Перший карантинний рік: як Україна пережила його та яким буде другий

Автор

Наталія Миронова

Рівно рік тому, 11 березня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила про пандемію коронавірусу COVID-19 у світі. Тоді ж український уряд оголосив про введення карантину. зібрало інформацію про те, як пройшов для українців карантинний рік і чого чекати далі.

Хроніки карантину: як українці прожили рік у новій реальності

Першим про карантин оголосив мер Києва Віталій Кличко. Київська міська держадміністрація вирішила зіграти на випередження, щоб убезпечити людей, хоча в ті дні в Києві ще не було зафіксовано жодного випадку зараження коронавірусом. Очікувалося, що карантин діятиме до кінця березня 2020 року. До слова, перший випадок зараження зафіксували в Україні 3 березня.

Одразу після цього Кабмін увів карантин на всій території України до 3 квітня. Карантин передбачав закриття авіасполучення з деякими країнами, припинення роботи навчальних закладів, заборону на проведення масових заходів за участю понад 200 осіб, скасування сеансів у кінотеатрах.

12 березня виявили ще два випадки зараження, а 13 березня зафіксували першу смерть від коронавірусу в Україні — померла 71-річна жінка із Житомирської області. Того самого дня РНБО ухвалила рішення, згідно з яким із 16 березня Україна закрила кордони для іноземних громадян. Указ одразу був підписаний президентом Володимиром Зеленським.

17 березня 2020 року було ухвалено рішення зупинити роботу київського метрополітену. З 23 березня ввели обмеження на користування наземним громадським транспортом. Громадський транспорт столиці перевозив винятково тих пасажирів, які їхали на роботу на підприємства, що забезпечують критично важливі сфери життя міста. Це медичні працівники, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, працівники продовольчих магазинів і аптек, співробітники стратегічних підприємств. Пасажири користувалися спеціальними перепустками, без яких потрапити до громадського транспорту було неможливо.

Попри те що 20 березня зафіксували перший випадок одужання, коронавірус і далі поширювався територією України. Уже 25 березня Кабмін увів режим надзвичайної ситуації та продовжив карантин до 24 квітня. І далі діяли обмеження роботи громадського транспорту та заборона на міжміські пасажирські перевезення. Мали змогу працювати переважно продовольчі магазини та аптеки. За порушення правил карантину Рада встановила штраф у розмірі 17 тис. грн.

До кінця квітня 2020 року кількість заражень перевищила 10 тис. осіб. Підприємці виходили на мітинги до Кабміну з вимогами послабити карантин. Пізніше Кабмін дозволив роботу ринків за умови дотримання правил і коронавірусних обмежень.

11 травня Кабмін пом'якшив карантин. Дозволили відкрити зони відпочинку, сквери та парки, літні майданчики кафе й ресторанів, музеї та бібліотеки, салони краси, стоматології тощо. А 3 червня Кабмін ухвалив рішення про поновлення пасажирського авіасполучення: внутрішнє авіасполучення дозволили відновити з 5 червня, а міжнародне – з 15-го. У середині червня за порушення карантину кафе, ресторани та нічні клуби могли отримати штрафи в розмірі від 34 тис. грн до 340 тис. грн. Однак згодом Кабмін послабив карантин і дозволив закладам громадського харчування пускати відвідувачів до приміщень.

17 червня Україна не увійшла до переліку країн «зеленої» зони від МОЗ і опинилася в «червоній» зоні. Це сталося через те, що було перевищено поріг — 40 випадків зараження на 100 тис. населення. 21 червня загальна кількість смертей від коронавірусу в Україні перевищила 1 тисячу осіб.

11 липня Кабмін увів штрафи за недотримання маскового режиму. Для громадян штраф за порушення маскового режиму в громадських місцях становив 170 — 255 грн. 18 липня головний санітарний лікар Віктор Ляшко анонсував введення карантинних зон. Територіям почали надавати певний колір: зелений, жовтий, помаранчевий або червоний залежно від рівня поширення коронавірусу. У кожній із зон вводилися коронавірусні обмеження. Щоп'ятниці Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій проводила засідання й визначала рівень поширення коронавірусу в Україні. За підсумками засідання оновлювалися зони. Ходили чутки про перенесення місцевих виборів 2020 року в разі, якщо понад 50% території України перебуватиме в «червоній» зоні поширення коронавірусу.

26 серпня Кабмін закрив до кінця вересня в'їзд іноземцям до України. Водночас Кабмін заборонив проведення у вересні масових заходів в Умані: хасиди не змогли здійснити паломництво в Україну і відсвяткувати іудейський Новий рік Рош ха-Шана. Уже у вересні майже тисяча хасидських паломників застрягли на білорусько-українському кордоні. До цього часу кількість нових заражень коронавірусом в Україні обчислювалася тисячами.

