Чим загрожує відмова від вакцинації? Фото: Pixabay
У проєкті закону № 4142 про обов'язкове щеплення в Україні про вакцинацію від коронавірусу не згадується, але цілком можливо, що текст доповнять і щепленням проти COVID-19.
Нагадаємо, в Україні розглядається можливість ухвалення законопроєкту № 4142. Ним пропонується зробити обов'язковим щеплення проти 10 хвороб: дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу, вірусного гепатиту В, паротиту, краснухи, пневмококової та гемофільної інфекції.
У відповідь на це на сайті президента стали з'являтися петиції проти ухвалення законопроєкту, а під Радою проходили протести під гаслом «За свободу вибору, за здорове суспільство й Україну без медичного примусу. Без законопроєкту 4142».
розбиралося, чи бути примусовій вакцинації в Україні, які ризики містять вакцини проти коронавірусу та чи є виправданою людська паніка.
Вакцини проти коронавірусу: чи виправдана небезпека
Швидкі темпи розроблення вакцин проти коронавірусу – без сумніву, тріумф науки, але, за даними The Washington Post, є два можливі сценарії, які можуть підірвати довіру до них.
Найімовірніший із них полягає в тому, що дуже багато людей відчують побічні ефекти. Ще на завершальних етапах клінічних випробувань 10 — 15% учасників помітили сильні побічні ефекти, наприклад, втому, біль у м'язах, головний біль, набряки в місці введення ін'єкції.
Після масової вакцинації у Великій Британії було виявлено алергічні реакції у двох працівників Національної служби здоров'я. Після щеплення в них спостерігалася анафілактична реакція, що супроводжувалася висипаннями на шкірі та задишкою.
Раніше, за даними Reuters, у Бразилії помер учасник випробувань вакцини проти коронавірусу, розробленої Оксфордським університетом і британсько-шведською фармацевтичною компанією AstraZeneca. Причиною смерті назвали ускладнення від COVID-19, додаючи, що учаснику кололи не вакцину, а плацебо.
Оскільки дослідження вакцин проти коронавірусу ще тривають, з'являється й нова інформація щодо їхнього впливу на людей. Інколи не зовсім хороша. Наприклад, у Данії тимчасово зупинили кампанію вакцинації препаратом AstraZeneca. Це було зроблено як запобіжний захід, поки триває повне розслідування повідомлень про утворення згустків крові в людей, які отримали вакцину, включно з випадком, коли людина померла. Деякі інші держави ЄС також тимчасово зупинили вакцинацію цим препаратом.
Водночас ЕМА заявило, що вакцина не збільшує ризик виникнення тромбів, тому її застосування можна продовжувати. Однак пізніше агентство з лікарських засобів ЄС повідомило, що зв'язок між вакциною AstraZeneca та розвитком тромбозу таки є. Регулятор публічно прокоментує це припущення найближчим часом
«Наразі ми можемо сказати, що зв'язок (тромбів) із вакциною є очевидним. Але ми все ще не знаємо, що спричиняє таку реакцію», – йдеться в повідомленні.
Наявність легких побічних ефектів – це непогано. Такі реакції, хоча й незвичні, відбуваються й з іншими вакцинами, зокрема з вакциною проти грипу. Побічні ефекти свідчать про те, що організм надає імунну відповідь. Попри те що побічні ефекти можуть тривати від кількох годин до кількох днів, їхня наявність не означає, що вони призводять до летальних наслідків.
Найпоширеніші побічні ефекти вакцин проти коронавірусу:
- жар;
- почервоніння навколо області вакцинації;
- біль у місці введення ін'єкції;
- слабкість.
Проблема побічних ефектів не в їхній наявності, а в тому, що про них не знають.
Другий сценарій полягає в тому, що люди й далі помиратимуть із різних причин, які помилково можуть пов'язати з вакциною. Наприклад, хвороби серця є поширеною причиною смерті, і якщо в кількох людей стануться серцеві напади через кілька днів після вакцинації, довести, що вакцина тут ні до чого, буде складно.
Розв'язати цю проблему можна на початкових етапах масової вакцинації: Центри з контролю та профілактики захворювань можуть надати вихідні цифри очікуваних захворювань і смертей.
Як проходить вакцинація в Україні
Центр громадського здоров'я (ЦГЗ) і Національна технічна група експертів із питань імунопрофілактики назвали критерії, за якими визначать 12 пріоритетних категорій людей, котрі першими отримають вакцини проти коронавірусу. Вони охоплять майже 21 млн осіб. На першому етапі вакцинації це будуть літні люди, медики, військові, освітяни, працівники спецустанов (інтернатів, будинків для людей похилого віку) і люди, які там перебувають, працівники соціальної сфери.
