Непристойна пропозиція. Чому Бюро економічної безпеки виступило проти ЄБРР

Автор

Олег Гавриш

має лист, який Бюро економічної безпеки (БЕБ) надіслало прем'єр-міністрові Денису Шмигалю, міністру фінансів Сергію Марченку та голові наглядової ради Ощадбанку Байбі Апін.

У ньому БЕБ попереджає керівництво Ощадбанку про неможливість ухвалення пропозиції Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо надання довгострокового кредиту з можливістю конвертації в акції банку в його нинішній редакції.

БЕБ вимагає від Ощадбанку переглянути умови угоди, запропоновані ЄБРР. У Бюро впевнені, що пропозиція банку в її нинішньому вигляді може зашкодити економічним інтересам України.

Кредит ЄБРР для Ощадбанку: чому пропозиція не сподобалася БЕБ

Нагадаємо, що в жовтні Європейський банк реконструкції та розвитку й Ощадбанк підписали мандатний лист, згідно з яким ЄБРР надасть держбанку довгостроковий кредит із можливістю конвертувати його в акції. Це перший конкретний крок до часткової приватизації Ощадбанку. Наприкінці минулого року ЄБРР надіслав Ощадбанку умови угоди.

Як розповіло джерело в Кабміні і як випливає з листа, умови угоди не задовольнили БЕБ із таких причин:

Позика Ощадбанку в розмірі 100 млн євро видається під 7% річних, а надалі ставка може сягати 19%, тоді як зараз фондування здійснюється Ощадбанком під 2% річних, а малому й середньому бізнесу треба віддавати кредити під 5% річних. За таких умов банку фактично не потрібна додаткова фінансова ліквідність — він її не потребує.
Розмір кредиту не може бути меншим за 50 млн євро. Кредит має бути взято після підписання угоди одним траншем. Цільове використання кредиту: він має бути використаний для кредитування малого й середнього бізнесу строком на 24 місяці. Зараз ставки з кредитування МСБ нижчі за вартість кредиту (4 — 5% у валюті). Як Ощадбанку виконати ці зобов'язання – незрозуміло.
Згідно з умовами угоди, ЄБРР отримує знижку в розмірі 20% ринкової вартості банку. Отже, Кабмін втрачає 10 — 20 млн євро ринкової вартості банку.
Водночас ЄБРР не має зобов'язань конвертувати борг у капітал навіть за умови виконання банком і урядом усіх умов угоди. Отже, є загроза, що приватизація не відбудеться до кінця 2025 року (ця дата – структурний маяк МВФ). Якщо банк не конвертує борг у капітал, він має й далі сплачувати за кредитом, що знижує вартість банку для інших інвесторів. Є ризик, що ЄБРР взагалі не увійде в капітал, що збільшує плату за кредит до 14%.
ЄБРР отримує право продати акції уряду навіть після входження в капітал. Вартість зворотного продажу дорівнює ціні купівлі, а в певних випадках є додатковим доходом для ЄБРР. Отже, уряд несе всі фінансові ризики. Якщо після приватизації ціна акцій впаде, ЄБРР зможе вийти з капіталу, отримавши додатковий дохід.
Уряд зобов'язується ухвалити або змінити цілу низку законів України («Про акціонерні товариства», «Про КМУ») і постанов Національного банку. Водночас Кабмін не має контролю над ухваленням деяких нормативно-правових актів (закони, постанови НБУ). Якщо такі акти не ухвалять, для Кабміну та Ощадбанку настають негативні наслідки, хоча банк не є суб'єктом законодавчої ініціативи, а уряд не може брати на себе відповідальність за парламент. Нацбанк також є незалежним органом.
У разі зміни голови правління або незалежного члена наглядової ради ЄБРР має право відкликати кредит. Зрештою процес вибору, призначення членів НР та голови правління може втратити незалежність і зазнати сильного впливу з боку ЄБРР, адже співробітники ЄБРР матимуть голос у номінаційному комітеті, що є конфліктом інтересів.
ЄБРР обирає того, хто буде фінансовим радником у разі приватизації підприємства. Це робить процес приватизації залежним від основного покупця.
Якщо держава захоче достроково погасити борг, вона має сплатити 19% річних за кредитом, що значно збільшує ціну виходу з угоди ЄБРР, якщо щось піде не так.
Якщо ЄБРР не використовує опціон на конвертацію боргу в капітал Ощадбанку, банк оплачує додаткові комісії, якщо бере борг менш як під 5% річних.