У вересні 2020 року новинні стрічки рясніли заголовками про антирекорди заражень і смертей. 18 вересня МОЗ оновило протоколи лікування.

На початку жовтня заповненість коронавірусних ліжок першої хвилі перевищила 60%. Раніше Міністерство охорони здоров'я повідомляло, що запропонує ввести посилені карантинні обмеження по всій країні, якщо заповнюваність лікарняних ліжок пацієнтами з коронавірусом перевищить цю цифру. З 1 жовтня 2020 року через збільшення випадків зараження коронавірусом на деякий час припинила роботу Верховна Рада. У листопаді 2020 року коронавірус перевалив за 10 тис. заражень на добу. До кінця місяця фіксували 16 тис. заражень на день. Знову заговорили про введення локдауну, але в Україні проходили місцеві вибори, і карантин так і не посилили. Україна опинилася серед країн із найбільш складним становищем. Вона перебувала на сьомому місці за кількістю нових випадків захворювання на коронавірус і на четвертому — за показниками смертності. За тестуванням і виявленням хворих на COVID-19 Україна була на останньому місці в Європі.

Тоді ж заговорили про появу української вакцини проти коронавірусу. 22 жовтня повідомлялося, що розробленням вакцини вже пів року займається консорціум компаній DiaPrep, а також українські вчені та академіки, зокрема з Інституту мікробіології НАН. Трохи пізніше Україна стала кандидатом на тестування вакцини проти коронавірусу від Johnson & Johnson.

За даними Держстату, за 10 місяців 2020 року український бізнес збіднів на 250 млрд грн. Президент ухвалює рішення про одноразову фінансову допомогу для українців, які втратили частину доходів через карантин, і для бізнесу, який має скорочувати витрати на працівників, у розмірі 8 тис. грн.

З 14 до 30 листопада 2020 року в Україні діяв «карантин вихідного дня». Проте деякі заклади й далі працювали в обхід заборон. 27 листопада зафіксували цілих 16 218 заражень за добу. В інші дні листопада цифри нових випадків захворювання були не набагато нижчими.

У грудні міністр охорони здоров'я Степанов назвав строки постачань вакцини проти коронавірусу до України. До кінця місяця МОЗ затвердило план масової вакцинації українців. 22 грудня 2020 року загальна кількість підтверджених випадків COVID-19 в Україні перевалила за мільйон.

З 8 січня 2021 року розпочався двотижневий локдаун. У цей час були зачинені кафе, бари, клуби та ресторани (крім доставки), заборонені масові заходи, робота навчальних закладів, крім дитячих садочків. 28 січня Рада погодилася на проведення доклінічних щеплень. У лютому Кабмін заборонив реєструвати російські вакцини проти коронавірусу.

Перше щеплення проти коронавірусу препаратом CoviShield в Україні зробили 24 лютого. У Києві процес вакцинації аналогом вакцини Oxford/AstraZeneca – CoviShield розпочався 25 лютого. Пізніше почав роботу сайт для запису на вакцинацію. У чергу можна записатися в застосунку «Дія».

Загалом за рік пандемії в Україні захворіли 1 425 522 особи, померли — 27 685, а одужали — 1 210 246.

Що на нас чекає далі

У 2021 році епідситуація у світі стане керованішою, але рік, як і минулий, буде роком пандемії, вважає глава європейського підрозділу ВООЗ Ханс Клюге.

Вакцинація почалася, але кількість випадків зараження в Україні знову збільшується. Як повідомили прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр охорони здоров'я Максим Степанов, у нашій країні почалася третя хвиля коронавірусу.

Зараз чотири області країни — Чернівецька, Закарпатська, Івано-Франківська та Житомирська — потрапили до «червоної» зони поширення коронавірусу. Але, за словами Степанова, пік захворюваності припаде на березень і квітень.

Весняна хвиля коронавірусу є небезпечнішою за осінню, оскільки має характерний стрімкий розвиток, вважають у Національній академії наук (НАН).

«Весняна хвиля COVID-19 буде значно вищою та стрімкішою, ніж осіння, і може стати національною катастрофою», – повідомив учений Інституту біохімії імені Палладіна НАН України Володимир Галицький.

Якщо більшість областей потрапить до «червоної» зони, на країну дійсно може чекати локдаун.

Шмигаль уже анонсував жорсткий локдаун, якщо більшість областей потраплять до «червоної» зони епідемічної небезпеки. Але, на думку Зеленського, найкращою відповіддю на зростання кількості COVID-хворих є прискорення вакцинації, а не локдаун.