На другому етапі, коли вакцину отримають від 11 до 20% населення, її нададуть особам, що перебувають у групі медичного ризику (хворі від 60 років); працівникам освіти; працівникам ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, СБУ, МЗС, МВС; персоналу й тим, хто перебуває в місцях позбавлення волі та слідчих ізоляторах.
На третьому етапі буде проведено вакцинацію 21 — 50% населення — щеплення отримають люди з групи медризику (хворі від 18 до 59 років); інші категорії населення та професійні групи, які мають високий ризик захворювання на COVID-19, але не увійшли до переліку, наведеного вище.
Однак нещодавно президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО від 2 квітня «Щодо Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до кінця 2021 року».
Кабмін має забезпечити розроблення та затвердження Національного плану вакцинації проти COVID-19 з огляду на найкращий міжнародний досвід. Має бути встановлено мінімально необхідну щомісячну кількість щеплень, визначено джерела та строки постачання вакцин, осіб, які відповідатимуть за реалізацію плану. Метою плану є охоплення щепленням більшості дорослого населення України не пізніше за грудень 2021 року.
«Коли ми говоримо про нашу Дорожню карту вакцинації, національний план, яким передбачено 5 етапів вакцинації, то це документ, який затверджений МОЗ і який діє на території всієї країни. Він має більш медичний аспект, бо вакцинація — це медична дія. Коли ми говоримо про те рішення РНБО, яке було втілено в життя указом президента, то це, навпаки, підняття питання вакцинації на вищий рівень із залученням до нього інших міністерств, наприклад, МЗС як міністерства, яке максимально допомагатиме в отриманні та доправленні вакцин в Україну, а також ОДА та органів місцевого самоврядування».
Максим Степанов
міністр охорони здоров'я
Чи можуть ввести примусову вакцинацію?
Як повідомив партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko і керівник офісу фірми в Страсбурзі Олександр Овчинников, згадуваний вище законопроєкт № 4314 не містить жодного положення, яке б встановлювало обов'язок громадян України вакцинуватися. Ба більше, у законопроєкті навіть не йдеться про те, що така вакцинація була б рекомендованою.
«Передусім необхідно зазначити, що сьогодні вакцинація з погляду права не може бути примусовою в прямому сенсі слова. Не можна уявити собі, що людей насильно зв'язуватимуть, заламуватимуть їм руки і вводитимуть вакцину. Такі дії навряд чи узгоджувалися б зі статтею 3 Європейської Конвенції з прав людини, яка забороняє тортури. Водночас на практиці вакцинація може стати частково примусовою по суті (усім знайоме висловлювання добровільно-примусово), і тут ситуація одразу стає набагато складнішою», – розповідає він.
Експерт додає, що деякі країни, зокрема в Африці, уже давно не допускають на свою територію осіб, у яких немає щеплень від тропічних хвороб (жовта лихоманка, малярія). У низці країн дитячі щеплення є обов'язковими в тому сенсі, що без них дітей не приймають до публічних шкіл, вони стикаються й з іншими обмеженнями.
«Тому теоретично цілком можливо уявити ситуацію, за якої на певному етапі особи, які відмовляються вакцинуватися від COVID-19, можуть постати перед певними труднощами», – додав він.
Чи можна буде відмовитися від вакцинації?
Член Асоціації правників України, керуючий партнер АО «Пекаренін Михайлов» Назар Михайлов у коментарі розповів, що ч. 7 ст. 41 законопроєкту № 4142 встановлюється, що щеплення можуть зробити після медогляду людини та відсутності в неї протипоказань. Якщо людина відмовляється від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має взяти в неї письмове підтвердження про відмову.
«Тобто в самому законопроєкті закріплюється право на відмову від обов'язкового щеплення», – підкреслює він і додає, що можуть бути і протипоказання для проведення щеплення, коли особу навіть за її бажання не зможуть вакцинувати.
За словами Назара Михайлова, тих, хто відмовився від обов'язкового щеплення, згідно із законопроєктом № 4142, можуть відсторонити від роботи, навчання, відвідування навчальних закладів (стаття 13 законопроєкту).
«Обов'язок зробити щеплення підкріплений державним примусом у вигляді відповідних санкцій за невиконання такого обов'язку. Встановлені законом санкції спрямовані виключно на гарантування безпеки як осіб, які відмовилися від щеплення, так і осіб, які можуть із ними контактувати. Примусу до щеплення закон не містить. Тобто нікого примусово вакцинувати не можна, але можна обмежити в реалізації деяких прав», – повідомив він.
Контекст. Велика Британія – перша країна у світі, яка схвалила вакцину проти коронавірусу компаній Pfizer і BioNTech і розпочала масову вакцинацію. Слідом за нею вакцину схвалили Бахрейн і Канада.
Перше щеплення проти коронавірусу препаратом CoviShield в Україні зробили 24 лютого 2020 року. У Києві процес вакцинації розпочався 25 лютого.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
-r0-medium.jpg?v=1615912935)