«Усі ці абсолютно не ринкові заходи подаються так, наче Європейський банк реконструкції та розвитку значно покращить ефективність роботи Ощадбанку. Фактично ЄБРР представляють як носія таємних знань, який в одну мить розв'яже всі накопичені проблеми галузі. Але насправді ми бачимо неринкову пропозицію від слова зовсім», — пояснив своє обурення високопосадовець в уряді.

Лист Бюро економічної безпеки прем'єр-міністрові Денису Шмигалю, міністру фінансів Сергію Марченку та голові наглядової ради Ощадбанку Байбі Апін про умови кредиту ЄБРР для Ощадбанку. Фото: PG

Кредит ЄБРР для Ощадбанку: офіційні позиції сторін

Офіційно в Бюро економічної безпеки та в Кабміні лист не коментують. Оцінки Мінфіну та Ощадбанку є надзвичайно стримані та не конкретні.

«Коментувати будь-які пропозиції ЄБРР щодо умов залучення субординованого боргу Ощадбанк не має права, оскільки ця інформація належить до банківської таємниці. У цьому також немає сенсу, адже ми перебуваємо лише на початку переговорного процесу й жодних рішень ще не ухвалено», — заявили в пресслужбі Ощадбанку.

У фінустанові зазначають, що в приватизаційній частині ключову роль відіграють власники банку в особі Кабміну та Мінфіну — вони є органами, які ухвалюють рішення щодо цього питання.

У пресслужбі Мінфіну щодо суті пропозиції ЄБРР повідомили лише те, що остаточні строки та умови фінансування буде визначено «після комплексної оцінки та обговорень».

У пресслужбі ЄБРР пообіцяли прокоментувати свою пропозицію пізніше. опублікує коментар Банку, щойно видання його отримає.

Ще одна проблема ЄБРР

Скандал із пропозицією, зробленою Ощадбанку, не розгортається на тлі проблем в українського банку, де ЄБРР є акціонером.

Наприкінці минулого року Національний банк України опублікував результати стрес-тестування банків. Резюме: п'ять банків мають брак капіталу навіть після всіх вжитих восени й на початку зими заходів. Візьмемо банки «Правекс», «Форвард», «Львів», «Альянс» і Мегабанк. Якщо в перших чотирьох проблеми з капіталом виглядають невеликими й такими, що їх можна розв'язати, то з Мегабанком історія справді є вкрай неприємною.

Це єдиний банк, у якого навіть у базовому сценарії очікується негативний капітал. Виглядає так, що банк завдаватиме збитків навіть за помірного зростання економіки. Оцінна сума потреби в капіталі – від 2,5 до 3 млрд грн. Якщо в основних акціонерів — Віктора та Олени Суботіних — і є такі гроші, то не факт, що НБУ схвалить таке вливання в капітал. Вимоги щодо ліцензування, репутації акціонерів, походження коштів після кризи досить жорсткі.

Чому це сталося? Грубо кажучи, кредити, які видавав Мегабанк, давалися під значно завищену за вартістю заставу. Тобто йдеться про інсайдерські кредити. От вам факт явного порушення інструкцій.

Можна було б списати все на акціонерів банку, але є одне «але»: 11% Мегабанку належить ЄБРР. А це означає, що останній мав вплив на правління банку й мусив створити таку структуру управління та контролю, за якої нічого подібного не сталося б.

«Що далі? Ми перебуваємо на роздоріжжі. Або погодитися на пропозиції, які, м'яко кажучи, не є ринковими. З дуже сумнівним результатом. Або відстояти свої інтереси в цьому першому раунді торгів, домігшись зміни умов приватизації, — так, щоб угода справді стала комерційно привабливою для всіх. А не тільки для ЄБРР», — робить висновок співрозмовник в уряді.