Народна мудрість №1: хороша людина — це не професія.
Народна мудрість №2: хороший head-hunter — це рідкість.
Немає нічого більш захопливого, ніж пошук кандидата на вакантну посаду топменеджера. Особливо на такому динамічному ринку, як український. Особливо на настільки непередбачуваному ринку, як на ринку класу люкс.
Немає нічого більш захопливого, ніж перегляд резюме кандидатів, які дуже хочуть різко поліпшити своє матеріальне становище з допомогою переходу з компанії А, у якій вони ще й досі значаться, до компанії Б, яка, можливо (найімовірніше), запропонує кандидату перспективу, якої немає в компанії А.
Фото: Charles Deluvio / Unsplash
Отже, ви — агентство, не те щоб люкс, найімовірніше, зовсім не люкс, ба більше, далеко не люкс; у вашому портфоліо — шини, дешева парфумерія, харчові продукти, імпортно-експортні організації (читай ФОПи) та щось дуже розумне (судячи за назвою).
Ви — агентство, яке виграло досить дивний тендер на обслуговування ритейлера класу люкс, використовуючи систему тестування кандидатів, яку давно обкатали в усьому світі, але саме ви стали її (цієї системи) законним (ніхто й ніколи це не зможе перевірити) представником в Україні.
Отже, починаємо:
- Як нам усім відомо, тестів на індивідуальні якості, психологічну стійкість, стресостійкість та інше в інтернеті багато.
- Як нам усім знову-таки відомо, правильних відповідей на такі тести немає. Є алгоритм (читай програма), який порівнює отриманий результат із портретом «ідеального» кандидата, складеного агентством за словами роботодавця.
- І знову, як нам усім відомо, не варто особливих зусиль правильно «налаштувати» роботодавця під того чи іншого кандидата, особливо якщо йдеться про комісію 25% річного окладу співробітника.
- Оскільки, як ми з вами встановили, тест тільки тоді хороший, коли за ним стоїть бажання агентства «проштовхнути» свого кандидата або не допустити «альтернативного», наступним за «виберіть із чотирьох відповідей одну» йде інтерв'ю. Скажімо спасибі карантину, що звільнив нас із вами від необхідності їхати до Тмутаракані, до офісів, переповнених далеко не люксовими клерками й допотопною апаратурою.
Продовжуємо. Інтерв'ю — це як Tinder, тільки на інтерв'ю одразу стає зрозуміло, що вас будуть «нагинати» прямо в процесі знайомства:
- «Будь ласка, дайте мені телефон вашого роботодавця — я хочу з ним переговорити, поставити кілька запитань, що стосуються вашої нинішньої роботи й функціональних обов'язків». Тобто людина, яка поставила подібне питання в досить ультимативній формі, не розуміє, до чого можуть призвести подібні «уточнювальні» дзвінки.
- «Я не можу вам надати цю інформацію, бо пов'язаний контрактом, договором про конфіденційність та іншими зобов'язаннями з нинішнім роботодавцем, бо нинішній роботодавець є непублічною людиною тощо».
Відповідь потішить усіх, хто коли-небудь працював у люксі:
- «Я спілкуюся і з мерами, і з міністрами, і з губернаторами — нічого страшного тут немає, можу й вайбером, й вотсапом, й скайпом». Мери та міністри — люди публічні, хоча не впевнений, що для компанії з продажу шин потрібна людина з найближчого оточення мерів і міністрів.
- «Можливо, але власники люкса дуже непублічні люди (за невеликим винятком, звісно), і знову-таки я.... (повторюємо мантру про контракт)».
Відповідь знову порадує всіх, хто коли-небудь працював у люксі:
- «Наше агентство має досвід роботи з компаніями з індустрії розкоші, ми підбирали кандидатів для... (готові?)... фірми, що займається... (ви дійсно готові?)... продажем... (точно?)... матраців».
Шах.
Фото: Clark Tibbs / Unsplash
Але це ще не все.
«Як не все?» — скажете ви.
Не все.
- «Скажіть, який остаточний продукт вашої посади?» Ні, ви не помилилися. Не роботи, а посади.
Знову шах.
- «А який остаточний продукт маркетолога?»
- «Уточніть, будь ласка, якого маркетолога?»
- «Маркетолога. Ви ж знаєте, що маркетинг складається з маркетингу та PR».
Бац! Ферзь б'є коня.
І тут кандидат розуміє, що партія переходить в ендшпіль і все, що кандидат у своєму житті знав, читав, умів, не має ніякого значення для людини по той бік екрану. Йому (тому, хто по той бік) треба слідувати певним алгоритмам, заповнити відсутні місця в профілі кандидата й дати пораду роботодавцю про неможливість його найму, бо в агентства вже є напрацювання з вельми гідними кандидатами.
І це мат.
Ну немає в нас у країні агентств із підбору персоналу, які спеціалізуються на ритейлі класу люкс (преміум або фешн), бо треба знати «нюанси» та розуміти «специфіку», бо матраци класу люкс — це не замовлення колекції за пів року до її появи в магазинах, бо клієнти люкса — унікальні й неповторні, бо їх мало й за ними полюють усі, хто відрізняє LV від китайського фейку, хто вміє відповідати на питання: «А де моя персональна знижка? Я зараз зателефоную вашому керівництву — дайте телефон».
Бо це особливий ринок, можливо, менш перспективний, ніж ринок матраців і шин, але все-таки там є великі гроші й хороші професіонали, з якими треба для початку хоча б навчитися розмовляти однією мовою.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
