кожне повторне порушення.
Плюси та мінуси обов’язкового введення РРО. Як це вплине на бізнес
Автори закону про застосування касових апаратів малим і середнім бізнесом виходять із того, що багато підприємців, які не використовують РРО, занижують оборот. Це дає їм змогу відповідати вимогам, необхідним для того, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування. Так вони можуть сплачувати менше податків, ніж бізнес, який працює в тій самій галузі, але на загальній системі.
Відтак головною метою введення касових апаратів для ФОПів автор закону, нардеп і голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає відокремлення ФОПів від великого бізнесу, який зловживає спрощеною системою оподаткування.
Нардеп підкреслює, що РРО запроваджують не для того, аби «зловити якогось продавця на базарі, який торгує чимось і ухиляється від оподаткування».
«Насправді для фіскальних цілей цей продавець не цікавий. Ми більше витратимо на те, аби притягнути його до відповідальності, ніж бюджет заробить на штрафах, які він сплатить. Ми хочемо відокремити великий бізнес, який умовно продає електроніку через ФОПів на Хрещатику, від малого бізнесу. Без РРО розмежувати їх неможливо», — пояснив Гетманцев.
Ключовим мінусом супротивники цього рішення, зокрема громадська організація «Save ФОП», називають додаткові складнощі та витрати, що лягають на плечі підприємців. Активісти руху твердять, що обов'язкові РРО є тиском на малий бізнес. Вони закликають не лише скасувати закон про обов'язковість касових апаратів для бізнесу з оборотом у понад 1,32 млн грн, але й унеможливити будь-які зміни в системі спрощеного оподаткування.
Натомість Гетманцев заявляє, що це міфи й насправді введення РРО спростить роботу ФОПів. На думку нардепа, рішення про обов’язкову фіскалізацію супроводжується такими масштабними протестами через те, що «будь-яке нововведення сприймають вороже, бо всі звикли до старого».
Юрист практики розв'язання спорів Juscutum Олег Онищенко в коментарі The Page пояснив, що введення РРО, попри наявний наразі супротив, матиме позитивний вплив на бізнес.
«Для деяких підприємців ці витрати можуть виявитися непідйомними, однак, на моє особисте переконання, впровадження обов’язкових касових апаратів не призведе до істотного фінансового навантаження на малий і середній бізнес. І, як показує світовий досвід, «касова дисципліна» загалом іде на користь як споживачам, так і бізнесу», — сказав Онищенко.
Отже, норми обов’язкового використання РРО можуть допомогти вивести економіку України з тіні та сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету, посиленню захисту прав споживачів і створенню рівних і цивілізованих умов ведення бізнесу, вважають у Європейській бізнес-асоціації.